Працювати, поки будуть сили, і назбирати собі грошей: Нормальна пенсія очима української молоді

 

Журналісти Depo.ua опитали сімох молодих українок та українців з Києва віком від 21 до 27, поставивши їм однакові запитання. Не знаємо, чи здивують вас відповіді, але виявилося, що люди, яким до пенсії ще років 30 і більше, про неї вже думають. Хоча при цьому геть не розуміють,  за яким принципом нараховується пенсія, яким є нинішній пенсійний вік і який податок вони сплачують у Пенсійний фонд. 

Молоді вважають, що мінімальна пенсія для нормального життя має бути від 10 тисяч гривень. Зараз мінімальна пенсія в Україні становить 2 400 гривень.

Мусимо також зазначити, що ніхто з них не погодився на вказування прізвища та публікацію фото. Сказали, що бачать себе тільки в інстаграмі.

– Як ти ставишся до пенсії? 

Лейла (21 рік, системний адміністратор): Я вважаю, що це потрібна річ. Мало хто працює в пенсійному віці, а гроші на життя потрібні усім.

Вова (27 років, організатор квестів): Та ніяк. Пенсія – це та річ, яка зникне як суспільне явище, коли я буду в пенсійному віці.

Настя (21 рік, студентка): Я поки що ніяк до неї не ставлюся, адже мені до неї ще дуже далеко.

Валентин (25 років, стоматолог): У тому вигляді, в якому вона є у нас – погано. Пенсія в Україні - це сміх, її вистачить хіба що на один похід в магазин, і то не факт.

Слава (22 роки, системний адміністратор): Добре, пенсія – це заслужений відпочинок.

Марія (24 роки, фотограф): Сама ідея пенсійних виплат – дуже ок, але українська реалізація і їх розмір – дно.

Валерія (23 роки, податківець): Ставлюся нормально, це потрібні виплати.

 – Чи вважаєш ти справедливою нинішню пенсійну систему? Чи тебе обурює те, що в тебе примусово забирають частину доходів у пенсійний фонд?

Лейла (21 рік): Я не так добре знайома з пенсійною системою, але якщо частина мого доходу, яку вони забирають зараз, буде виплачуватися потім мені, і у збільшеному розмірі, то я за такий податок.

Вова (27 років): Чесно, я навіть не знаю, яка нині пенсійна система. Неприємно звісно, що забирають частку доходу. Але за умови, що ці гроші не будуть красти чиновники, а вони підуть саме на пенсію людям похилого віку – я не проти платити цю частину доходів. От лише в тому, що вони всі йдуть саме туди, куди потрібно, впевненості немає. І обурює саме це. 

Настя (21 рік): Система теоретично є дуже вигідною і гарною, але де факто ми бачимо, що все працює зовсім не так. Більше обурює не пенсійний податок (теоретично - це моя майбутня пенсія), а інші питання. Наприклад, достойна оплата праці, з якої можна було б вже цей податок адекватно вираховувати.

Слава (22 роки): Вважаю таку систему несправедливою. Фактично, я віддаю ці гроші комусь, а не собі відкладаю на старість. А як буде з пенсійним фондом, коли я стану старий? Навряд чи хтось зараз може дати якісь стабільні гарантії. Тому так, мене це непокоїть.

Марія (24 роки): Мене податок обурює. Швидше за все у мене пенсії не буде – слабко віриться, що наша пенсійна система до того часу не рухне повністю. А гроші я плачу зараз.

Валерія (23 роки): Ні, я зовсім не вважаю справедливою нинішню пенсійну систему, тому що її взагалі як такої немає.

– Якою ти бачиш ідеальну пенсійну систему?

Лейла (21 рік): Знову ж таки, не дуже знайома з системою самою, але вважаю що ідеальною будуть справедливі виплати без підводних каменів. Також за більш складну і важку роботу мають бути більші виплати.

Вова (27 років): Я не думав про ідеальну пенсійну систему. Насправді, мене це не дуже цікавить.

Настя (21 рік): Я про це ніколи не думала, не можу сказати.

Слава (22 роки): Ідеальна пенсійна система – це та, що накопичує твої податки, які ти платиш,  а також яка підлягає індексації і у випадку девальвації гривні і буде виплачуватися за рахунок держави.

Марія (24 роки):Чесно кажучи, я не думала про це ніколи. Я не компетентна казати.

Валентин (25 років): Не знаю щодо ідеалу у нас, але хороші пенсійні системи можна побачити у Великій Британії та Японії.

Валерія (23 роки): Такою, де пенсіонери будуть отримувати достойну пенсію і не працювати до незрозуміло якого віку.

– Яким/якою бачиш себе на пенсії?

Лейла (21 рік): Ніколи про це не думала.

Вова (27 років): Я взагалі не бачу себе людиною, яка буде колись отримувати пенсійні виплати.

Настя (21 рік): Не знаю. Але я точно буду ***нутою старенькою. 

Слава (22 роки): Якщо сам не накопичу грошей собі на старість, то бачу себе звичайним бідним пенсіонером.

Марія (24 роки): Мені б хотілося бути класичною європейською бабульою, насолоджуватися старістю, подорожувати і "чілити" без істерик "на що мені жити".

Валерія (23 роки): Хотілось б бачити себе самодостатньою людиною, яка матеріально від держави не залежить.

– В якому віці хотів/ла б вийти на пенсію?

Лейла (21 рік): Десь після 50-ти років.

Вова (27 років): Знову ж таки, не хочу отримувати пенсію. Я вже відкладаю частину заробітку, що і буде моїми коштами на доживання останніх років. А поки зможу – працюватиму.

Настя (21 рік): Я сподіваюсь, що хоча б доживу до 40 років.

Слава (22 роки): Важке питання, бо це залежить від моральної та фізичної здатності працювати. Я ж не знаю майбутнього. Наприклад,  якщо я доживу років до 80 і буду при цьому живчиком, то швидше за все продовжу працювати. Але якщо мій моральний і фізичний стан стан буде в 60 казати мені, що вже годі, то тоді років у 60.

Марія (24 роки):  Я сумніваюся, що пенсія у мене в принципі буде. Зможу розраховувати тільки на свої заощадження.

Валерія (23 роки): Рано, десь у 40-45 років.

– Яку пенсію нині треба отримувати, щоб вистачило на нормальне життя в Україні? 

Лейла (21 рік): Складне питання, але мені здається що мінімальна має бутине менше 10 тисяч.

Вова (27 років): Аби нормально жити тисяч 10. 

Настя (21 рік): Від 7 тисяч гривень.

Слава (22 роки): Як на мене, мінімальна пенсія у нинішні часи повинна бути 15 тисяч мінімум.

Марія (24 роки): На нормальне життя і мінімальної зарплати не вистачить, не те що нинішньої мінімальної пенсії.  Для типової української бабусі 10 тисяч - це було б ще хоч якось. 

Валерія (23 роки): На мою думку, яка в людини була заробітна плата, така і повинна бути пенсія.