Чи можна заразитися коронавірусом, якщо вже перехворів: Відповідь вчених

Науковці та медики намагаються з'ясувати, чи захищені люди, які вже перехворіли COVID-19, від повторного інфікування, і скільки діє такий захист

Марія Зайчик
Журналіст відділу «Життя»
Чи можна заразитися коронавірусом, якщо…
Фото: Shutterstock

 

Відповідь багато в чому визначатиме стратегії націй під час пандемії. Зокрема, дасть розуміння, яка частина населення може повернутися до активного способу життя і працювати у звичайному ритмі, без ризику для здоров'я. 

Журналісти Depo.ua зібрали найбільш актуальну інформацію про імунітет до SARS-CoV-2.

Наразі більшість науковців сходиться на думці, що організм виробляє імунітет до SARS-CoV-2, як і до інших коронавірусів. Тож принаймні у короткостроковій перспективі людина, яка перехворіла на COVID-19, не має заразитися повторно. 

"У нас немає підстав припускати, що імунна відповідь буде значно відрізнятися", – каже Ніколас Вабрет, доцент Школи медицини Mount Sinai Icahn, що спеціалізується на вірусології та імунології.

Однак, імунна реакція на вірус може мати руйнівні наслідки для організму. Про це LiveScience  розповів Бенджамін Тенувер, професор біології в Медичній школі Mount Sinai Icahn. За його словами, коли вірус атакує свою першу клітину в організмі, у неї є два завдання, які потрібно виконати, перш, ніж померти. Спочатку – "звернутися за підкріпленням", надсилаючи ряд хімічних сигналів, які активують армію імунних клітин, щоб ті прийшли на допомогу в боротьбі з незваним гостем. Потім – попередити клітини навколо про небезпеку, аби ті себе зміцнили. Це завдання вона виконує, випускаючи білки-інтерферони. Досягаючи клітин, інтерферони запускають у них "оборонний режим" – ті  уповільнюють свій метаболізм, зупиняють транспорт білків та інших молекул, уповільнюють транскрипцію – процес, за допомогою якого генетичні інструкції стають білками та іншими молекулами.

У дослідженні, опублікованому у журналі Cell, Тенувер і його колеги виявили, що SARS-CoV-2, схоже, блокує надсилання інтерферону і заважає клітині виконати своє друге завдання.

Таким чином утворюється ситуація, коли заклик до зміцнення імунної системи в організмі працює відмінно, але клітини в легенях не переходять в оборонний режим і тому залишаються вразливими для вірусної інфекції.

"Він просто продовжує  реплікуватися у легенях, доки організм закликає до додаткового укріплення", – каже Тенувер.

Багатьом людям навіть цієї скаліченої імунної реакції досить, щоб відбити атаку віруса. Але деякі потрапляють у пастку власного організму. Доки вірус продовжує розмножуватись, імунна армія йде в атаку, перетравлює сполуки, що викидаються вмираючими клітинами, і навіть вбивати прилеглі клітини.

Але якщо вірус продовжує проникати в клітини легенів, така активність імунітету може завдати серйозної шкоди. Легенева тканина безнадійно запалюється, кровоносні судини починають просочувати рідиною легені, і пацієнт буквально починає "тонути на суходолі". Схоже, саме це є причиною того, що деякі люди важко хворіють через кілька тижнів після початку інфекції.

"У цей момент справа не в тому, що зробив вірус, – каже Тенувер, – В цій ситуації головне – контролювати сильне запалення".

Але є і хороші новини. Оскільки система, яка "кличе до бою" імунні клітини, працює нормально, пацієнти, що вижили після COVID-19 збережуть імунітет до вірусу. 

Дослідження підтвердили високий рівень антитіл до SARS-CoV-2 у пацієнтів, які нещодавно одужали. Так, одне з них, опубліковане у журналі Immunity, свідчить, що у крові 13 з 14 пацієнтів, у яких через 14 днів після виписки з лікарні спостерігалися відносно легкі симптоми COVID-19, наявний високий рівень антитіл до SARS-CoV-2. Це вказує на імунний захист від негайного повторного зараження.  І саме тому вчені не турбуються через повідомлення про нібито повторне захворювання.

Зазвичай у таких повідомленнях фігурують результати, коли пацієнт, що одужав після COVID-19, показав негативний результат на ПЛР-тесті, а протягом кількох наступних тижнів він змінився на позитивний.  Тести ПЛР просто фіксують шматочки інертного вірусного генетичного сміття, що залишилися від інфекції.

Це цікаво:

За даними кількох досліджень можна припустити, що більшу чи меншу вразливість людини  до SARS-CoV-2 може впливати її група крові. При цьому вчені не знайшли зв'язку між групою крові та ступенем тяжкості захворювання.

Так, науковці виявили, що люди з другою та четвертою групами крові мають вищий ризик захворіти порівняно з іншими типами. При цьому люди з першою групою крові мають нижчий ризик зараження інфекцією порівняно з іншими. Джерела: 1 та 2.

Чому група крові може підвищити або зменшити ризик людини підчепити SARS-CoV-2, нині невідомо. Група крові людини вказує, які саме антигени покривають поверхні їх клітин крові; ці антигени виробляють певні антитіла, які допомагають боротися зі збудником.

Як довго організм буде захищений від COVID-19?

Коронавірус SARS-CoV-2 циркулює в організмах людей-господарів тільки п'ять або шість місяців, і чи триває імунітет до хвороби довше, нині достеменно невідомо. Точно можна говорити про адаптивний імунітет до атипової пневмонії SARS-CoV-2 протягом 2 тижнів після одужання. 

Втім, дослідження білків і генетики атипової пневмонії (SARS-CoV-2) дозволяють припустити, що вірус викликає довгострокову імунну відповідь, подібну реакціям на інші відомі нам коронавіруси, такі як атипова пневмонія 2002 року (SARS 1) та MERS, що виник у 2012 році. Дослідження обох припускають, що деякий рівень антитіл зберігається як мінімум два або три роки, починаючи з високого рівня і поступово зменшуючись з плином часу.

Також у відповідь на коронавірусну інфекцію наш організм виробляє тип імунних  клітин, які називають вірусоспецифічними Т-клітинами. Про Т-клітини відомо менше, ніж про антитіла, оскільки їх важче знайти в крові та дослідити. Але інші коронавіруси, здається, також запускають їх виробництво, і ці Т-клітини подекуди зберігаються в організмі роками, повідомляється у матеріалі The Conversation.

 В одному дослідженні SARS 1, опублікованому в журналі Vaccine , дослідники виявили, що ці Т-клітини "пам'яті" зберігалися до 11 років після зараження.

Реалії "колективного імунітету"

Насправді, вчені досі не впевнені в тому, який рівень довготривалої імунної пам'яті достатній для захисту від майбутнього інфікування коронавірусом,  і скільки часу потрібно імунній системі, щоб опуститися нижче цього рівня. Окрім того, незрозуміло, чи може хтось з імунітетом бути переносником коронавірусу та заражати ним інших людей. 

Ці невизначеності, втім, не зменшують надії на винайдення вакцини, однією з переваг якої є те, що вона здатна імітувати вірусні білки, які запускають найбільш ефективну імунну відповідь. Таким чином, вакцинація часто може викликати імунітет, який триває довше, ніж імунітет після захворювання. І саме вакцина мусить стати відповіддю на цю пандемію , адже поки науковці не впевнені у строках природного імунного захисту людини після хвороби та його дієвості, ми не можемо говорити про стабільний "колективний імунітет", на який нині висловлюють сподівання чимало урядовців.

Колективний імунітет виникає, коли достатньо велика частина спільноти має імунітет до певної інфекційної хвороби, що фактично зупиняє її розповсюдження і забезпечує ефективний захист навіть тих членів спільноти, що не мають відповідного індивідуального імунітету, пише fivethirtyeight.

Вірус може залишатися активним, доки частка людей, яка вже перехворіла, поступово втрачатиме набуту імунну реакцію, і отже, ризикуватиме перехворіти знову. За такого розвитку подій без вакцини, яка б мала довготривалий ефект, утворення колективного імунітету проти коронавірусу є малоймовірним розвитком подій.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme