Сто гуртків чи спонтанні ігри: Чому варто відчепитися від власних дітей

Якість української освіти часто змушує батьків шукати додаткові способи дати своєму чаду знання та розвинути його/її таланти – від спортивних секцій до мистецьких курсів та репетиторів. Та нерідко це призводить до ситуації, коли дитина зайнята чи не 24/7 і має графік напруженіший, ніж у багатьох дорослих

Сто гуртків чи спонтанні ігри: Чому варт…

Depo.ua, на основі наукових досліджень пропонує з’ясувати, де баланс між здоровим сприянням розвитку та перетворенням дитини на робота.

За останні роки розголосу набув так званий helicopter parenting style – "вертолітний" стиль виховання. Він передбачає детальне планування життя своїх дітей за допомогою структури додаткових занять і заходів. Якщо контролю ще більше, такий стиль називають "тигриним".

І здавалося б, усе без підступу. Батьки впевнені, що їхні діти при добрій справі – навчаються, а не вештаються бозна де. Діти отримують додатковий шанс проявити себе, здобути нові знання... Або проблеми на усе подальше життя. Адже з точки зору когнітивної психології зарегламентований розпорядок дня і жорсткий батьківський контроль - не завжди сприятливі для розвитку дітей. 

Важлива частина розвитку – навчитися вирішувати нові нешаблонні завдання без підказок дорослих.  В цьому допомагає так звана когнітивна гнучкість, що визначає здатність фокусуватися, приймати виклики, опиратися спокусам, оперувати думками та ідеями. Цей комплекс механізмів краще розвивається під час неструктурованої діяльності. Себто, навички приймати рішення, гальмувати небажані думки і дії та й загалом ефективно обробляти інформацію, ефективніше формуються під час спонтанних ігор з однолітками, ніж на спортивному занятті з чітко визначеними правилами.

Те, що більшістю з нас у дорослому віці може сприйматися як марно витрачений час, коли дитина "нічого не робить" (насправді, не робить нічого корисного на думку батьків), саме по собі є важливим етапом розвитку. Це стосується навіть аргументу "але їй/йому нудно!". 

Чому нудьга – це не погано

З точки зору психології, нудьга не є чимось поганим. Ба більше – саме це почуття спонукає до пошуку нових вражень, у тому числі, шляхом генерування асоціативних думок, які, в свою чергу, можуть сприяти творчому мисленню і рефлексії.

"Нудьгуючи, ми шукаємо якийсь стимул. Не знаходячи його в безпосередньому оточенні, ми вирушаємо в уявну подорож по різних куточках свідомості, що запускає творчий процес. Почавши фантазувати і дозволивши розуму блукати, ми виходимо за межі свідомості і рухаємось в підсвідомість. При цьому в мозку виникають нові, несподівані зв'язки. Приголомшливо!" - каже в одному з інтерв'ю доктор Сенді Манн, психолог і автор книги The Upside of Downtime: Why Boredom Is Good.

Але нудьга – це не про залипання у соціальні мережі чи відеохостинги. Такі медіа є найлегшим доступним способом розважити себе, та для якісної нудьги гаджети мають лежати осторонь.

діти йдуть до 1го класу

Головне – баланс в розвитку дитини

У світі, де чи не кожна друга дитина поза школою активно займається іноземними мовами/спортом, може здаватися, що без гуртків хлопчик чи дівчинка втратять конкурентну перевагу. Втім, психологи стверджують, що це радше станеться, якщо переоцінити можливості дитини у засвоєнні нової інформації і не залишити їй часу на самостійний здоровий розвиток. 

На питання, як скласти збалансований графік для дитини, допомагає відповісти доктор Шімі Кан, психіатр та творець програми Dolphin Kids для дітей.

Чи достатньо вони висипаються?

"Дослідження показують, що 40 відсотків дітей недосипають просто тому, що вони занадто зайняті. Це абсолютно неприпустимо", – каже Кан. Зокрема це стосується підлітків, які, навантажені вдень навчанням, можуть жертвувати сном аби робити те, що їм подобається.

За даними Американської академії медицини сну, діти повинні спати 10-13 годин у віці від 3 до 5 років; від 9 до 12 годин потрібно виділяти на сон дітей до 12 років; і 8-10 годин –  до 18 років.

Чи щодня у дитини є час для ігор?

Дітям потрібно грати кожного дня, каже Кан, адже неструктурована гра сприяє зменшенню стресу, одночасно посилюючи здатність до вирішення проблем та творчого мислення.

Для дітей старшого віку гра може полягати у слабо структурованій діяльності, яка дозволяє проводити багато індивідуальних досліджень та взаємодіяти з іншими. Наприклад, танцювальний клас з елементами фрістайлу та безліччю можливостей для командної роботи, замість більш вимогливого балетного класу.

Аби розрахувати оптимальний час на додаткові заняття, складіть час на здоровий сон дитини відповідно до віку та індивідуальних особливостей, час на домашні завдання, на вечерю і час на ігри. Все, що залишилося, можна розподілити на додаткові заняття.

Крім того, варто звертати увагу на власний емоційний стан та не брати на себе забагато. Адже якщо ви вибиваєтеся з сил, намагаючись після школи відвести дитину на танці, а потім на англійську, стан емоційної пригніченості може передатися дітям.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"