Довлатов про росіян-стукачів, людину-гівно та лінолеум: 15 цитат

Сергій Довлатов - один з найбільш популярних російськомовних письменників кінця ХХ століття. Але на батьківщині в СРСР твори Довлатова побачили світ лише після того, як він емігрував в США і почали публікуватися в другій половині 80-х років. Тоді і здобули величезну популярність.

В його оповіданнях абсурд виступає як основа порядку в людській долі. Його герої, звичайні, начебто нічим не примітні люди, виявляються яскравими і неповторними, саме завдяки їх безладності і недолугості.

Довлатов нікого й нічому не вчить і нікого не судить. У нього немає позитивних чи негативних героїв, все залежить від точки зору читача. Гумористична та разом з тим сумна проза Довлатова стала класикою і, як будь-яка класика, пішла в народ у вигляді прислів'їв і приказок.

Depo.ua пропонує ознайомитися з найяскравішими цитатами Довлатова.

1. "Ми без кінця лаємо товариша Сталіна, і, зрозуміло, за справу. І все ж я хочу запитати - хто написав чотири мільйони доносів?"

2. "Порядна людина - це та, хто робить гидоти без задоволення"

3. "Людина звикла себе запитувати: хто я? Вчений, американець, шофер, єврей, іммігрант ... А треба весь час себе запитувати: чи не гівно я?"

4. "Редактор був людиною добродушною. Зрозуміло, до тієї хвилини, поки не ставав жорстоким і злим"

5. "Сім'я - це якщо по звуку вгадуєш, хто саме миється в душі"

6. "Я не буду міняти лінолеум. Я передумав, бо світ приречений"

7. "Двісті років тому історик Карамзін побував у Франції. Російські емігранти запитали його: - Що, в двох словах, відбувається на батьківщині? Карамзіну і двох слів не знадобилося. - Крадуть, - відповів Карамзін"

8. "Ну, добре, з'їм я в житті дві тисячі котлет. Зношу двадцять п'ять темно-сірих костюмів. Перегорну сімсот номерів журналу "Огонек". І все? І здохну, не подряпавши земної кори? .. Вже краще жити хвилину, але по-людськи"

9. "Талант - це як хіть. Важко приховати. Ще важче - симулювати"

10. "Гріш ціна російському інтелігенту, який не побував у в'язниці ..."

11. В СРСР треба працювати обережно. Навіть не міркуйте над тим, щоб запропонувати росіянам гроші. Ви ризикуєте отримати в морду. Росіян треба просити. Просіть, і вам дадуть. Наприклад, ви знайомитеся в ресторані з директором військового заводу. Не дай бог пхати йому хабар. Ви обіймаєте директора за плечі і після третьої чарки говорите тихо і задушевно:"Вова, не в службу, а в дружбу, накидай мені на серветці план твоєї установи".

12. "У Москві "діловими людьми" називали себе шахраї і аферисти. Поняття "маклер" і "бізнесмен" асоціюються з тюремними ґратами"

13. "У розмові з жінкою є один болючий момент. Ти приводиш факти, докази, аргументи. Ти звертаєшся до логіки і здорового глузду. І несподівано виявляєш, що їй сам звук твого голосу є неприємним"

14. "Тигри, наприклад, поважають левів, слонів і гіпопотамів. Мандавошки - нікого"

15. "Жахливіше за смерть - боягузтво, легкодухість і неминуче слідом за цим - рабство".

ДОВІДКА

Сергій Довлатов народився 3 вересня 1941 року в Уфі. 

З вересня 1972 до березня 1975 жив у Естонії. Для отримання талліннської прописки близько двох місяців працював кочегаром в котельні, разом із тим був позаштатним кореспондентом газети "Советская Эстония". Набір його першої книги "П'ять кутів" у видавництві Eesti Raamat було знищено за вказівкою КДБ Естонської РСР.

У своїх оповіданнях, що увійшли до книги "Компроміс", Довлатов описує історії зі свого журналістської практики кореспондента "Советская Эстония", а також розповідає про роботу редакції та життя своїх колег-журналістів. 

Працював екскурсоводом в Пушкінському заповіднику під Псковом (Михайлівське). 1975 року повернувся до Ленінграда. Працював у журналі "Костёр". Писав прозу, проте журнали відкидали його твори. Оповідання на виробничу тему "Інтерв'ю" було опубліковано 1974 року в журналі "Юность".

У 1978 році, через переслідування влади, Довлатов емігрував з СРСР до США, оселився в районі Форест-Хіллс в Нью-Йорку, де став головним редактором щотижневої газети "Новий американець".

На Росії його проза ("Соло на ундервуді", "Компроміс", "Зона", "Заповідник" та ін.) офіційно почала видаватися вже після смерті письменника. За дванадцять років еміграції видав дванадцять книг в США і Європі. В СРСР письменника знали по самвидаву та авторській передачі на Радіо "Свобода".

Сергій Довлатов помер 24 серпня 1990 року в Нью-Йорку від серцевої недостатності. Похований на єврейському кладовищі "Маунт-Хеброн" в нью-йоркському районі Квінс.