UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

День української писемності та мови: Привітання, смс і листівки

День української писемності та мови щорічно відзначається 9 листопад

День української писемності та мови: При…

Це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, повідомляє Depo.ua.

Довідка. 9 листопада - це день вшанування пам'яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – "Житіє Бориса і Гліба" та "Житіє Феодосія Печерського", складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція "Повісті минулих літ". Він створив літопис, в якому охопив події, починаючи від біблійних часів і до XI століття. Його написання зайняло близько 20 років. На жаль, первісна редакція "Повісті" загублена, і до наших днів дійшли тільки перероблені її видання.

Нестор також був автором писань про житіє Бориса і Гліба, Феодосія Печерського. Помер літописець в 1114 році і був канонізований церквою в лику Преподобного.

На сьогоднішній день ведуться дослідження походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах - значками сарматів, які мали схожість з грузинської азбукою, повідомляє "РБК".

У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки - кирилиця і глаголиця. При цьому дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов'янських народів, була створена на основі глаголиці і грецьких симоволів. Глаголиця до сих пір не має аналогів. Імовірно глаголиця була придумана слов'янським просвітителем Кирилом Філософом, для запису богослужбових текстів. Стародавні "Київські листки" X століття також були написані глаголицею.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"