Чому офісна робота настільки виснажує

Чому після робочого дня за комп'ютером ми повертаємося додому з відчуттям шаленої втоми, а ледь помітні рухи пальцями протягом дня викачують усі сили? Питання розумової втоми - одне з найглобальніших у сучасній психології, пише Браян Резнік для Vox.com, передає Depo.ua.

"Це все ще таємниця, якщо чесно", - каже Майкл Ізліхт, професор Університету Торонто, який вивчає самоконтроль, мотивацію і втому.

Наразі щодо причин є дві головні гіпотези.

Гіпотеза 1: Ми втомлюємося, бо виснажуємо внутрішній резервуар енергії

У людини є запас внутрішніх сил, які ми називаємо силою волі або самоконтролем. Коли він вичерпується, ми відчуваємо втому.

Гіпотези наивають "виснаженням его", але психологи не впевнені у її точності і знаходять чимало протиріч.

"Питання в тому, чи використовує наш мозок більше енергії, вирішуючи математичну задачу, аніж просто переглядаючи телешоу? Всі, хто це вимірював, дійшли висновку: аж ніяк не більше", - каже Кевін Холл, дослідник Інституту здоров'я США.

Гіпотеза 2: Ми втомлюється, бо у нас закінчується мотивація

Ми працюємо над завданням, намагаємося на ньому сконцентруватися і у певний момент втрачаємо до нього інтерес. Ми стаємо менш мотивованими, нас тягне гортати стрічку Instagram, переглядати пости блогерів. Ось цей тиск і спричинює втому.

Група британських вчених досліджувала стан 100 медсестер протягом двох 12-годинних змін. Учасниці експерименту мали регулярно повідомляти, наскільки вони втомлені. Спеціальні прилади вимірювали фізичне навантаження. В середньому, чим довше медсестри працювали, тим більше втомлювалися. Але коли дослідники спробували дізнатися причини, вони з'ясували дещо цікаве.

Насправді не було кореляції між кількістю фізичної роботи і відчуттям втоми. Деяких зусилля вимотували, але деяких, навпаки, насичували енергією.

Зате знайшли наступну кореляцію. Медсестри, яких більше контролювали, і з більшою ймовірністю могли нагородити за роботу, мали більше енергії. Себто, додаткові стимули підвищували їхню мотивацію.

Ізліхт також знайшов підтвердження мотиваційної гіпотези у своїй роботі. Кілька років тому він і психолог Карлетонського університету Марина Мілявська протягом тижня моніторили 159 студентів у канадському Університеті Макгілла. Учасники мали повідомляти про свої бажання, спокуси, зусилля волі. А також говорити, наскільки втомленими себе відчували.

"Нас здивувало, що передвісником втоми був навіть не високий рівень самоконтролю, а кількість спокус", - каже Ізліхт.

"Якщо ви щось друкуєте на роботі і схожі на мене за характером, у вас кілька відкритих браузерів і Twitter. Все це - шлях до кролячих нірок, в яких криються спокуси. Через спокуси ми втрачаємо мотивацію до роботи і, як наслідок, відчуваємо втому", - говорить вчений.

Причини ж можуть критися у процесах еволюції.

"Як оргаізму, нам потрібно досягати численних цілей, аби вижити. Ми сфокусовані не лише на пошуку їжі або ж партнерів, місця для сну або ж реалізації своїх глобальних цілей. Аби бути здоровими індивідами, нам потрібно досягати всього цього одночасно. Цілі конкурують одна з одною. Тому нам потрібен сигнальний механізм, який попередить: "Годі робити одне і те саме". Цим інструментом і є втома", - пояснює дослідник.

Наукові експерименти показують, що невелика грошова нагорода може повернути сили до роботи. Люди дивують продиктивністю, хоча до цього твердили, що їхні сили вже закінчуються.

Звісно ж, аби довести, що рівень втоми напряму залежить від мотивації, потрібно більше досліджень. Але такі наукові роботи безперечно цікаві і працівникам, і роботодавцям. Адже робота без втоми - мрія мільйонів.