Чи хотіли би кримські татари, щоб Україна воювала за Крим

"Досягненням" першого року окупації Криму з упевненістю можна назвати той факт, що татари, проти яких не один рік налаштовували слов'янське населення автономії, знову стали "ворогами народу", яких треба вижити з їхніх будинків і земель. Дійшло до того, що кримські татари, які залишилися в окупації, бояться навіть давати коментарі під своїми іменами, бо через розмову з українським журналістом можна зникнути без вісти

Чи хотіли би кримські татари, щоб Україн…

depo.ua розпитав лідерів кримськотатарського народу, знаменитостей і звичайних кримських татар про те, чи хотіли б вони, щоб Україна спробувала повернути Крим військовим шляхом.

Коли тільки починалося захоплення Криму, ходили чутки, що ледь не у кожного татарина приховано зброю і люди тільки чекають команди, щоб перестріляти всіх "ополченців" з "зеленими чоловічками".

Подейкували, що кримські татари не залишилися б осторонь, якби українські військові на півострові почали його обороняти.

Також ходили чутки, що меджліс тоді стримав гарячі голови, переконавши у тому, що почни вони зараз бойові дії, Росія заволає про геноцид російського населення і доправить до Криму свої війська.

Одні казали, що кримські татари могли тоді захистити свою Батьківщину. Інші - що путінська армія влаштувала б "кримський котел".

Пройшов вже рік як путінська армія влаштувала "кримнаш". Чи змінили кримські татари свою думку, проживши рік під шовіністичним гнітом? Чи вважають вони, що рік тому треба було усе ж таки битися із окупантами і чи хочуть, щоб Україна зараз, вже маючи боєздатну армію, воювала за Крим?


НЕ ВОЮВАЛИ, БО ПОВІРИЛИ, ЩО ЄВРОПА "ПОРІШАЄ"

Мустафа Джемілєв - народний депутат, якого називають лідером кримських татар, екс-голова меджлісу, розповідає: рік тому татари готові були стати на захист Батьківщини, але їх від цього утримали.

"Позиція західних країн була така: не можна допустити повторення грузинського сценарію. Розрахунок був на те, що західні країни вживуть заходів, щоб поставити агресора на місце. Звідти були сигнали, мовляв, не треба чинити опір, ми все вирішимо. Ну от, вирішили ... ", - гірко зітхає він.

Зараз Джемілев каже, що українські військові повинні були хоча б спробувати вчинити опір, "не підраховуючи, скільки у супротивника солдатів і озброєння", і тоді, може бути, російська армія не рушила б далі на Донецьк і Луганськ.

Відома дизайнерка Едіє Карімова навпаки вважає, що українські військові не повинні були битися за Крим, бо це призвело б до великих жертв та налаштувало населення проти України. Але якщо б військові з перших днів зайняли оборонні позиції, окупації можна було б уникнути.

"Україна повинна була відразу ввести значну кількість військових і перекрити доступ російським військовим", - розмірковує дизайнерка.

А ось співачка Джамала впевнена, що рік тому в України боєздатної армії ще просто не було і головне - морально ніхто не був готовий воювати з Росією.

"Єдине, до чого б привели тоді бойові дії - до смерті кращих і найбільш свідомих", - каже вона.


"ТРЕБА БУЛО ПІДІРВАТИ ТУ ВЕРХОВНУ РАДУ"

То були думки кримських татар, які мешкають зараз в Україні та чимало часу проводять за кордоном. Татари, які залишилися в окупації та встигли за рік певною мірою оцінити всі принади російського світу, по відношенню до подій річної давнини налаштовані більш радикально.

Багато хто з них каже: якби зараз повернутися в 2014 рік, просто мітингами б не обійшлося.

Історик з Сімферополя (татари, що живуть в окупації, просять не писати навіть їхніх імен, бо сумніви в законності "приєднання" Криму до Росії там кримінально переслідуються) впевнений, що якби "українське вище командування 27 лютого 2014 року й надалі проявляло себе більш рішуче, російська влада не пішла б на "гарячу війну".

Відомий кримський діяч освіти і культури, що залишився в окупації заради своїх підопічних вважає, що треба було підірвати до бісової матері зайняті "зеленими чоловічками" Совмін та Верховну Раду АРК, потім перекрити Чонгар і Керченську переправу, заблокувати Севастопольську бухту і закрити в'їзд у Армянськ.

Таким чином, каже наш співрозмовник, можна було б стримати наступ. Каже - татари на це чекали. Як могли, підтримували українських військових - у березні 2014 року світ облетіло відео, як кримськотатарські хлопці передають через паркан військовим хліб та шурпу.

А коли українська армія залишила Крим, то було найгірше розчарування тієї весни.

Студент Кримського інженерно-педагогічного університету, назвемо його Февзі, та його батько, водій маршрутки Сейдамет підтверджують: татарські чоловіки готові були боронити військові частини разом з військовими і впевнені, що тоді "зелені чоловічки" не пішли б по їх трупах.

"Нехай спробували б стріляти по корінному народові - це були б для Росії дикі санкції, - гарячкує Февзі. - А на крайній випадок, ми пішли б у підпілля, вели б партизанську війну. Ми б боронили свою землю. Ну а що тепер? Батько - безробітний, брат поїхав. Мої друзі із родинами наразі у Києві та Львові знімають житло, а на будинки, що вони по 20 років будували, задивляються "апалченці". Я не можу спокійно дихати від думок, що ми просто віддали свою землю цим скотам".


ПРОТИ ВІЙНИ, АЛЕ ЗА САНКЦІЇ

Думки кримських татар з приводу того, чи варто Україні наразі спробувати повернути Крим військовим шляхом, нагадують біблійну притчу про те, як до Соломона прийшли дві жінки, що не поділили дитину, і коли він запропонував її розірвати, справжня мати закричала: ні, нехай дістанеться інший, тільки не заподіюйте йому шкоди.

"Ми, - кримські татари, завжди виступали проти насильницького опору, - говорить викладач кримськотатарських танців, економіст Ельнара Халілова. - Такого роду конфлікти повинні вирішуватися дипломатично. Воювати - це означає поранені, це означає загиблі..."

Дизайнер Едіє Карімова вважає, що треба не йти на Крим війною, а проводити спецоперації, захоплювати ключові позиції і знешкоджувати керівників.

"Мені б дуже хотілося, щоб Крим повернувся. Всі мої рідні там. Але мені не хотілося б бачити його розчавленим жорнами війни, а всі війни заздалегідь програшні, - говорить вона. - Знаєте, в Криму дуже помінялися настрої. Якщо раніше там твердили «ми все життя мріяли повернутися в Росію» і «Крим - це споконвічно російська земля», то, скуштувавши нового життя, кажуть, що якби не Майдан, то жили б і не тужили в Україні. Але, тим не менш, у людей не та позиція, щоб віддавати життя і стояти до кінця. Думаю, через якийсь час можна буде провести ряд операцій і повернути Крим без кровопролиття".

Кримські татари проти війни за півострів

Татари, що живуть в Криму, також проти того, щоб Україна воювала за нього армією та зброєю, бо впевнені, що як тільки почнуться бої, Росія почне репресії проти кримських татар як проти "можливих посібників фашистів".

Мустафа Джемілєв пояснює: фатальні наслідки будуть чекати не тільки на кримських татар, яких будуть розглядати як п'яту колону, але й можливо на весь світ, тому що Росія вже розмістила у Криму ядерну зброю.

На думку лідера кримських татар, очистити Крим від окупантів можна так само, як вони його заполонили: без жодного пострілу.

"Який сенс розгортати військові дії, коли Крим годується за рахунок України? Через Армянськ йдуть фури з продуктами, при чому 80% суне в Краснодарський край, а частина - до військових частин Криму. Ми годуємо агресора, а ви каже про військові дії. Треба припинити їх годувати, перекрити постачання й вони самі звідти уповзуть", - каже Мустафа-агъа.

Хоча, думки з цього приводу розділилися - багато кримських татар спочатку були за санкції й готові до будь яких поневірянь: жити без водопостачання, електроенергії, годуватися з городів. Але згодом побачили, що від санкцій найбільш дістається саме тим, хто вірний Україні, та розчарувалися.

"Так звана транспортна блокада - це просто знущання й злочин проти людей, і те, що йде вона від тих, хто здав Крим, для мене факт теж показовий, - обурюється історик з Криму. - Вони хочуть забути і Крим і кримчан. А поки Україна насправді не усвідомить, що Крим - її земля, вона його не поверне ".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme