Поза часом: Чим ризикують "пізні пташки"

Минулого тижня дослідники Північно-західного і Суррейского університетів опублікували гігантське дослідження. в якому брали участь понад 433 тис. британців протягом 6,5 років, передає Depo.ua із посиланням на Vox.com.

Виявилося, що ризик ранньої смерті для людей, які лягають після півночі, збільшується на 10%. Звичайно, цифра відносна, адже на тривалість життя впливає купа факторів, і за час дослідження померли 2% учасників.

Втім, і така статистика бентежить. Адже у списку небезпек підвищена вірогідність розвитку серцево-судинних, респіраторних захворювань, діабету, розладів травлення та стресових станів.

Доведеного пояснення ще немає, але є гіпотеза: коли наш біологічний годинник розсинхронізовується з графіком суспільства, рівень напруження зростає. Людина живе ніби в умовах постійної зміни часових поясів.

В середньому люди сплять з 23-ї до 7-ї години. Цікаво, що жінки частіше обирають "середній" або близький до такого графік. У чоловіків все дещо розмаїтіше, хоч і неістотно. Один з 500 дорослих страждає на так звану "відкладену фазу сну": постійно не може вкластися у ліжко вчасно і відсувають цей момент аж до 3-ї ночі. Натомість 1% навпаки вкладається о 8-й вечора або раніше.

Вчені наполягають, що внутрішній годинник "вмонтований" у гени людини. При цьому з віком біоритми переміщуються - літні люди лягають спати раніше. А обумовлюють це так звані циркадні ритми, за дослідження яких Майкл Янг, Джеффрі Хол і Майкл Росбаш минулого року отримали Нобелівку з медицини.

Причому ритми властиві не лише людині: внутрішній графік мають навіть одноклітинні організми.

Прокидаючись, наш організм виробляє велику порцію інсуліну. Він вже готовий перетравлювати сніданок, навіть якщо людина вирішила його пропустити. При цьому у внутрішній добі людини 24,3 години. Тож протягом року графік дещо зсувається. Як саме - підказує сонце, яке в холодний сезон починає сідати раніше. Сонячне світло впливає на суперхіазматичне ядро - частину гіпоталамусу, яка координує циркадні ритми.

Люди, які вибиваються з природньного розпорядку - лягають надто рано або надто пізно - ризикують розсинхронізуватися з власним організмом.

Втім, ядро - не єдиний диригент, а часові гени є у кожній клітині. Саме у їхніх ДНК, на думку деяких вчених, прописаний "совиний" або "жайворонковий" графік.

За ще однією гіпотезою, пізні пташки мають свого роду несправність у суперхіазматичному ядрі. Воно вчасно не скеровує організм у ліжко. Є й версія про те, що внутрішній механізм дає збій через штучне світло. Адже коли сідає сонце і мозок має "вкладати" людину, комп'ютери і телевізори продовжують сигналізувати, що світловий день триває.

СОЦІАЛЬНИЙ ДЖЕТЛАГ: ЗДОРОВ'Я НА КОНУ

Група американських вчених провели дослідження, в якому 24-м учасникам запропонувала щодня зсувати свій графік і лягати на годину пізніше. Так вони симулювали зміну часових поясів. Експеримент тривав три тижні, а наприкінці люди дійшли до переддіабетичного стану. Їхній метаболізм знизився на 8%. Це означає, що, залишивши усе як є, вони могли б набрати 5,4 кіло, не споживши жодної зайвої калорії.

Схожий ефект спостерігається і у тих, хто лягає пізно. Для процесів, які відбуваються із "совиним" здоров'ям вчені навіть придумали термін - "соціальний джетлаг". Пояснюють: причина усіх бід в тому, що суспільство не пристосовується під персональні вподобання.

У підсумку, людина не досипає, думає накопичити сили у вихідні, але наступний понеділок примножує стрес. І навіть при достатній чи надмірній кількості годин у ліжку неможливість влитися у загальний ритм додає напруження.

Дослідники не втомлюються перераховувати ризики совиного ритму: діабет, ожиріння, нестача корисних жирів, а значить, - підвищена загроза для серця і судин.

Втім, визнають, що себе переробити важко. Хоча інколи зсунути графік бодай на годинку людині під силу.