Палестинці і біженці: Чому Наталі Портман не потрібні $2 млн

Своє рішення акторка доволі туманно пояснила в Instagram, написавши, що не хоче "своєю появою схвалювати дії Беньяміна Нетаньяху, який виступить з промовою на церемонії".

"Я ціню своїх ізраїльських друзів і родину, ізраїльську їжу, книжки, мистецтво, кіно. Ізраїль створили 70 років тому як притулок для біженців від Голокосту. Але кепське поводження з тими, хто сьогодні страждає від звірств, не відповідає моїм єврейським цінностям. Ізраїль мені не байдужий, тому я мушу повстати проти жорстокості, корупції, нерівності та зловживання владою", - зазначила акторка.

Разом з відмовою від участі акторка відмовилася і від премії у $2 млн, доля яких наразі неясна, передає Depo.ua із посиланням на Vox.com.

У ЗМІ потрактували рішення Портман однозначно: радикальні дії нинішнього уряду Ізраїлю щодо палестинців мотивують багатьох селебритіс ставати на бік останніх.

Втім, Наталі Портман - випадок особливий, адже вона - громадянка Ізраїлю, народилася в Єрусалимі, зробила кар'єру у США і наразі живе у Франції. Свою країну дівчина не забувала: у 2012-му виступила консультантом для книжки професора Гарварду Алана Дершовіца "Справа Ізраїлю", у 2015-му екранізувала "Повість про любов і пітьму" ізраїльського письменника Амоса Оза. У творі письменник розповідає про своє дитинство в Єрусалимі і участь у арабо-ізраїльському конфлікті.

Позиція Портман дещо шокувало її співвітчизників і викликала агресивну реакцію у владних колах Ізраїлю. Зокрема, депутат від провладної партії Нетаньяху Орен Хезен закликав позбавити акторку громадянства Ізраїлю, а міністр енергетики Ювал Стейніц наголосив, що у рішенні акторки "є елементи антисемітизму".

Наразі експерти оцінюють історію з акторкою як першу ластівку у протистоянні ліберального світу із правими діями влади країни.

БОЙКОТ ВЛАДИ, А НЕ НАЦІЇ

Без сумніву, головною причиною став нещодавній конфлікт палестинських повстанців з ізраїльською армією, через який загинуло 15 людей і близько 1000 отримали поранення.

На кордон Ізраїлю і сектора Газа прийшли тисячі палестинців в рамках тривалої акції, яку називають "Великий марш повернення". Вони розбили п'ять таборів і принесли шини, які збиралися палити. Так хотіли привернути увагу до тих, хто змушений був залишити свої будинки, які знаходяться в Ізраїлі.

Акція протесту переросла в зіткнення між демонстрантами і ізраїльськими військовослужбовцями.

Портман навіть записали в активістки руху BDS (Boycott, Divestment and Sanctions - Бойкот, Відчудження та санції, - ред.), який вимагає повернути палестинцям "їхні" території. Втім, сама Наталі відкараскалася від такого трактування.

"Я не частина руху BDS і не схвалюю його. Як чимало ізраїльтян та євреїв у всьому світі я можу бути критично налаштована до влади Ізраїлю, не бойкотуючи при цьому всю націю", - пояснила акторка у публікації.

ІЗРАЇЛЬ НА ПЕРЕХРЕСТІ

У словах акторки можна знайти і інший підтекст - завуальований протест проти рішення Беньяміна Нетаньяху депортувати з країни 16 тис. нелегальних мігрантів. Власне, ініціатива стала сюрпризом для Заходу, зазначає The Guardian. Через кілька годин після оголошення про те, що Ізраїль досягнув консенсусу з Агентством ООН з питань біженців, уряд країни несподівано взяв свої слова назад.

Депортувати біженців - здебільшого виходців з Судану та Еритерії, які стали жертвами режимів своїх країн - можуть у Німеччину, Італію та Канаду, а також у країни Африки. Щоправда, з наступним притулком виникли нюанси. Наприклад, у Руанді та Уганді вже відмовилися відкривати двері африканцям, яких хочуть виселити силою. Німці ж і італійці взагалі заявили, що не в курсі настільки сміливих планів.

Країна опинилася на перехресті. Якщо у провладній партії та уряді лунають заклики "не перетворювати Ізраїль на збіговисько знедолених", чимало представників інтелігенції закликають бути людянішими і відмовитися від правих дій.

Тож не дивно, що Портман, яка тривалий час живе і працює у Європі та США, поділяє погляди лібералів. І на піку кар'єри, здобувши всі мислимі і немислимі кінонагороди, може дозволити собі відмовитися від ізраїльського аналогу нобелівки та гігантської грошової винагороди.

І власне, акторку важко назвати непослідовною. Ще у 2015-му, коли партія Нетаньяху перемогла на парламентських виборах, вона заявляла, що "дуже-дуже засмучена і розчарована". Тоді коменти Нетаньяху щодо "арабських виборців" викликали хвилю звинувачень у нетолерантності та расизмі.

Прецедент трактують як відголосок потужної тенденції, яка може розколоти світове єврейство. Адже Ізраїль традиційно сприймають як клаптик демократії серед жорстких мусульманських країн, але ця традиція виявляється не такою вже непорушною. І от виявляється, що люди, готові стояти за свою країну, обирають протилежну сторону, коли йдеться про право людини на життя і свободу. Поняття "безумовного патріотизму", принаймні у його завжди схвальному і захопленому вияві, існувати припиняє. І на перший погляд виходить "людина мисляча", чи то "людина ліберальна".