Через Мінськ українцям скоро нікого буде визволяти з полону

Цього тижня військовий експерт Роман Світан в ефірі одного з телеканалів зробив "сенсаційну" заяву про те, що з 140 українських полонених, яких влада подає на обмін, живі тільки 30.

Ми пишемо сенсаційну у лапках, тому що ця інформація не є новою. Ще 25 січня екс-президент України Леонід Кучма заявляв, що більшість українців вже померли в полоні бойовиків.

"Ми говоримо: ви скажіть хоча б, у вас ці люди є чи ні? Вони і цього не кажуть. Думаю, там багатьох людей з нашого боку вже немає", - заявив Кучма, висловивши побоювання що 133 заручники, про обмін яких домовилися під час зустрічі тристоронньої контактної групи в Мінську, можуть бути мертві.

Інформація не нова, але чи є вона правдивою? Чи живі українські воїни, про яких розповідав пан Світан, чи дійсно у Мінську подали на обмін "мертві душі"?

Нагадаємо, за словами Світана, наразі бойовики утримують не більше 30 українських бранців, а більшість – загинула. "Ці люди стали заручниками двічі - спершу вони стали заручниками терористів, а потім - заручниками великої політики", - заявив він.

Найвідоміший переговорник України, керівник Центру звільнення полонених ГО "Офіцерський корпус", Володимир Рубан, на питання, чи відповідає дійсності ця інформація, сказав: "Так, відповідає".

"Але я не заявляв про 140 полонених ніколи. Я заявляв, що там є три десятки. Скільки раніше було? Подивіться зведення за травень 2015-го, там йдеться про 400 людей. Що трапилося з іншими? Я маю данні про це, але їх не розповсюджую. Що із ними трапилося Геращенко треба запитати (Ірину Герашенко, - ред). Геращенко і Тандіта (радник голови СБУ), які успішно сьогодні міняють полонених. Успішно у лапках. Бути у полоні доволі важко. Можна покінчити життя самогубством, й перейти на той бік, і що завгодно тільки, щоб вийти з того підвалу. Скоро залишиться менше ніж 30. Скоро нікого буде звільнювати", - повідомив він depo.ua.

На фото: Володимир Рубан

Переговорний процес, на думку Рубана, гальмують мінські переговорники, які не здатні домовлятися та ще й відсунули волонтерів-переговорників: не допускають на лінію зіткнення навіть, якщо вже є домовленості про обмін людини.

"Не можна без дозволу влади їздити на той бік забирати полонених. Нам не дозволяють туди їздити. Чому? Тому що це тепер важіль тиску, політичний аргумент на переговорах, де вирішується доля війни, доля країни. А маленькі чоловічки в цьому випадку не цікавлять тих, хто приймає остаточні рішення. Присутність Медведчука, мабуть, не дає вирішувати так просто питання. Ви ж розумієте, що не всі в Мінській групі грають за Україну", - каже Рубан.

На його думку, "треба зняти питання обміну полоненими з Мінського рівня, бо вони ніколи не домовляться".

Інших відомих переговорників цифри у 140 бранців з яких тільки тридцять залишилися живі, дивують.

Радник міністра оборони Василь Будик каже: відомості про те, що у полоні знаходиться 140 людей, було заявлено Мінською групою, проте він із колегами ніколи не спостерігали таку кількість.

Точно знає, що в будівлі СБУ знаходиться 38 людей, п'ятеро - в Луганській області і також є місця де можливо утримуються наші хлопці, але поки що немає тому підтвердження. Можливо, певна кількість полонених утримується в районі Горлівки, Торезу. Загалом в полоні знаходиться близько 80 людей, але це непрямі дані.

"Я взагалі не розумію повідомлення про те, що вижило 30 людей. Чому вижило? В нас є факти розстрілу наших хлопців? З тих хлопців, кого ми відстежуємо протягом всього цього часу, жоден не перейшов на той бік і жоден не вчинив самогубства. Факти розстрілу полонених дійсно були, але на початковому етапі, тому заявляти, що там загинули хлопці це все… не так, як насправді є. Чому було зроблено таку заяву? Ну, я не знаю, мабуть, Роману (Світану, - ред) видніше", - пояснює він.

На фото: Василь Будик

Саме переговорники, за словами Будика, на початку військового конфлікту змогли досягнути того, щоб бойовики перестали масово калічити та розстрілювати своїх бранців, тому дуже тривожно, що їх зараз фактично усунули від роботи.

"На початку військового конфлікту в нас була можливість приїжджати до Мозгового, Дрьомова, спілкуватися із іншими польовими командирами. Перше про, що намагалися домовитися – виробити правила цієї війни, не вбивати поранених, не розстрілювати полонених. І це вдалося, дуже вдалося, після багатьох місяців безладу, - розповідає Будик. - Я нічого не хочу поганого казати на адресу Мінської групи, вона потрібна і важлива, але неможна було прибирати усіх волонтерів, які ще до утворення Мінської групи визволили чимало хлопців без допомоги держави. Виділили низку головних переговорників, які представляють країну у Мінську і надали їм повноваження вести переговори. А інші, хто брав активну участь у визволенні полонених, опинилися в стороні від цього процесу. Треба спитати міжвідомчий центр, хто з них зустрічався із бойовиками на їхній території і що вони взагалі зробили для того, щоб процес якось просувався".

"Є низка аферистів, які намагаються на цьому питанні вирішити політичні та фінансові питання, але це не є підставою перекривати кисень всім іншим", - впевнений Будик.

Радник голови Служби безпеки України Юрій Тандит у свою чергу запевняє, що ніхто нікого від перемовного процесу не відсували, навпаки, міжвідомчий центр буде вдячний за допомогу.

"Підключаємо не тільки учасників Мінської підгрупи, а також і волонтерів, громадських діячів, воїнів-інтернаціоналістів, які нам дуже допомагають, і представників церкви. Для нас всі способи, які прискорять процес - прийнятні. Всі, хто можуть допомогти у звільненні хоча б однієї людини роблять велику роботу і ми їм допомагаємо", - каже співробітник СБУ.

На фото: Юрій Тандит

Тандит вважає, що при визволенні полонених всі засоби хороші, починаючи від перемовин президента України із представниками влади з інших держав і закінчуючи "роботою звичайних безіменних героїв, у тому числі волонтерів, які щоденно займаються пошуком та ведуть перемовини".

Проте слова Будика і Рубана про те, що безіменним героям більше не дають приїжджати та забирати полонених – просто не пропускають, коментувати відмовляються. Каже, що ліцензій не видає і взагалі кожен, хто прагне допомагати, може "отримати можливість на це в рамках закону".

За інформацією СБУ, сьогодні кількість полонених українців сягає близько 130 осіб.

"Інформація про те, що із 140 бранців залишилися живими 30 ми не підтверджуємо, ця інформація не дійсна. Ми вважаємо, заручниками близько 130 людей. Це не означає, що всі вони живі, але сподіваємося, що всі вони живі. Дані пластичні, кожного дня ми їх корегуємо. Чимало хлопців вивезли на Росію, частину утримують в Донецьку і Луганську. Також ми вважаємо що можливо є хлопці у польових командирів, які їх таємно утримують" - каже Тандит.

Від редакції:

У питанні, кому вигідно розганяти чергову "зраду", варто проаналізувати з якою політичною фігурою пов'язують особу заявника.

Романа Світана - голову донецького УКРОПу пов'язують із Сергієм Тарутою та Віктором Медведчуком. І Володимиром Рубаном. Саме Рубан свого часу визволив Світана з полону. Самого Рубана також часто пов'язують із Медведчуком. От, наприклад, думка політолога Петра Олещука. Із нею багато хто погодився.

В той же час на адресу Медведчука і Світан, і Рубан зробили доволі критичні заяви, хоча можливо - це була просто спроба дистанціюватися від одіозного політика, а у заяві про загиблих українських бранців стирчать саме вуха кума Путіна.

Звісно, це лише припущення. Ми у жодному разі заслуг з визволення українських полонених не применшуємо. Будь-якій українській дружині чи матері все одно, хто за політичними переконаннями той, хто звільнив з полону її рідну людину. І вам було б все одно. Повірте.

Але не повинно бути все одно, коли полонені стають інструментом піару. Те, що бранців треба визволяти – безперечно, як і те, що робити це дуже важко, тож будь-який опозиціонер може сміливо заявляти, що владою у цьому напрямку нічого не робиться. От як зараз Медведчук (можливо) робить це вустами пана Світана.

Але насправді, він з тим же успіхом може звинувачувати в злочинній бездіяльності самого себе. Влада, звісно, винна, бо відповідальна завжди і за все. От тільки наразі ситуація така, що найбільш впливовою людиною в питанні обміну заручниками є саме Віктор Медведчук. Навіть Рубан, розповідаючи про роботу Мінських перемовників з обміну заручниками, заявив про нього: "Нехай займається чимось іншим, а питання полонених з Мінського рівня треба зняти".

Взагалі, всіх відомих переговорників, за виключенням, хіба що Будика, в якого репутація "єдиного непідкупного офіцера", хтось вже встиг виваляти у багнюці. Рубан заявляє про Тандита та Геращенко, що вони не дуже ефективні. СБУ поспішає дистанціюватися від Рубана, на якого чимало компромату, в інтернеті. 

Отже питання звільнення полонених з площини гуманітарної уже давно перейшло в площину політичну. От тільки для людей, які чекають на своїх бійців вся ця велика політика - незрозуміла. Вони від заяв про те, що полонені майже всі мертві, самі не живі - не мертві стають. 

Хоч би їх пожаліли.