Терапія онлайн: Навіщо українцям телемедицина

Варто було президенту України Петру Порошенку анонсувати впровадження телемедицини в українському селі, як соцмережами покотилася хвиля дотепів. У постах замайоріли обличчя Кашпіровського і Чумака і зрадофільське "ай да реформи".

Між іншим, термін для нашої країни не новий. Порядок організації медичної допомоги із застосуванням телемедицини ще у 2015-му затвердив тодішній голова МОЗ Олександр Квіташвілі відповідним наказом.

Там же міститься визначення поняття. Так, це "напрямок медицини, а саме: комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв'язку у вигляді обміну електронними повідомленнями (у випадках, коли відстань є критичним чинником)".

З рік тому уряд дозволив медичним закладам надавати консультації дистанційно.

Але схожою можливістю скористалася одна з найбільших приватних клінік України ще у 2014-му. Щоправда, для консультації пацієнт мав прибути безпосередньо у заклад, вже там його дистанційно консультувала команда медиків із США.

ПОРЯТУНОК ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА, ЩО СТАРІЄ

Телемедицина існує у світі понад півстоліття. Так, ще у 60-70-х роках медики були змушені дистанційно консультувати космонавтів, які тривалий час знаходилися на орбіті.

Однією з перших країн де поширилася практика дистанційного медичного консультування у земних умовах стала Норвегія. В цій країні чимало населених пунктів екстремально віддалені від цивілізації, тож можливість заочної медичної консультації – питання виживання.

Ще з 1990-х у країні запроваджувалися різноманітні пілотні проекти. Наразі ж телемедицина – поширена практика, найчастіше дистанційно проводять консультації терапевта, психолога, радіолога, дерматолога, отоларинголога.

Згідно з нормами, норвезькі медики мають право надавати дистанційні консультації лише за наявності відеозв'язку. Ані дзвінки, ані СМС засобами телемедицини не вважаються.

Попри значні успіхи прихильники методу нарікають: охочих поспілкуватися віч-на-віч у Норвегії все одно більше.

У Польщі телемедицину також вважають перспективним напрямком розвитку. Згідно з результатами опитування, 60% мешканців країни не проти отримувати онлайн додаткову медичну допомогу, а 40% згодні проводити у відеорежимі більшість консультацій.

У цій країні найпопулярніші напрямки – діабетологія, кардіологія, гереатрія. Поляки радо користуються послугами на вторинній ланці (коли потрібна консультація спеціалізованого медика), адже прагнуть зекономити на послузі. Місцеві експерти ж впевнені, що напрямок в майбутньому активно розвиватиметься. Адже суспільство старішає і підтримувати його здоров'я традиційним способом стає все важче.

В Угорщині проводили цікавий експеримент з ведення вагітності на відстані. Щодня вагітні жінки проводили діагностику власного стану за допомогою спеціальних датчиків і передавали інформацію у спеціальний центр. За результатами, в даній групі кількість передчасних пологів була вдвічі меншою, ніж у контрольній.

В Іспанії прийняли стратегію розвитку медичних технологій для забезпечення потреб телемедицини. А от зі спеціальними законодавчими актами не заморочувалися – мовляв, нинішнє законодавство не забороняє надавати послуги на відстані.

ВРЯТУВАТИ ТИСЯЧІ ЖИТТІВ

В Україні високий рівень скепсису щодо подібних нововведень, але час диктує власні правила.

Адже якщо медики користуються міжнародними протоколами, чимало схем лікування зведено до єдиного стандарту. Попри тривалі дискусії, чи йде така уніфікація на користь пацієнту, зрозуміло одне: за таких умов необхідність очної консультації нівелюється. Коли діагноз поставлений, лікувати все одно треба за однією визначеною схемою.

Проблема стоїть гостро. За прийняттям медичної реформи може послідувати скорочення ліжкомісць у селах, а лікарів у каретах швидких лікарів можуть замінити фельдшери. Тож телемедицина залишиться єдиною можливістю для сільського пацієнта отримати нагальну кваліфіковану допомогу.

Втім, практика вкрай необхідна і без зазначених змін. З сіл людей нерідко везуть в обласні центри, де є необхідне обладнання. А інколи це понад година їзди і, відповідно, шанси не встигнути досить високі.

За прогнозами МОЗ, найчастіше телемедицину будуть використовувати у кардіології, а всі швидкі обладнають кардіографами і дефібриляторами (апарати, які нормалізують серцеву діяльність за допомогою електричних імпульсів).

Зроблену на місці кардіограму з'явиться можливість передати медику у спеціально обладнаний центр і отримати швидкі рекомендації. У центрах спеціалісти працюватимуть цілодобово, без вихідних.

Мовляв, така схема допоможе пацієнту якомога швидше отримати допомогу і врятувати життя.

Розвивати телемедицину можна і в інших галузях – в залежності від ініціатив місцевої влади. Значно полегшити життя нововведення може людям з хронічними хворобами, коли необхідність щомісяця вибиратися в інший населений пункт замінить півгодинна онлайн-сесія. Щоправда, ідилічна картинка не стане реальністю без спеціальної апаратури – а в деяких випадках необхідний не просто комп'ютер, а й система датчиків, яка передасть лікарю інформацію про здоров'я пацієнта.

В новому напрямку є ще один, менш очевидний аспект. Він може розвиватися лише паралельно з IT, але попит на інновації у цій сфері програмісти багатьох країн не задовольняють. Тож для України, яка оголосила IT одним з драйверів економіки, відкривається можливість зайняти відносно вільну нішу у регіоні. Себто, розвинувши технології на власному ринку, активно зайнятися експортом зазначених послуг.