У Меджлісі кажуть, що працюватимуть навіть попри заборону

Про це під час круглого столу "Заборона Меджлісу в Криму - ігнорування прав корінного народу та порушення міжнародного законодавства окупаційною владою" заявив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов, передає depo.ua з посиланням на "Укрінформ".

"Ми ніяких ілюзій не плекаємо, оскільки чітко розуміємо, що рішення про заборону Меджлісу прийматиметься не у залі судового засідання, не у стінах прокуратури, а абсолютно в інших кабінетах. Мета ж прокуратури і суду - надати забороні Меджлісу деяку подібність закону", - сказав Джелялов.

За його словами, ознайомившись з матеріалами справи, він дійшов висновку, що "ні про яке правосуддя мови бути не може", тому у справі немає обгрунтованих звинувачень, а є "індивідуальні претензії до конкретних осіб, які намагаються повісити на Меджліс".

Як вважає Джелялов, якщо Меджліс буде заборонений, у Криму розпочнеться нова хвиля репресій за прикладом того, як чотирьох мусульман-кримских татар, "які ні в чому не проявили себе", намагаються звинуватити у співучасті в діяльності забороненої на Росії організації "Хізб-ут Тахрір".

За словами політика, попри те, що члени Меджлісу, делегати Курултаю і представники регіональних меджлісів можуть опинитися поза законом і зазнати репресій, Меджліс продовжить свою роботу, у тому числі в Криму.

"В умовах заборони Меджліс, як такий, продовжуватиме свою роботу. По-перше, голова Меджлісу Рефат Чубаров, а також лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, які знаходяться на вільній території, за межами Криму, продовжуватимуть займатися головною складовою діяльності Меджлісу - міжнародною діяльністю", - заявив він.

Що стосується ситуації в Криму, то і тут вона не катастрофічна, вважає Джелялов.

За його словами, оскільки у членів Меджлісу "і так обмежені права на свободу збирання і свободу висловлювання своєї думки", вони самі свідомо обмежили свою політичну діяльність і продовжать свою роботу із співвітчизниками у статусі громадських активістів.

"Ми обмежилися безпосереднім спілкуванням з нашими співвітчизниками з питань освіти, культури, національної ідентифікації і, звичайно ж, з питань правозахисної діяльності. Заборона на цю діяльність, я думаю, на нашу діяльність не вплине", - відзначив заступник голови Меджлісу.

Проте, Джелялов не виключив, що кримськотатарським активістам можуть заборонити будь-яку, навіть не політичну діяльність, вони можуть бути обмежені у свободі, остерігатися за свою безпеку, можуть зазнати кримінального переслідування або депортації.

Нагадаємо, що "прокуратура" Криму направила позов до так званого Верховного суду Криму про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Перше засідання у цій справі відкрилося 10 березня 2016 року, і того ж дня було перенесене на 17 березня у зв'язку з клопотанням адвоката.