Книжка про Стуса і ефект Медведчука: Як кум Путіна припустився помилки Бейонсе

Здається, немає кращого способу змусити людей читати щось, крім як спробувати заборонити цей текст. Так сталося і з книжкою "Справа Василя Стуса"

Книжка про Стуса і ефект Медведчука: Як…

 

У книзі як адвокат поета фігурує політик, лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук, якому не сподобалося висвітлення його професійної діяльності. Він подав судовий позов проти видавництва Vivat та автора книги Вахтанга Кіпіані, і суд його частково задовільнив. 

"Зобов'язати Кіпіані і видавництво Vivat видалити з книжки із розділів "Кримінальна справа №5. Книга життя і смерті Василя Стуса" та "Чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса" інформацію про особу Медведчука. Заборонити Кіпіані і видавництву Vivat розповсюджувати надрукований тираж книжки "Справа Василя Стуса" і подальше його тиражування до усунення порушення особистого немайнового права Медведчука", - оголосила суддя.

Заборона розповсюдження книги – нонсенс для України за часів незалежності, і саме цей судовий позов та виграш у ньому зіграв вирішальну роль проти мети політика: вже надрукований тираж книги розмели повністю за годину. І видавництво пообіцяло у найближчий час надрукувати ще (вони поки що мають на це право). Яким буде новий наклад, наразі не розголошується. Але видавництво отримало вже 9 тис. передзамовлень. 

Як повідомила гендиректора Vivat Юлія Орлова в коментарі "Суспільному", за перший день після судового рішення замовлень було  до трьох за секунду – через шалений попит система платежів запровадила фінмоніторинг переказів. 

Такий ажіотаж довкола праці став приємно несподіванкою, а у медіа почали вигулькувати заголовки про так званий "ефект Стрейзанд". Так називають явище, коли спроба видалити якусь інформацію чи обмежити до неї доступ призводить до її швидкого розповсюдження та збільшення популярності. 

Але чому саме Стрейзанд?

Справа у тому, що у 2003 році фотограф Кеннет Адельман сфотографував маєток Барбри Стрейзанд у Малібу. Причому, фото маєтка було одним із тисяч, зроблених ним під час фотопроекту про узбережжя, де і знаходився будинок. У будь-якому випадку, зірці це не сподобалося, і вона вирішила засудити фотографа і його сайт, де було опубліковано знімок, на 50 млн доларів, апелюючи до "порушення приватності". До її судового позову фото з сайту завантажили лише шість разів, причому двічі це були адвокати самої Стрейзанд.

А от після того, як повідомлення про позов зірки з’явилося у медіа, світлина привернула куди більшу увагу і зробила сайт, на якому були опубліковані дуже популярним. Суд зірка, до речі, не виграла.

Через місяць переглядів було вже 420 тисяч. Згодом Аделман казав, що у результаті інформація про фото привела на його сайт понад мільйон відвідувачів.

"Ефектом Стрейзанд" даний феномен у 2005 році охрестив блогер Майк Масник, і назва прижилася. Ба більше, феномен почали активно вивчати психологи.

Що цікаво, в українських реаліях ефект, здається, має усі шанси на подвійне ім’я. Так, українська Вікіпедія вже подає визначення ефекту Стрейзанд із прізвищем кума Путіна:

Ефект Стрейзанд-Медведчука

Загалом прикладів "ефекту Стрейзанд-Медведчука" доволі багато і в бізнесі, і в культурі. Він дотично згадується навіть у сюжеті "Гаррі Поттер та Орден Феніксу": коли інтерв’ю головного героя про повернення Волдеморта намагалися заборонити до розповсюдження, воно розлетілося із шаленою швидкістю.

"Хіба ви не бачите? Не було кращого способу зробити так, щоб всі його прочитали!", – сказала тоді Герміона. І повністю мала рацію. Заборона і у випадку із книгою про справу Стуса, і ще в ряді прикладів стала справжнісінькою піар-кампанією. Та ще й такого масштабу, що позаздрять будь-які спеціалісти з реклами.

Один із найбільш відомих прикладів стосується шотландської школярки Марти Пейн за 2012 рік. Вона вела власний блог, і викладала туди фото шкільних обідів – не надто апетитного вигляду. Її помітив та підтримав у Твіттері відомий шеф-кухар і кулінарний активіст Джеймі Олівер, і за 3 місяці блог отримав понад 3 мільйони переглядів.

Місцеві органи влади у відповідь не знайшли нічого кращого (наприклад, змінити шкільне меню), як заборонити дівчинці фотографувати шкільну їжу. Вони доволі швидко скасували своє рішення, та було надто пізно: повідомлення про заборону підхопили ЗМІ, і таким чином історія стала відома далеко за межами країни. 

Від ефекту Стрейзанд постраждала і співачка Бейонсе. У 2013 видання Buzzfeed опублікувало серію знімків з її концертів. Деякі з них ловили співачку під час активних танцювальних рухів, і були відверто кумедними. Тож співробітники співачки зв'язалися з виданням і наполегливо попросили прибрати деякі знімки, на що у Buzzfeed відповіли ще однією добіркою фото співачки під назвою "Невтішні фотографії, які прес-секретар Бейонсе не хоче бачити". До неї увійшли саме ті фото співачки, які просили прибрати, та електронний лист як підтвердження прохання про видалення світлин. Через це фото Бейонсе розійшлися на популярні меми.

Бейонсе

Цікавий інцидент стосувався комедійного актора Хасана Мінхаджа, який веде шоу "Патріотичний акт". Він присвятив епізод Саудівській Аравії, в якому він критикував її режим та зокрема привідкривав питання щодо вбивства Джамала Хассогі. Тоді Саудівська Аравія усіляко  намагалася заборонити цей відеозапис, але, очікувано, було отримано зворотній ефект. Саме через ці намагання випуск подивилися мільйони людей з усього світу.

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"