Епідемія коронавірусу – найкращий час, щоб читати книжки

Отже, почати потрібно безумовно з Джованні Бокаччо і його безсмертного "Декамерона". Це збірка новел XIV століття, які описують різноманітні життєві історії, часто сексуального характеру. Наприклад, де група людей ховається від епідемії в одному замку і розважаються тим, що розповідають один одному історії. Український переклад Миколи Лукаша - це справжній мовний шедевр, тому безумовно, треба читати українською. Не можу тут утриматися, щоб не розповісти про самого Лукаша, який перекладав з 23 мов і був енциклопедистом. Але найбільшою розвагою вважав гру в забивання козла і вільний час коротав з мужиками в дворі – молодше покоління вже не пам‘ятає, як раніше в всіх дворах збиралися мужики і грали в дурня, шахи або голосно стукотіли доміношками, забиваючи козла. Отож, свої знання про епідемії почніть з "Декамерона". Точно не пошкодуєте.

Жозе Сарамага, нобелівський лауреат, мабуть, найвидатніший португальський письменник ХХ століття написав роман "Сліпота" про те, як в одному місті почалася епідемія сліпоти. Скажу відразу, твір доволі складний, але якщо ви не зупинитеся на перших п‘ятдесяти сторінках, гарантую, що не пошкодуєте. Це справді великий роман про те, як при бажанні можна перемогти все. Як тут не згадати, що Сарамага, де-факто, почав професійно займатися письменницькою працею лише в 54 роки.

Книга Джареда Даймонда "Зброя, мікроби і харчі" вже стала класикою. Цю книгу треба прочитати всім, хоча б для того, щоб зрозуміти, що нинішня ситуація не така вже й унікальна. Після усвідомлення цього, у вас залишиться два виходи: або скласти руки й бухати, або думати над майбутнім. Зрештою, такий вибір у нас був і в більш мирні періоди.

На жаль, у нас не так багато людей прочитали книгу Юрія Щербака "Як на війні". Прекрасна повість про те, як в одній київський лабораторії кілька людей опинилися в ізоляції через те, що є вірогідність, що ці люди заразилися на вірус Джосера. Це глибокий психологічний твір, можливо один з найцікавіших в історії нашої літератури другої половини ХХ століття. І взагалі, якщо ви не читали "Знаки", "Бар‘єр несумісності", "Маленька футбольна команда" - обов‘язково прочитайте. Окремо хочу наголосити для тих, хто не знає, Щербак - епідеміолог, доктор медичних наук.

Ще один український твір про епідемію – це "Мор" Валерія Шевчука. Пам‘ятаю, яким відкриттям для мене став Валерій Шевчук, коли наприкінці 80-х, в одній книзі вийшли "Мор", "Птахи з невидимого острова" і "На полі смиренному". Мор –  це середньовіччя, яке відкривається для нас лабіринтом чудернацьких перепитій. Прочитайте і ви точно не пожалієте.

І нарешті, прочитайте веселий і прекрасний твір Ромена Ролана "Кола Брюньйон". Там є епізод, коли почалася епідемія і головний герой пішов на самостійний карантин.

Отже, епідемія – це хороший час, щоб читати!