День вишиванки: Цікаві факти, які вас вразять

В Україні та світі з 2008 року відзначають Міжнародний день вишиванки, який вже має свої традиції та чималу популярність як на Батьківщині, так і за її межами

Журналіст стрічки новин
День вишиванки: Цікаві факти, які вас вр…

Depo.ua пропонує з нагоди свята дізнатися дещо нове і цікаве про найголовніший оберіг та важливий елемент національного українського одягу.

Вишиванка – це набагато більше, ніж просто вбрання. Її заведено вважати оберегом, культурним кодом, невіддільною частиною самосвідомості, символом України та тим містком, який єднає сьогодення з минулим, сучасних людей з пращурами. З давніх-давен вишита сорочка супроводжувала українця від народження і до смерті. Новонароджених загортали у вишитий рушник і викладали на вишиванку. Ховали українців також у цій чарівній сорочці. Її вдягали на свята та носили щодня.

Проте були й такі часи, коли за національний стрій українців вбивали, а більшості доводилося ховати вишиванку у скрині. Проте найжахливіше позаду. Тепер вишиванка є не тільки модною, актуальною. Дівчата частіше стали вишивати сорочки собі та коханим, відтворюючи таким чином давню традицію, а у сучасних вбраннях стало більше вишитих елементів. Наші вишиванки стали трендом і за океаном. Все більше іноземних зірок не тільки замовляють, а й носять вишиванки та вишиті сукні.

Цікаві факти про вишиванку

Українській вишиванці багато років. Перші згадки про вишиту сорочку сягають четвертого століття, проте зразків не залишилося. А першим українцем, який поєднав вишиванку з буденністю, був Іван Франко. Він часто комбінував вишиту сорочку із піджаком – саме так письменник і зображений на 20-гривневій купюрі.

Іван Франко на 20-гривневій купюрі

Вишивання рушників і сорочок – виключно жіноче ремесло, якому мами навчали дочок і передавали свої знання у спадок. Вважалося, що саме жінки є берегинями роду і володіють позитивною енергією, яку передають завдяки вишивці. Тому вишиванку вважають оберегом.

Дівчинка у вишиванці

Важливою традицією для дівчини на виданні було пошиття приданого – рушників та вишиванок. Спочатку дівчина дбала про свій одяг, а після закінчення вишивання, бралася за сорочку майбутнього чоловіка. Тут також було чимало прикмет: наприклад, вишивати заборонялося вночі, це було потрібно робити лише наодинці й братися за роботу можна було лише з новою голкою, щоб уникнути зайвих очей.

Весільна вишиванка

Також найкращий період для вишивання приданого – Великий піст. Перед початком дівчата молилися. Якщо голка ламалася, а нитки плуталися – це вважалося поганим знаменням.

Цікавим є і той факт, що колись підготовку до вишивки дівчата розпочинали за три роки. Багато часу займало вибілювання ниток, адже хімічних відбілювачів тоді не існувало. Дівчата розстилали нитки на березі річок у найбільшу спеку і вважалося, що чотири стихії – вода, сонце, повітря, земля – заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала.

Не було раніше і штучних барвників, тому українкам, щоб отримати певний колір ниток, доводилось використовувати природні фарби. Для цього брали відвари, настоянки з трав, кори, квітів, соку плодів. Пшенична солома допомагала отримати усі відтінки жовтого, а щоб тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

Чоловік та жінка у вишиванках

Вишивання хрестиком є найпопулярнішим. Завдяки цій техніці прадавні українки могли відтворювати геометричні, рослинні та інші візерунки.

Кожному регіону України притаманна своя вишивка: орнамент, кольори й навіть розташування вишивки на сорочці. Завдяки своїм особливостям, усі вишиванки відрізняються. Таким чином наші пращури могли відрізнити "свого" і "чужого". Вишиванка може розповісти багато чого про свого власника. Саме тому вишиванка є кодом.

Вишиванка - карта України

Завдяки орнаменту, кольору вишивки та кольору полотна, з якого зроблена сорочка, у давні часи можна було зрозуміти, хто ж стоїть перед тобою. Вишиті сорочки різнилися і за гендерною ознакою: чорні вишиванки годилося носити чоловікам, грубе полотно обирали для повсякдення, вибілене – для святкових подій. Сині вишиванки вдягали жінки, які вже не планували мати дітей, чи маленькі дівчатка.  

Вишиванки регіонів України

День вишиванки придумала студентка Чернівецького університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. З 2008-го року у всьому світі у третій четвер травня відзначають Міжнародний день вишиванки, під час якого усі охочі вбираються у вишиванки й ходять так на роботу, у школу, університети. Також влаштовують цілі паради людей у вишитих сорочках і встановлюють світові рекорди. 

Дівчина у вишиванці

Так, у 2011 році в Україні зафіксували рекорд – у День Незалежності в місті Рівне зібралася найбільша кількість людей у вишиванках в одному місці. Тоді на центральний майдан міста прийшло 6 570 людей у національному вбранні. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

У Рівному встановили рекорд з вишиванок

В Україні навіть зняли документальний фільм про вишиванку, який має назву "Спадок нації". Стрічка умовно ділиться на дві частини: етнографічну, де розповідається про відмінності у вишиванках в різних місцевостях країни, та історичну, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишитої сорочки в їхньому житті. Фільм знімали по всій Україні, а також в Італії, Канаді, ОАЕ, Німеччині та навіть на Росії (Мурманськ, Іркутськ).

Фото: EPA, Facebook

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme