Перевізники, туроператори та імпортери: Як коронавірус вже вдарив по українському бізнесу

Через темпи поширення COVID-19 ВООЗ вже оголосила пандемію, а країни світу одна за одною вводять обмежувальні заходи: усе, щоб стримати поширення коронавірусу. Україна з 12 березня оголосила карантин на три тижні. 

Можна припустити, що це є здебільшого превентивним заходом задля уникнення поширення паніки, адже поки що в Україні офційно було підтверджено лише один випадок зараження. Втім, тут варто пам'ятати і про загальну кількість проведених тестів – 43, що є дуже малою кількістю і навряд чи відображає реальне положення речей у країні.  Для порівняння,  у Польщі на 2024 тести виявили 25 підтверджених випадків, в Угорщині – 13 позитивних результатів на 609 тестів,  у Великій Британії – 26,261 тестів та 373 підтвердження зараження. У епіцентрі поширення коронавірусу Європою – Італії, провели майже 70 тисяч тестувань та підтвердили понад 10 тисяч випадків. 

В межах карантину Кабмін заборонив відвідування учнями навчальних закладів; проведення будь-яких масових заходів за участю понад 200 людей (окрім тих, які забезпечують роботу державної та місцевої влади). На місцевих рівнях заборона часто стосується зібрань понад 60 людей.

Заборону ввели також на експорт з України протиепідеміологічних товарів – тобто респіраторів, медичних масок, захисних рукавичок та окулярів, тощо. Закривається більша частина КПП (з 2019 до 49) та розглядається можливість закриття авіасполучення з деякими країнами.

Нині у багатьох обмеженнях вирішальне слово залишили за місцевою владою. Так, наприклад, мер Харкова Геннадій Кернес залишив школи у місті працювати, втім ввів обов'язковий медичний скринінг школярів. А от місця масових зібрань – від кінотеатрів до розважальних центрів було вирішено закрити. Київським батькам пощастило менше – їхні діти на три тижні залишаться вдома. А у випадку поширення інфекції по Україні і подальшому виявленню випадків зараження, держава може ввести додаткові, більш суворі обмеження, зокрема - з пересування населення усередині країни.

Звісно ж, усі ці процеси не можуть не вплинути на економіку країни. Особливо сильно страждатиме бізнес, а також транспортна та фінансова система держави. Про вплив карантину на економічні процеси та яким чином влада могла б пом'якшити "удар" від карантинних заходів журналісти Depo.ua поговорили з економістом Олексієм Кущем.

– По всій Україні на 3 тижні оголошено карантин. Як це вплине на державу, бізнес та економіку у цілому?

Глобальні наслідки коронавірусу лежать не у площині прямих втрат для нашої економіки. Тут більш складний причино-наслідковий зв’язок. Коронавірус сам собою не є головною причиною кризи. Він є просто спусковим гачком кризи, яка визрівала вже давно. 

Читайте також - Коронавірус, нафта і криза: Що відбувається зі світовою економікою і який курс долара чекати українцям

Карантин першочергово негативно вплине на транспортну галузь. Вже нині удар завдано авіаперевізникам - вони скасовують та скорочують рейси. Якщо це продовжиться ше кілька місяців, деякі українські компанії можуть цю кризу не пережити. Збитки має туристичний бізнес, як у плані виїзду наших громадян за кордон, так і у плані приїзду іноземних туристів до України. Вельми можливі банкрутства туристичних компаній.

Третє місце – це транспортне сполучення усередині країни. У випадку прогресування ситуації, люди максимльно скасовуватимуть поїздки і скорочуватимуть переміщення.  Це стосуватиметься усіх видів транспорту.

Постраждає сектор послуг – люди менше ходитимуть у громадські місця, ресторани, не відвідуватимуть масові заходи.

Гальмування може бути у поставці імпортних товарів, особливо з країн, де вже зараз вводять серйозні карантинні заходи, які суттєво впливають на економіку. Наприклад, Україна отримує дуже багато товарів з Італії: від продуктів харчування до одягу.  Втім, це може мати подвійний ефект: з одного боку - скорочення митних надходжень, з іншого – це можливості для наших внутрішніх виробників.

Підвищений дохід звісно ж, отримуватимуть фармацевтичні компанії та аптеки. 

Можливе просідання фінансової сфери адже епідеміологічні періоди – не кращий час, коли люди можуть брати кредити, розміщувати депозити, тощо. Населення, як правило, у такі періоди скорочує свої фінансові операції до мінімума.

– У Європі багато компаній переводять людей на роботу з дому. Чи вплине це на економіку держави, якщо Україна наслідує приклад?

