Коли з полону "ЛНР" відпустять українську дитячу "ДРГ"

22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави. Взагалі-то свято встановлено "на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам'яті…", ще в 2001, але хто тоді знав, що через 15 років в країні з'являться нові бойові герої.

Партизан - це патріот України, який бореться з радянською окупацією. Чи із німецько-фашистською. Чи з російсько-"новороською". В них різні методи і вони діють в різних умовах. Різницю між партизанами і підпільниками вже менше видно, бо одна і та сама група може діяти в місті і в "полях". І винести в центр "ЛНР" український прапор це не менший героїзм, ніж знищити чергового ватажка бойовиків.

Добровольці, які не входять у військові формування ЗСУ, відчайдушні студенти, які розвернули українські прапори в окупованому Донецьку,  українська "ДРГ" з підлітків, відчайдухи, які в Криму малюють жовто-блакитні прапори і ПТН-ПНХ на стінах.

Партизанську роботу можна порівняти з розвідницькою: вони також не світяться в соцмережах і про їхню діяльність ми дізнаємося, чи коли героїчно знищено чергового ворога, чи коли група потрапила в полон.

Зникла "молода гвардія"

Першого вересня "лнрівці" схопили студентів, які за два дні до цього розгорнули українські прапори в центрі Луганська.

Нагадаємо, 29 серпня в центрі окупованого Луганська, навпроти скверу "Молодої гвардії" (символічно, егеж?), хлопці розгорнули прапор України, сфотографувалися та виклали фото у мережу. А перед цим дівчина у балаклаві сфотографувалася на естакаді в Луганську з прапором України.

Ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький наказав затримати відчайдухів. Вже 31 серпня хлопців і дівчину схопили, "ветерани ВОВ" і ще купка місцевих активістів провели з ними "виховну роботу", результатом чого стало записане на відео "каяття".

Що передувало цьому "каяттю" ми не знаємо, але за результатами один з хлопців, Данило, заявив, що "хотел выпендриться перед своими друзьями" і "не осознавал обстоятельств, которые за этим могут последовать"

"Я ассоциировал этот флаг со своей страной, которая была раньше, но теперь я понимаю, что он ассоциируется с властями, которые сейчас гнобят мирную Луганщину", - сказав хлопець.

І все, більше про трьох відчайдухів нічого не чути. Сторінки в соцмережах вони чи переназвали, чи видалили. Суперечки "Вконтакте" під їхніми світлинами з українським прапором вщухли.

Що з ними – трьома підлітками, однолітками тих, хто два роки тому вийшов на Майдан?

Місцеві активісти про це говорити не хочуть. Співголові організації "Права Справа" луганчанину Дмитру Снєгирьову відомо тільки, що вони живі.

У радника міністра оборони України Василя Будика, який спеціалізується на звільненні полонених, також нема інформації щодо луганської трійки. На волі вони, чи під арештом – навіть це не відомо.

"Луганська сторона дуже складно іде на контакт. Єдина фраза, яку я чую від Ольги Кобцевой (представник "ЛНР" в робочій групі Контактної групи з обміну полоненими) "Ми ведемо переговори з Віктором Медведчуком". Будь які спроби побудувати з нею спілкування впираються в Мінськ!", - розповідає він.

Українську "ДРГ" можуть відпустити, "давши по дупі"

12 вересня, через неповні два тижні після першого затримання, вже в "ДНР" бойовики схопили українську "ДРГ" з підлітків: Ковальчука, Белавина, Пазушко, Хмеленко, Солодовникова, Миронова і Коваля. Найстаршому з них – 18. Іншим – від 15 до 17 років.

Швидше за все, цей пацанячий гурток таке ж саме "ДРГ" як "ДНР" – республіка."

"Підриви автомобілів цивільних осіб, військової машини зв'язку, МТЛБ, службового автомобіля Ясинуватського міського відділу МВС та інших цивільних і військових об'єктів", - мало віри в те, що вони дійсно зробили все, що їм тепер шиють. Хотілося зробити затримання значущим.

Але вже коли хлопці будуть на волі, визначимо, що вони там напартизанили. Поки на 100% зрозуміло, що це наші громадяни, що це майже діти і що вони в небезпеці.

Як витягати їх з тієї халепи ніхто поки точно не знає. Будик лаконічно зауважує: всі живі, переговори ведуться. Але в якому стані хлопці – українська сторона не знає.

"Нас ще до них не допустили, - пояснює Будик. - Плануємо туди доправити адвокатів, щоб хоч хтось представляв їхні інтереси. Поки що ми навіть на це ще "добро" не отримали.  Все складно, вони оголосили їх бандитами, терористами. Оголосили, що хтось їх завербував (як повідомляють в "МГБ", Ковальчук зізнався у тому, щодо підривів в Ясинуватій його примусив український військовослужбовець із позивним "Алмаз", - ред). Але такого "хтось" не існує просто… І як розвивалися події ми не знаємо, ми не уявляємо, хто з військових або спецслужб здатен був завербувати таку кількість дітей для використання. Людей, яких вони називають, ми не можемо ідентифікувати".

Варіантів по звільненню юних партизанів українська сторона має небагато. Обміняти ми їх не можемо. По-перше, розповідає Будик, через те, що в нас немає на кого міняти, по-друге – хлопці всі місцеві. Навіть якщо ми їх витягнемо на свою територію, що далі? В них батьки мешкають там, вони майже всі ясинуватські.

