Експерименти з мозком: Як відвоювати пам'ять у смартфонів

Втім, делегувати здібності разом з роботою ми, звісно ж, не готові. І аби цього не сталося, до пам'яті потрібен особливий підхід.

Алекс Мюллен захопився техніками з покращення пам'яті, аби краще вчитися в університеті. Але став досягати фантастичних результатів. У 2015-му він здобув чемпіонський титул на змаганнях Асоціації пам'яті. Наприклад, хлопець може точно назвати порядок карт у колоді, витративши на запам'ятовування лише 16 секунд, пише Деніел Лавель для The Guardian, передає Depo.ua.

Приклад таких людей як Мюллен піднімає важливе питання: якщо нам більше не потрібно тримати в голові факти, цифри та дати, а потужності пам'яті машин істотно перевищують людські, чи є ризик того, що ми взагалі втратимо здатність утримувати інформацію?

Одне з досліджень ще у 2003-му показало, що у лондонських таксистів розмір гіппокампу - відділу мозку, який відповідає за зберігання та обробку просторової інформації, - більший за середній. Адже таксисти мають тримати в голові розташування вулиць, місця ймовірних заторів та чимало іншої інформації.

На думку старшої лекторки з психології Мідлсекського університету Емми Вард, Інтернет не так вже й довго є невід'ємною частиною життя людей, аби робити точні висновки щодо його впливу на пам'ять.

"Але є докази, що тренування пам'яті корисне - завдяки таким практикам природні шляхи передачі інформації зміцнюються", - каже вчена.

Такої ж думки дотримується невролог Дін Бьорнетт.

"Пам'ять - це біологічна функція, і якщо її не використовувати, вона стане менш надійною, ніж у інших", - стверджує він.

Пам'ять - це сукупність зв'язків між нейронами, і аби вони були робочими, їх треба регулярно активувати.

На думку пані Вард, наразі варто говорити не про стирання пам'яті, а про ризик замінити її фальшивими спогадами - через гігантські масиви інформації та знімків онлайн людина може сприймати як реальність те, чого з нею ніколи не відбувалось.