Як українські студенти жестами керують авто і літаками

У КПІ діє відкрита лабораторія електроніки "Лампа", де кожен охочий може створити свій стартап

Ольга Черниш
Перша заступниця головного редактора
Як українські студенти жестами керують а…

Про "Лампу" журналісти Depo.ua дізналися з соцмереж. Наразі проект бере участь у конкурсі від КМДА, намагаючись здобути 740 тис. на розвиток нової лабораторії.

Користувачі активно перепощують інформацію про "Лампу" – адже цей проект може стати майданчиком для серйозного старту в електроніці. Як стверджує засновник лабораторії, доцент кафедри Конструювання електронно-обчислювальної апаратури факультету електроніки КПІ Євген Короткий, за два роки "Лампи" деякі відвідувачі лабораторії навчилися електроніці з нуля і вже влаштувалися на роботу, а частина – реалізувала цікаві проекти. При цьому серйозними стартапами сам Євген їх не вважає. Каже: аби зробити щось суттєве, потрібна крута ідея і висококваліфікована команда, над створенням подібної команди хлопці якраз і працюють

Лабораторія функціонує на волонтерських засадах, в середньому у проекті працює 12 людей – сам Короткий і його студенти. Частину обладнання теж купили на свої гроші, частину подарували небайдужі відвідувачі. Також прилади отримували від закордонних фірм, в яких діють такі меценатські програми. А деякі речі подарували українські компанії.

Гордість лабораторії - два 3D-принтери, фрезерний верстат, засоби для бездротової передачі даних, продвинуті плати для розробки нових мікросхем.

"Це мікросхема програмованої логіки, всередині неї можна зробити цифровий пристрій будь-якого рівня складності. Наприклад, спроектувати всередині свій процесор. Перевірити, як він працює. Якщо все добре, виготовити його на тайванському заводі зі створення чіпів. Це те, що відрізняє нас від більшості аналогічних лабораторій: ми займаємося серйозною електронікою", - пояснює викладач.

Плата допоможе створити "мозок", наприклад, керованого на відстані робота чи розумної пральної машини, яку можна активувати зі смартфону, знаходячись в офісі. Цей напрямок називається "інтернетом речей" (гаджети, якими керують з Інтернету – ред.), і, за оцінками експертів, наразі він є одним з найбільш перспективних.

Доступ до лабораторії відкритий для всіх охочих, а користування приладами безкоштовне, що для столиці і справді унікально.

"Є лабораторії, куди можна потрапити лише після відбору – наприклад, IoT-lab від Microsoft. Є фаблаби – IZOLAB і Fabricator, в яких них доступ до обладнання більшу частину часу платний. Не так давно хлопчина звернувся у Fabricator, щоб скористуватися лазерним верстатом, і йому назвали ціну – 250 грн за годину. Студенти на завжди можуть платити, але саме вони рухають суспільство вперед. Якщо створити для них умови, вони можуть робити реально класні штуки", - стверджує Короткий.

Розповідає, що завжди був впевнений у своєму проекті, хоча критики вистачало.

"Нам неодноразово казали на початку, що люди не будуть ходити у таку лабораторію, бо це нікому не цікаво. Однак ми знали, що усе вийде", - ділиться електронник.

ПІД ПЕРШОГО НАВЧАЛЬНОГО ВІДЕО ДО ВИСОКОЇ ЗАРПЛАТИ

Працівники лабораторії раді надати початківцю базові консультації, однак приділяти багато часу кожному відвідувачу не мають можливості. Акцентують, що для цього у них замало людей. Натомість електронники створили умови для самостійної роботи. Новачку пропонують величезну базу онлайн-курсів, частину з яких створили самі.

"Ми радимо, які курси дивитися. Потім, коли доходить до розробок, людина просить у нас плату. Вона дивиться відео і працює з цією платою. У нас є позитивні кейси, коли ми допомагали відвідувачам вивчити електроніку з нуля, і зараз вони уже працюють за фахом, заробляючи непогані гроші", - ділиться Короткий.

