Чому Петренко ніколи не побудує в Києві "приватної тюрми"

Сьогодні на засіданні Кабміну Міністерство юстиції вустами першого заступника міністра юстиції Наталі Севост'янової озвучило пропозиції щодо реформування пенітенціарної системи. По-перше, в Кабміні ухвалили законопроект, що передбачає ліквідацію такої організації як ДПтСУ – служби, що керує системою відбування покарань. Якщо за відповідний законопроект проголосують нардепи, українськими колоніями керуватиме безпосередньо Мін'юст. По-друге, в уряді взялися за "олюднення" тюрем, тобто покращення умов перебування за ґратами.

Втім, проблемі нелюдських умов в закладах відбування покарань (і перш за все це стосується слідчих ізоляторів) уже дуже багато років, і вирішити її без будівництва нових сучасних установ нереально. Приміром сумнозвісне Лук'янівське СІЗО побудоване аж в середині позаминулого століття, і немає нічого дивного що зараз цей ізолятор переповнений. Півтора століття тому в Києві мешкало трохи менше 70 000 людей, що не набагато більше, ніж населення середнього сучасного райцентру, отже Лук'янівка просто фізично не в змозі вмістити усіх заарештованих кількамільйонного міста.

Отже, сумнівів щодо доцільності будівництва у столиці нової тюрми ні в кого бути не може. Інша справа, що коштує таке задоволення значно більше, ніж може собі дозволити бюджет, от і вирішили в Мінс'юсті залучити до будівництва буцегарень приватного інвестора.

Задум відомства Павла Петранка полягає в наступному: "Незалежний інвестор приходить і на землях, що належать Державній пенітенціарній службі, побудує нову установу за межами Києва, а замість тої споруди, що знаходиться в центрі міста(Лук’янівське СІЗО – ред.), можна побудувати важливий для соціальної інфраструктури міста об’єкт". Тобто приватний інвестор, який візьметься побудувати нове СІЗО, отримає від держави стару тюрму, яку можна буде знести і побудувати черговий торговельно-розважально-офісний центр, тобто комерційну нерухомість, на якій і "відіб'є" вкладені у будівництво нової тюрми гроші.

Загалом така схема має досить привабливий вигляд. Більше того в деяких містах, переважно там, де старі тюрми розташовані в центрі, може бути реалізовано. От тільки для Києва такий сценарій виглядає не надто перспективним.

Попри усю вигідність будівництва у Києві, для можливого інвестора тюрмобудування – це занадто довга інвестиція, особливо в нинішніх умовах. Зрозуміло, що Лук'янівське СІЗО інвестор зможе отримати у своє розпорядження лише після того, як буде побудований альтернативний ізолятор за межами Києва, в який переїде увесь персонал старого СІЗО. А для того аби побудувати такий серйозний об'єкт як СІЗО потрібен не один і не два роки. Це не типовий ТРЦ, і не стандартна жила висотка, тут тільки на створення архітектурного проекту потрібен щонайменше рік, плюс кілька років будівництва. До того ж не складно передбачити, що на шляху інвестора обов'язково стануть якісь бюрократичні перешкоди, які добряче загальмують будівництво. Після того, як нова тюрма буде побудована, влаштує замовника і охоронці з зеками в неї переїдуть, інвестор зможе зайнятися новоотриманою будівлею Лук'янівки, яку в ідеалі було б непогано знести під нуль (будівля занадто стара і запліснявіла аби використовувати її в якості комерційної нерухомості), але знесення такої фундаментальної будівлі – це дуже недешева і технологічно непроста процедура, це по-перше, а по-друге, Лук'янівська тюрма – це ще й пам'ятник архітектури ХІХ століття і не факт, що держава дозволить її зносити. І навіть, якщо всі ці перешкоди буде подолано, потрібно буде вкластися в будівництво нового об'єкту, а це ще кілька років. Отже інвестор зможе розраховувати почати отримувати прибуток не менше, ніж за 10 років, що не надто привабливо.

Не треба забувати і про етичні моменти, які стануть на заваді цьому проекту. І житлове будівництво, і розважальний центр на місці тюрми, де в різні часи було закатовано сотні, якщо не тисячі людей, цілком може викликати обурення і протести киян, і в будь-якому разі негативно позначатиметься на популярності майбутнього закладу.

Власне, відомих українських забудовників і раніше запитували, чи цікаво їм було б отримати Лук'янівське СІЗО "під знесення". Всі відзначали, що земельна ділянка, звісно, в дуже привабливому місці, але ризики занадто високі, і жоден з забудовників особливої зацікавленості не виявив.

Отже, ініціатива Мін'юсту, якщо і буде реалізована, то в невеликому числі міст (і дуже малоймовірно, що серед них буде столиця) і, за великим рахунком, так і залишиться лише красивою ідеєю.