У нас це дуже обмежено, насправді. На Заході дуже висока питома вага малого та середнього бізнесу, який можна координувати на аутсорсингу. У нас, в основному, питому вагу займає великий, системний бізнес, який не працюватиме на аутсорсингу. Взагалі, зі специфікою бізнесу в Україні, навряд чи ця практика приживеться.

- Як влада може мінімізувати ризики для бізнесу? Чи не варто влаштувати податкові канікули для особливо вразливих сегментів (наприклад, туристичного)?

На мою думку, такі методи дотичного стимулювання не дають ефекту. У Китаї випускають так звані коронавірусні облігації, які направляються на компенсацію до компаній, що простоюють. Але там це відноситься до реального сектору економіки і там чітко прораховуються збитки. З урахунком того, що у них там державницький капіталізм, там працюють точкові адресні дотації і компенсації, які можна чітко визначити.

Чому ідея з податковими канікулами не дуже вдала? Одні туроператори понесли такі-то збитки через одні причини, інші – через інші. У кожного свої специфічні методи ведення бізнесу, а податкові канікули мають дуже універсальний характер застосування. Окрім недобору до бюджету це нічого не дасть. Всі почнуть користуватися цими виправданнями "через коронавірус", і умовно постраждалих від коронавірусу стане дуже багато: від туристичного до металургійного сектору.

– Що може зробити українська влада для пом’якшення негативного впливу карантину та паніки довкола коронавірусу на економіку?

МВФ каже, що готовий виділити 50 млрд доларів країнам, які постраждали від епідемії коронавірусу. Ми зараз ведемо з ними переговори з приводу меморандуму і нової програми. А тут є цікава ідея – почати переговори з МВФ з приводу так званого коронавірусного займу у розмірі кількох мільярдів доларів, на подолання наслідків і попередження розгортання масштабної епідемічної ситуації. 

Наша влада тут абсолютно не виявляє такого своєрідного креативу і не користується моментом.

Ми вже могли б говорити МВФ, що Україна – країна з 40-мільйонним населенням на східних кордонах Євросоюзу, з дуже низькою якістю життя і дуже слабкою системою медичного захисту, в тому числі епідеміологічного. І якщо раптом тут усе вийде з-під контролю, це матиме значні негативні наслідки і для Евросоюзу, і для всіх наших сусідів. Тому нам потрібно компенсувати збитки не постфактум, а вже зараз отримати кілька мільярдів доларів на укріплення нашої медичної системи, на засоби епідеміологічного захисту, тощо.  Закупити якісь препарати, засоби індивідуального захисту, видати найменш захищеним прошаркам населення умовні "коронавірусні пакети". Хоча б у вигляді умовних вітамінів, які б компенсували людям те, що вони недоотримують з харчуванням. 

У нас є єдиний реєстр субсидіантів і єдиний реєстр пенсіонерів, і списки студентів. Усе це можна адресно організувати, надати якусь превентивну допомогу просто по укріпленню здоров’я нації. Звісно, для цього потрібні великі гроші.

Давайте поглянемо на Європу, чому у тій же Італії так багато постраждалих і хто саме? Там дуже великий відсоток старшого населення, яке і страждає у першу чергу. Великий, бо якість життя і стандарти медицини високі, вища і продовжуваність життя.

А в Україні загалом дуже низька якість здоров’я нації. Люди самі по собі мають слабкий імунітет: через економію коштів вони неправильно харчуються, не проходять профілактині медичні обстеження, великий відсоток населення має хронічні захворювання. Тож є всі шанси, що у нас основний удар доведеться не лише на людей пенсійного віку. Саме тому в Україні епідемія може мати більш радикальні форми. І превентивні заходи повинні мати місце вже зараз. 

Треба купити апарати штучної вентиляції легень, яких у нас катастрофічно не вистачає, обладнання, препарати, технічно обладнати лікарні.  От на це кілька мільярдів доларів від МВФ можна було б взяти у вигляді спеціалізованого займу, під низький відсоток на 5-10 років, замість того, аби торгуватися з приводу ПриватБанку"

– Припустімо гірший варіант розвитку подій. Як епідемія всередині країни вплине на економіку держави?

 Якщо в Україні розігруватиметься епідемія, на кшталт італійської моделі, це буде катастрофічний удар по економіці. У нас немає якісної системи медичного захисту – система не впорається з масовим напливом випадків зараження. Впорається з десятками, зі складнощами – із сотнями. З тисячами – не впорається. Ситуацію пустять на самотік. 

До того ж, у нас немає сильних інституціональних механізмів по забезпеченню карантинних зон. У нас будь-яка карантинна зона перетвориться на "годівничку" для правоохоронних органів, які почнуть елементарно збирати побори за в’їзд та виїзд з цієї зони. Це не матиме ефекту