Єдиний шлях наразі – домовитися про звільнення без будь-яких умов.

"Ми очікуємо на їхнє звільнення найближчим часом. Грубо кажучи, що їм дадуть по дупі та відпустять. Це був би найкращій варіант розвитку подій", - пояснює переговірник.

"Тіні", "Равлики" і "Тесла"

Дорослі злючі партизани в зоні АТО діють як окремими маленькими групками, так і великими підрозділами. Наприклад партизанський загін "Тіні", який працює в АТО з листопада 2014 року.

Командир "Тіней" Олександр Гладкий неодноразово повідомляв про знищення ватажків "новоросії" різного ґатунку.

"Тіні" взяли на себе вбивство Мозгового, польового командира Борисова, разом із двома офіцерами ГРУ, генерала Андрейченка і польового командира Рафі Абдул Джабара - з ними 12 росіян і шість чеченців, командира снайперської групи Аміра Алданова.

Загиблий імовірний генерал-майор армії РФ Петро Павлов. Поруч партизани його кров'ю написали назву свого загону

Загалом повідомляється, що "Тіні" за час своєї діяльності ліквідували близько 600 російських військовослужбовців та найманців, кілька танків та БМП, влаштували два вибухи на складі набоїв та у казармі терористів у Донецьку.

Ще є невеличкий, але відомий партизанський загін "Равлики" - група вихідців з Донецька, які співпрацювали з міліцією у протидії активним проявам сепаратизму на території проведення АТО. Але проти них почалися карні справи за підозрою у розбійному нападі на ферму і більше про партизанску роботу "Равликів" нічого не чути.

Група українського спецпідрозділу "Тесла" відома як підрозділ, що працював із "Тінями" і на виході з Дебальцевого підірвав російський танк.

Наразі про діяльність "Тіней" та інших великих партизанських загонів нічого не відомо, але це не значить, що їх нема.

Наприклад, 4 квітня в окупованому Краснодоні на залізничній станції "раптово" запалали вагони з вугіллям і дизпаливом...

23 квітня 2016 року партизани підірвали частину гуманітарної допомоги із Росії. Серед списку: КамАЗи із "військторгом", кілька цистерн із паливом і навіть нові танки.

10 липня 2016 на Червоногвардійському проспекті в Калінінському районі Донецька українські партизани влаштували вибух на пункті ремонту військової техніки. Внаслідок вибуху шестеро бойовиків були поранені. Також бойовики зазнали і відчутних матеріальних втрат: був повністю знищений їхній мікроавтобус і пошкоджена техніка.

Третій рік у підпіллі

Кримські партизани на відміну від донбаських не влаштовують диверсій і навіть з українськими прапорами не фотографуються. Але й української армії поблизу нема, зате є міста, сповнені ватниками.

Із початком окупації патріотичні кримчани ходили на мітинги. Наразі видно, що вже цим ризикували, бо тепер тягають по судах учасників найбільшого мітингу 26 лютого. Потім почали волонтерити - носили їжу заблокованим у частнинах українським військовим. Є думка, що саме кримські татари стали першими військовими волонтерами сучасної України.

А після так званого референдуму розпочали свою маленьку війну. Малюють українські прапори на стінах, будинках, деревах. Графіті прикрасили забори і стіни багатоповерхівок, їх замальовували, але вони виникали знову.

Пофарбували головну кримську автотрасу в кольори державного прапору: вилили відра з блакитною і жовтою фарбою на дорогу і автівки, що їхали до Криму, розкатали її на великий український прапор.

Потім якісь недоліковані митці почали всюди малювати портрети Путіна і в кримського підпілля з'явилася нова забавка. Що тільки з ним не робили.

В Керчі домалювали вусики і свастику

Другий портрет через місяць забризкали фарбою. В грудні 2015 в Севастополі портрету Путіна "викололи" очі

Особливо люблять перемальовувати його на Гітлера 

На день Незалежності України кримські татари прикрасили Бахчисарай українськими прапорами.  Вони майоріли на в'їзді і виїзді з міста, ще три висіли над міською котельнею, на самій вершині труби і комунальники не могли їх зірвати. 

Український прапор на маяку в Ялті.

Фото: QHA

В Сімферополі прапори намалювали на деревах у парку. До речі не вперше.
"Патріоти до Нового року поновили жовто-блакитні прапори у парку. Орки так і не змогли їх затерти", - йдеться у коментарі до знімків.

Третього лютого цього року в Ялті з'явилися написи на стінах, а четвертого хтось позаклеював російські позначки на автах у Севастополі на українські.

Із свіженького - українські патріоти з окупованого Криму передали в розпорядження міжнародного співтовариства InformNapalm свіжі фотографії військових складів, зроблені в околицях Качинського каньйону Бахчисарайського району, де зафіксовано найбільше скупчення різного роду озброєння і техніки.

Тож, причин святквати День партизанської слави в сучасної України - безліч. Партизаном може вважати себе кожен житель Донбасу, який не зрадив Україну, живе на окупованій території і допомагає українським патріотам. Партизанами в якомусь сенсі є і перші добровольці - бійці АТО, які воювали ще до утворення славнозвісних батальонів. Партизанами є кримські бешкетники, які доводять своїми графіті окупантів до сказу.

Партизанами є і хлопці з українськими прапорами і з тіїєї "ДРГ". Незалежно від мети, незалежно від того, ким вони є. Своїм вчинком хлопці підняли бойовий дух жителям в окупації і попсували імідж ворога. А це має дуже велику ціну.