День Соборності України: Привітання, листівки і смс

Depo.ua підкаже, як краще привітати побратимів, рідних та друзів з цим святом.

Зазначимо, що саме у цей день, 22 січня у 1919 році, відбулася визначна подія на шляху України до незалежності – проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Попри те, що союз не проіснував довго, але він залишив помітний слід в історії України.

З 1990-го року 22 січня проголошено Днес Соборності України, а його офіційне святкування закріплене відповідним укразом від 1999-го року.

Традиційною у цей день стала акція "Українська хвиля" – утворення "живого ланцюга" єднання. У 1990-му році у ніч проти 22 січня року Львів та Київ об'єдналися живим ланцюгос з людей, що символізувало єдність між Заходом країни і столицею.

Не треба нам сварок, незгоди, ганьби!
З'єднали країну ми навіки.
Не зможе ніщо наш союз розірвати.
Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!
Одна Україна! Єдиная мати!
І краще країни нам не знайти!

* * *

Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!

* * *

Я співаю про тебе, прекрасна країна,
Де хлібами духмяними вкриті поля,
І про шлях твій до волі, моя Україно,
Незалежна та славна слов’янська земля.

* * *

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

* * *

День соборності відзначить
Український весь народ,
Кожен українець щастя
У це свято нехай знайде,
Згадаймо ми сьогодні разом
Про єдність всієї країни,
Світ панує нехай в Україні,
І не буде нехай війни!

* * *

Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя.
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях.
Твій Богдан й вінценосна Софія
Повернулись до тебе з віків,
Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,
Як не вмер солов'їний твій спів.
Україно, Шевченка надіє,
Мій святий, несплюндрований гімн,
Я в мовчанні твоєму німію
Й воскресаю у слові твоїм.
І Дніпро, і Дністер пливуть в море,
Бо єднає їх кревна земля,
Україно, державо соборна,
Сонценосна колиско моя!

* * *

Вдень соборності та злуки,
З заходу на схід.
Всі візьмемося за руки
Бо один ми рід.
Нащо нам ворогувати ?
І що нам ділить?
Україна наша мати,
тож давайте жити.
Як ведеться між братами,
Як одна сім‘я,
Щоб не хиріти роками
Тож і ти, і я.
Згоді підемо назустріч
І розтане лід.
Дружно станемо пліч-о-пліч
Проти горя й бід
Будем в злагоді і мирі
Щастя будувать
Бо у ворожнечі вирі,
Тільки руйнувать
Тож візьмемося за руки
Скажем на ввесь світ,
В День Соборності та Злуки
– Ми один нарід!

* * *

Лунає пісня солов'їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Послухай, брате-українцю,
Хоч історично склалось так,
Що територія різниться,
Одна земля у нас, однак.
Ми з вами – це одне єдине,
Ми – це родина: ти і я.
Дві сторони у України,
Та Україна в нас одна.
А ми усі сини і дочки,
Неначе в морі кораблі,
Розкидані по всіх куточках
Всеукраїнської землі.
А наша єдність нездоланна,
Бо в нас тече козацька кров.
За скільки літ нас не здолали,
А отже вистоїмо знов.
Яка ж вдалась сьогодні днина!
Що хочеться співать пісень
Моя соборна Україна
Знов зустрічає новий день.

* * *

Соборність розуміє кожен власно,
Що це таке? – задасть питання вчасно,
– Це єдність духу , сил мого народу,
Що нас єднає мужність, волю, вроду.
Це час минулий у теперішню хвилину,
Це піклування щире про родину,
Це той завіт, що нам Кобзар давав,
Це те, про що він мріяв і писав,
Це ті рядки, що складені навіки,
Це для душі вірші, що серцю ліки,
Це золоті слова про той садочок,
Про ті гаї, Дніпро, синів і дочок.
Це кожен з нас, як часточка країни,
Це сміх гучний щасливої дитини,
Це спів птахів над рідним нашим гаєм,
Веселка райдужна, проходить що над плаєм,
Це те, що може краще відтворити,
Що може нам майбутнє привідкрити,
Це наші мрії в дійсності новій,
Це світле небо миру і надій,
Це сонце, роси, квіти навесні,
Це щось приємне, що ми бачимо у сні.
Соборність, я вважаю, – то сім’я,
То Україна, нененька моя!