"Чорнобиль": Що Україна отримає від культового серіалу HBO

Серіал HBO "Чорнобиль", за оцінками IMDB, став найпопулярнішим в історії. Схоже, на Заході почали по-справжньому усвідомлювати, що трапилося в Україні 33 роки тому. І це відкриває цілий ряд можливостей

Журналіст відділу "Життя"
"Чорнобиль": Що Україна отримає від куль…

Несподівано у "Гри престолів" з'явився конкурент, який зумів перевершити культову сагу - рейтинг міні-серіалу "Чорнобиль" на IMDB сягає  9,7 балів. І це абсолютний рекорд. Наступне шоу у топі - "Планета Земля II" має на 0,2 менше.  

Світові оглядачі бурхливо обговорюють феномен. 

"Важко заперечувати, що це абсолютно вражаюче досягнення кінематографу, і воно заслуговує на відзнаки, які отримує. Навіть якщо це головним чином історична документалка, вона настільки крута, що її легко назвати одним з найкращих шоу на телебаченні нашого часу і всіх часів загалом.  Зараз він зовсім не скидається на мінісеріали, які втрачають якість з продовженням (...) Тож насолоджуйтесь "Чорнобилем", усвідомлюючи, що ви стаєте свідком телевізійної історії", - пише Пауль Тассі для Forbes

"Серіал, від якого перехоплює подих, кидає нас прямо у пекельний хаос атомної катастрофи - і такі жахи не забудеш", - зазначає Ребекка Ніколсон для The Guardian

Для режисера проекту Югана Ренка "Чорнобиль" - це, в тому числі, особиста професійна історія. 52-річний митець зробив кар'єру у музиці і зняв кілька художніх стрічок. У телеформаті ж раніше особливих відзнак не мав - у цій сфері в портфоліо Ренка лише кілька серій для "Ходячих мерців", "Вікінгів" та "Родоводу".  Тож "Чорнобиль" - фактично його становлення у телесвіті.

Зумівши уникнути явних географічних штампів на кшталт шароварів і балалайок, Ренк зняв історію, від якої кров стигне у судинах.  У "Чорнобилі" немає пафосу і відстороненості, як буває з історіями про події, що трапилися десь далеко і не з тобою.  Є лише реальність - похмура, моторошна і беззаперечна. У той самий момент, коли проект видається черговою кінофантазією про апокаліпсис, ловиш себе на думці, що увесь цей жах трапився насправді і не так давно. 

Сценарист картини Крейг Мейзін розповідав, що чимало читав про трагедію і спілкувався з ліквідаторами, аби зробити історію максимально правдивою. Але при цьому віртуальних помідорів від українців спіймав чимало. 

Авторській групі дорікають, що далеко не все у картині передано адекватно. Мовляв, навіть якщо знехтувати дрібними побутовими неточностями, деякі сюжетні ходи серйозно спотворюють сприйняття тих подій.  Зокрема, на думку критиків, не надто адекватно показаний персонал станції, особливо ж викривлено змальований заступний головного інженера - за фільмом, істерик і самодур, який заперечує очевидне. Насправді ж, - професіонал, що першим забив на сполох. 

Але є й інша думка: мовляв, на абсолютну правдивість від художнього фільму чекати марно. І головне - це емоції і атмосфера. 

Західні глядачі в коментарях у соцмережах відзначають: про чорнобильську аварію щось чули, але справжній масштаб трагедії усвідомили лише зараз. Про схожий ефект пишуть навіть українці, молодші 40 років:  мовляв, раніше історія існувала здебільшого як формальність - стандартні слова співчуття від лідерів держави та скорботний відеоряд на телеканалах, натомість лише зараз приходить усвідомлення про ті страшні дні.

Втім, не всі публікації у ЗМІ та соцмережах - про художню складову та достовірність самого проекту. Через "Чорнобиль", наприклад, почали роз'яснювати особливості впливу радіації на людський організм. 

"Радіація вибиває електрони з атомів у молекулах людського тіла, розриває хімічні зв'язки, пошкоджує тканин. Високий рівень іонізуючого випромінювання спричинює променеву хворобу. У Чорнобилі у 134 ліквідаторів швидко розвинулася променева хвороба, і 28 з них від неї померли", - розповідає Ясемін Саплакоглу у публікації для LiveScience

І звісно ж, пишуть про сьогодення забрудненої місцевості.  Так, на The Guardian вийшла публікація "Чорнобиль: для дикої природи утворився рай, коли поїхали люди". 

Власне, це репортаж з білоруської частини зони відчудження з акцентом на її біорозмаїття. 

"Українська сторона цікава містом-привидом і реактором, але з іншого боку кордону - усе про дику природу", - йдеться у публікації.

Знаково, що у Білорусі цьогоріч прийняли рішення відкрити зону відчудження для гостей - лише маркувати небезпечні ділянки білими лініями. 

Втім, особливо конкуренції з сусідньою країною боятися не варто. Поїздка у Білорусь для іноземців може стати лише таким собі бонусом до подорожі у серце катастрофи - себто, в українські міста. 

Вже зараз можна прогнозувати зростання популярності турів у Чорнобильську зону. Популярність локації зростала і раніше - за три роки кількість гостей збільшилася з 8 тис. до 70 тис. У 2018-му, за даними Мінекології, у зоні відчудження побували 63 тис. туристів.  Тож вже зараз варто турбуватися про розвиток інфраструктури, адже можливий туристичний бум для непідготовленого регіону - ще та проблема. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme