Фактор Пояркова: Чому балаганні шути – це корисно для виборів

Вчора вся інтелектуальна фейсбучна спільнота заламувала руки і писала "боже, як соромно" на адресу шутівського виступу Пояркова під час мітингу опозиції. Шутівського принаймні тому, що він був у відповідному капелюсі

Валя Котик
Журналіст відділу «Життя», редактор відділу «Молодий укроп»
Фактор Пояркова: Чому балаганні шути – ц…
24 травня 2020 року, Сергій Поярков на Майдані косплеїть Володимира Зеленського

Мовляв, навіщо організатори його покликали. Ніби цьому гумористу і таким як він навмисно приплачують конкуренти, щоб перетворити патріотичний рух на суцільне посміховисько.

Про те, кому вигідно маргіналізувати протести, ми вже писали, але тут є ще кілька нюансів. 

Ми постійно забуваємо, що лампова аудиторія фейсбука – це ще не вся Україна. Хтось плюється від жартів 95Кварталу, а комусь від цього дуже навіть смішно. Подивіться на їхні повні концертні зали. Хтось не розуміє, як можна спокійно дивитися "Лігу сміху" із їхніми гендерними жартами. А от комусь це цілком ok. Ще потім діляться з друзями їхніми нарізаними відосиками.

Ототожнювати свою політичну силу тільки з якоюсь однією аудиторією  – неекономно і небезпечно. Електорату Петра Порошенка подобається думати про себе, що всі вони – інтелектуально розвинута патріотична еліта. То в супротивника "зебіли", а "порохоботи" - цвіт нації. В житті все складніше.

І скандал з брендом вишиванок Etnodim це дуже добре продемонстрував.

Сергій Поярков – це 95Квартал і "Ліга сміху" для тієї частини електорату ЄС і ко, яка живе в селі, працює на заводі, на будівництві, сидить на касі в супермаркеті. Вона не має дві вищі освіти, не знає англійську на рівні аdvanced, вважає, що барбершоп – це магазин і катається в Польщу збирати полуницю, а не погуляти у вихідні по Кракову. Ці жарти сподобалися тим, кому вони адресовані. Не всім дано бути інтелектуалами і топ-менеджерами. Але при цьому всім дано рівне право голосу.

Якби Поярков, з його специфічним почуттям гумору, не був потрібний і помітили б, що від нього більше шкоди ніж користі, його би вже давно попросили на "Прямому" піти у безстрокову творчу відпустку.

Не треба забувати і те, що він – один з небагатьох, хто залишається з Порошенком попри всі політичні невдачі. Інших зараз знайти важко. Люди, зазвичай, люблять бути з переможцями. Або з тими, хто щедріше фінансує їхню діяльність. В Порошенка більше нема великої команди і він, схоже, бережливо ставиться до тих, хто з ним залишився.

Повертаючись до "СтопРеваншу", так само і Чорновол, і Федина, і Гудименко, і Чийгоз своєю участю допомагали залучити симпатизуючу їм частину електорату. Гудименко, припустимо, "відповідає" за інтелігенцію, Чийгоз – за кримських татар, Федина – за тих, хто не просто не любить, а ненавидить і зневажає Зеленського.

У випадку з Чорновол складно уявити, хто це може бути, але організаторам видніше.

Опозиція намагається охопити якомога більше різних верств населення, тому з однієї сцени будуть лунати промови як про економіку і державотворення, так і про фізіологічні особливості Зеленського. Це ні для кого не трагедія. Крім ідеалістів.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme