П'ять років без Міфа: Як загинув і ким був Василь Сліпак

Depo.ua пропонує згадати про подвиг вірного сина України. 

Василь Сліпак: від оперної сцени до АТО

Василь Ярославович Сліпак народився 20 грудня 1974-му у Львові. Цей український оперний співак мав потужний голос, був солістом Паризької національної опери. Понад 19 років Василь прожив у Франції, де і зробив блискучу кар'єру.

Все розпочалося у 1994-му році на міжнародному конкурсі у Франції. Тоді 20-річний студент Львівської консерваторії отримав гран-прі, а у 96-му підписав контракт з "Опера Бастилія". Партію чотирьох дияволів з опери Оффенбаха "Казки Гофмана" він співав так, що глядачі прозвали його Мефістофелем.

Коли розпочалася війна на Сході, він взяв собі позивний "Міф" і поїхав боронити Донбас. Коли повертався у Францію, займався волонтерством, збирав допомогу для української армії.

29 червня 2016 року він загинув саме там, де вчора точилися запеклі бої. Бойовики зазнали страшенних втрат. Здається, ніби атовці помстилися за загиблого товариша, великого сина України.

"Відбивали атаку сепарів, за участю арти, військової техніки. Василь загинув від кулі снайпера, із автоматом в руках", - розповідав журналісту Depo.ua командир Василя Олександр із позивним "Друг Подолянин".

З розповідей його товаришів, Василь був кулеметником.

"Ми з ним воювали на передовій наприкінці весни і влітку 2015 під Песками, - розповідає Depo.ua побратим Василя з 7 батальону ДУК Григорій Пивоваров. – Він брав участь у боях, відлучався на концерти і потім знову повертався на фронт. І не тільки воював, а й хлопцям надсилав багато допомоги. Це нічого, що Вася був не професійний військовий, а артист - навчитися воювати, коли любиш свою країну, не складно, головне бажання і віра. Він на своєму прикладі показав, що таке любити Батьківщину по-справжньому. До речі, воїн з нього вийшов хороший. А ще він співав нам інколи"

Військовий медик Яна Зінкевич повідомляє, що Сліпак отримав смертельне поранення у нижню частину тулубу. Пізніше з'явилася офіційна інформація: 18 червня Василь поїхав на Донбас, щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на півроку. Але 29 червня, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-шої штурмової роти Добровольчого українського корпусу "Правий сектор" (ДУК ПС), загинув у бою близько 6:00 від ворожої кулі калібру 12.7 мм, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки.

Василь Сліпак ціною власного життя врятував побратимів. Українські захисники відбили атаку російських збройних формувань на смт. Луганське (Бахмутський район Донецька область) з боку міста Дебальцеве та перейшли у контрнаступ, посунувши противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу с. Логвинове.

Згодом тодішній президент України Петро Порошенко 30 червня нагородив бійця і оперного співака Василя Сліпака орденом "За мужність" посмертно.

Ховати Василя випало батькам і старшому брату Оресту. Саме Орест колись відвів малого Василька "на музику" - дитина почала співати майже тоді, коли і говорити. В шість років Василь удерся на стіл на сільському весіллі і заспівав "Розкажи мені, любиш ти чи ні? І в очах сія: "Я – навік твоя", а через чотири роки старший брат відвів Василя до хорової капели "Дударики".

А ось арія "Тореадор" за виконання якої Василь отримав приз "Найкращій чоловічий виступ" на міжнародному фестивалі оперних співаків в Армелі.

Василь жив у Франції, зробив чудову кар'єру, але від Батьківщини це його не віддалило. Коли почався Майдан, він, не маючи можливості поїхати в Україну (в нього був підписаний контракт із оперою), влаштовував акції на підтримку України у Франції.

Паризькі українці збиралися, у фонтана Сан-Мішель. Це там, де колись було вбито Симона Петлюру.

Василь пишався першим волонтерським успіхом – "Фордом", купленим для "Правого сектору" на кошти від однієї паризької маніфестації.

Пишався, але вважав, що цього замало. Проживши 19 років у Франції, він полишив зіркове європейське життя й приїхав захищати свою Батьківщину.

Так Василь виглядав під час роботи в опері, у Парижі. Доглянутий чоловік із аристократичною блідістю та доглянутим волоссям.

А таким він став на Донбасі і тільки на згадку про сцену обрав собі позивний "Мефістофель". Хоча і його для зручності скоротили до "Міфа"... Бо "Мефістофель" дуже довго кричати у рацію

Воював у складі ДУК "Правий сектор".

"Все почалося з волонтерства, "ДУК ПС" були перші наші хрещеники, ми їх так називаємо. Ми їм допомагали всією нашою волонтерською організацією "Fraternité Ukrainienne/Українське братство". Перші, кому ми допомогли був 7-й батальйон "ДУК ПС", я знав цих людей і так сталося, що я тут, але це міг бути й інший якийсь батальйон. Ось так волонтерство природно переросло в активну участь", - розповідав "Міф" журналістам.

Василь змінив кілька підрозділів, розповіли Depo.ua в головному штабі ДУК ПС. Останнім його підрозділом стала штурмова рота ДУК.

Останні дописи на сторінці Василя Сліпака у "Фейсбуці" - про справи. Збирав гроші для побратимів, бо був не тільки бійцем, а й волонтером. Шукав 50 чорних беретів. Хто зна для чого. Френди жартували, мовляв, є хутрові. Чи рожеві.

Вранці 29 червня 2016 року жарти змінилися десятками питань. "Живий?", "Василю, ти живий?", "Що ж ти, братику, накоїв..."

Поховали Василя на його Батьківщині, у Львові.

А через рік вийшов на екрани "МІФ" – новий фільм авторів стрічки Добровольці Божої Чоти - The Ukrainians Леоніда Кантера та Івана Яснія – розповідає історію життя та загибелі Героя України, соліста Паризької національної опери, кавалера ордена "За мужність" І ст. та "Золота зірка" Василя Сліпака.

У стрічці поєднано документальні кадри та анімацію, яку створив український художник Журавель Юрій Zhuravel Yuriy.

Музику для фільму написали одні з кращих композиторів сучасності. Серед яких Євген Гальперін, що писав музику для Люка Бессона і був близьким другом Василя; Роман Григорів та Ілля Разумейко (формація NOVA OPERA) та Едуард "Діля" Приступа.

У Києві, на розі Андріївського узвозу та вулиці Боричів Тік було створено Культурно-мистецький сквер імені Василя Сліпака, тепер це  місце культурно-мистецького відпочинку киян і гостей столиці, де свої кращі твори презентують українські музиканти.