Нарікає, що деякі навпаки викладають 3-5 тис. грн за базовий курс Arduino (платформа з відкритим вихідним кодом, створена для розробки електронних пристроїв – ред.), але мотивації реалізувати мрію не вистачає. Натомість, якщо є справжня мета, самостійна робота не видасться надто важкою.

Також у "Лампі" організовують відкриті воркшопи – зокрема, весною провели шість занять з інтернету речей.

А ще, в гості до "Лампи" завітали інженери Кремнієвої долини, а потім написали про лабораторію у своєму блозі.

"Компанія Imagination Technologies спеціалізується на розробці мікропроцесорів. Вони круті – наприклад, розробляли графічний редактор для iPhone. Тож ми разом провели хакатон зі створення цифрових мікросхем. Вчилися розробляти і апаратну, і програмну частину", - згадує Євген Короткий.

КВАДРОКОПТЕР, ЯКИМ КЕРУЮТЬ ЖЕСТАМИ

Втім, відвідувачі не лише вчаться, але й активно реалізовують фантазії. Зокрема, в лабораторії два одинадцятикласники робили смарт-гантель – прилад, який фіксує всі дані під час тренування і допомагає оптимізувати навантаження.

У "Лампі" допомогли юнакам виготовити на ЧПУ-верстаті друковану плату, і скоро прототип новинки був готовий.

Інші новатори зробили систему для керування квадрокоптером за допомогою жестів.

"Це такі дві рукавички, одна відповідає за висоту, а інша – за рух у горизонтальній площині", - коментує очільник лабораторії.

Також серед здобутків - саморобний принтер зі старих дисководів, на якому можна зробити будь-яке фото у піксельному форматі. До речі, один з 3D-принтерів електронники зібрали самі, скориставшись для цього відкритими кресленнями з Інтернету. Матеріали обійшлися у 5 тис., натомість купити готовий коштує 15-20 тис.

Ще одне дітище гостей лабораторії - прототип для керування газобалонним обладнанням з мобільного. Наразі водії машин на газу змушені налаштовувати контроль обладнання, під'єднуючи його до комп'ютера. Розробка ж хлопців дозволяє робити це зі смартфону, або ноута, з використанням блютузу.

"Один із наших студентів зробив апаратний клон процесора приставки "Денді", а інший - джойстик на Arduino. Взяв плату, підключив проводами до неї яблука, лимони і апельсини. Торкаєшся до фрукту, система відправляє код у приставку, і так ти керуєш грою", - каже Короткий.

"Лампа" співпрацює і з іншими проектами КПІ. Наприклад, з "Формулою Студент-КПІ", команда якого створила свій гоночний болід і виступає з ним за кордоном. Сам болід роблять студенти-інженери та механіки, натомість лабораторія допомагає їм з електронікою.

Наразі у проект планують активніше залучати школярів – показувати їм свої прилади, як от машинка, що керується жестами, або ж трансформатор "Тесла", що створює блискавки.

Податися ж на конкурс від КМДА вирішили, адже прагнуть розширити свій проект – відкрити другу філію у бібліотеці вишу.

"Тут залишимо обробку металу і дерева, а в бібліотеці частину читального залу виділимо під воркшопи і лекції, частину віддамо для стаціонарних робочих місць з обладнанням, де можна буде займатися розробками. Там будуть плати, вимірювальне обладнання, 3D-принтер, лазерний різак", - каже Короткий.

Розташуватися планують поряд зі студентським простором Belka, де наразі збираються корпіти над проектами айтішники, щоб зручно було співпрацювати. Перед відкриттям – зробити елементарний ремонт і приємну атмосферу. Тож наразі вже шукають дизайнера для перевтілення простору.

Наразі у голосуванні "Лампа" – один з лідерів, адже, за словами Короткого, голосують не лише студенти, а й цілі компанії.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme