Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо

Штамп "Смачно, як в СРСР" останнім часом експлуатується маркетологами. Втім, у людей, які пам’ятають радянську епоху, від такої фрази пересмикує

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетво…

Радянський фотограф Ігор Гаврилов, удостоєний премії World Press Photo зробив знімок, який чудово ілюструє ситуацію з продуктами у СРСР. Літня жінка у розпачі дивиться на абсолютно порожні прилавки, але сила думки не здатна притягнути у магазин навіть шматок сиру. Продавця у полі зору теж немає...

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 1

Depo.ua продовжує серію публікацій "Дикий СРСР", описуючи сумні і кумедні моменти побуту радянських часів. 

Отже, війна давно завершилася, слоган "п’ятирічка за чотири роки" намагалися всіляко виконувати, а от продукти в  магазинах все ще вважалися дивом із див.

Завдання із пошуку їжі займало чи не весь вільний час. За омріяними яствами люди починали шикуватися у черги о п'ятій ранку, могли провести у магазині всю обідню перерву,  простояти дві години після роботи. Якщо на пропозицію зустрітися ввечері або сходити в кіно людина відповідала, що їй треба в магазин, цьому особливо не дивувалися. 

О другій половині дня завезені зранку продукти часто закінчувалися. Інколи - прямо перед носом у терплячого покупця. 

Зазвичай неймовірною вдачею було купити сир, вершкове масло, яйця і куряче м'ясо, яке вважалося в СРСР за ласощі. З іншими видами м'яса, вареною та напівкопченою ковбасою ситуація була простішою, але треба було потрапити в магазин зразу після завозу. 

Що було на прилавках - це вермішель, перлова, ячна, ячмінна крупи і сезонні овочі. Консерви і пресловута "Кілька в томаті", яку на пробу котові придбала в радянському магазині Маргарет Тетчер, з'являлися з перебоями. 

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 2

Звісно ж, такий раціон більшості видавався занадто убогим, тому у черги ставали навіть аскети. 

НАЙКРАЩИЙ ДРУГ ПРОДАВЕЦЬ

Черги рухались повільно - продавчині користувалися доісторичними рахівницями і особливо не ворушились, адже відчували себе господинями життя. 

Лаятися з продавчинями було собі дорожче. Кинеш різке слівце, а потім годі і чекати від неї бодай слова про те, коли буде наступний завоз. Краще вже посміхнутися, підмазатися шоколадкою (теж дефіцитною) і домовитися, що півкіло ковбаси безслідно зникне на певний час під прилавком і чекатиме, коли ви по нього навідаєтесь. 

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 3

Якщо ж ви з продавцем закадичні друзі, проблему з їжею можна було вважати наполовину вирішеною. Адже можна сподіватися, що з величезних сумок, які жіночка тягне собі додому бодай щось перепаде і вам. 

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 4

"Люди, які працювали у магазинах, або більше - були його директором, влаштувалися у бюфет Кабміну, мали зв'язок з базою (продовольча база - місце, куди виробники звозили товари, а звідти їх доставляли по магазинах) були загальними улюбленцями", - розповідає одна зі співрозмовниць depo.ua

В країні працював товарний бартер: продавчиня тобі ковбасу, ти їй - пільгову путівку чи то закордонні парфуми. 

Звісно ж, задружитися з співробітником буфету для чиновників було куди вигідніше - там продавалися справжні делікатеси на кшталт балика та червоної ікри за смішними цінами і іноді перекочовували в домівки позбавлених привілеїв, але винахідливих людей. 

В звичайних ресторанах ласощі теж траплялися, але за цінами зовсім не смішними. Інколи за 300 г балика просили ледь не пів зарплати, тому послуга популярністю не користувалася. В ресторани ходили раз на кілька років з особливих подій. 

Цікаво, що у ряди делікатесів затесалася і банальна для нашого часу гречка. 

Втім, її видавали у спецпайках, припустимо, людям із хронічними хворобами, а ті потім ділилися крупою і ексклюзивним на ті часи кукурудзяної олії. 

НОВИЙ РІК ПЛАНУВАЛА ДЕРЖАВА

Штампований новорічний стіл - салат "Олів'є", "Шуба", червона ікра чи балтійські шпроти і "Советское шампанское" - відображав не смаки громадян, а лише уявлення влади про святкову норму.

"Раз на рік підприємство подавало заявку, і люди отримували набір з майонезом та іншими їстівними "аксесуарами" свята", - каже ще один наш співрозмовник.

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 5

При одному погляді на радянський "Олів'є" у іноземців волосся ставало дибки: в той час як в цивілізованих країнах давно перейшли на нежирні соуси і почали лякати холестерином, радянські люди насолоджувалися жирнющим майонезом і ковбасою замість м'яса. 

А святковий настрій намагались створити за допомогою мандаринів, які викидали на прилавки десь у середині грудня. Цій традиції зараз радіють турецькі постачальники помаранчевих плодів, адже деякі українці напередодні Нового року масово скуповують їх за раніше сформованим інстинктом. 

КОНСЕРВИ З ПАЦЮКІВ, А КОВБАСА - ІЗ СУХОЖИЛЬ

Що ж до якості і санітарії, люди, чиї знайомі були задіяні у виробництві продуктів, скептично хмурять лоба. 

"Моя подруга працювала на заводі, і там виробляли кільку в томаті. От стоять жінки, вздовж конвеєра, яким іде томатна паста. Бачать, а на конвеєрі дохлий пацюк. Брати його в руки ніхто не схотів, так і пішло тільце у консерви", - розповідає наша співрозмовниця. 

Як для епохи, коли головне - виконати план, а решта - вторинне, історія не дивує.

Тим паче, що щурів на радянських заводах труїли не завжди. За деякими свідченнями, боялися, що підтруєний пацюк у розпачі кинеться, наприклад, у м'ясо, а потім покупець в свою чергу кинеться у лікарню. А свіжа пацючатиме навряд чи комусь серйозно завадить... Тим паче, подекуди робили вигляд, що переймаються проблемою і ніби-то відганяли тварин, стукаючи палицею по металевих поверхнях.  

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 6

Славнозвісні "ГОСТи", які так затято оспівують любителі всього радянського, передбачали широкий простір для творчості. Так, у ковбасу варені шкури, сухожилля та інші "субпродукти", сироватка крові, навар з кісток. І хоча м'ясо могло входити також, але не було зобов'язане цього робити. 

Малюків, яких щойно відлучили від грудей, пропаганда закликала годувати молочною манною кашею. Сама манка була не проблемою, а за молоком доводилося побігати. 

Його в СРСР наливали з контейнерів у бідони, які приносили з собою самі люди. Звісно ж, шикувалися у черги, терпляче чекали. Чистоту самого контейнера під сумнів не ставили - мовляв, так спокійніше. А от те, що молоко часто було порошковим, молодих мам засмучувало, адже дитині всього лише кілька місяців...

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 7

Дикий СРСР: Як похід за ковбасою перетворився на марні пошуки Ельдорадо - фото 8

Це зараз педіатри попереджають, що манка може становити небезпеку для дитячого організму і активно ставлять користь крупи під сумнів. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme