Бувай, російська! Як проходить лагідна українізація російськомовних шкіл в Україні

Міністр освіти і науки Ганна Новосад анонсувала повний перехід російськомовних шкіл на українську мову

Бувай, російська! Як проходить лагідна у…

Наразі ж соціологічні служби вивчають громадську думку з цього питання. 

Сайт Depo.ua нагадує передісторію міні-реформи та досліджує ставлення суспільства до таких змін. 

Отже, на початку жовтня очільниця МОН Ганна Новосад анонсувала зміни для російськомовних шкіл вже з наступного року. 

"Російськомовні школи (в Україні – ред.) ще є, проте з вересня 2020 року такі школи переходять на українську мову навчання. Школи мов меншин, які належать до мов Європейського Союзу – з вересня 2023 року. Власне, і тих, і тих ми маємо до цього переходу підготувати. Проте в цих школах, які переважно навчатимуться українською мовою, все одно зберігатиметься можливість вивчати свій предмет – рідну мову – рідною мовою", – розповіла Новосад.

Заяві Новосад передував закон "Про освіту" від 28 вересня 2017 року, який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська, але одна чи декілька дисциплін може викладатися двома або більше мовами. Представникам національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською в окремих класах комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.

Конституційний Суд визнав цей закон таким, що відповідає Конституції.

У статті 7 закону "Про освіту" йдеться про те, що навчатися мовою нацменшин в українських середніх школах можна буде лише з першого по четвертий клас. З п'ятого класу викладання в усіх школах України, згідно з законом, має вестися лише українською, а мова національної меншини може викладатися лише як один із додаткових предметів.

Також потрібно розрізняти російськомовні школи та школи з поглибленим вивченням російської мови. В останніх навчання, згідно з законом України, завжди проводилися державною мовою.

Як буде відбуватися українізація російськомовних шкіл

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов дав відповіді на кілька важливих питань, які турбують деяких українців.

По-перше, йдеться саме про перехід з російської на українську мову навчення, а не про якісь заборони на вивчення російської.

"Є закон про освіту, який чітко визначає, що мовою навчання в школі є державна мова, тобто українська. Це абсолютно не заважає вивчати будь-яку іншу, зокрема, мову нацменшин на відповідних уроках", – пояснив омбудсмен, пише "Обозреватель".

Горбачов зазначив, що відповідний закон був ухвалений ще два роки тому, у вересні 2017 року, а зараз триває перехідний період.

За його словами, "якщо це уроки російської мови або зарубіжної літератури, де вивчають твори російської літератури", щодо мови навчання "немає жодних заперечень". Однак інші предмети потрібно викладати українською.

"Тести зовнішнього незалежного оцінювання, які зараховуються як державна підсумкова атестація та як вступні іспити до вищих навчальних закладів, проводяться державною мовою. Готувати дітей до іспиту треба саме українською. Учитель має володіти нею, інакше не має права працювати в державній школі", – підкреслив Горбачов.

Він зазначив, що обов'язок контролювати дотримання законодавства покладено на адміністрацію навчального закладу. Також захистом мови в освітній сфері займатиметься мовний омбудсмен.

"Якщо ми бачимо, що десь ця абсолютно чітка вимога не виконується, то є батьки, які можуть звертатися до адміністрації школи, органів управління освітою, до інших державних органів, які зобов'язані контролювати дотримання чинного законодавства", – повідомив омбудсмен.

Горбачов розповів, що за невиконання закону директорам установ будуть виносити догани й звільняти з посад.

Також він уточнив, що приватним школам, на відміну від державних, залишать право обирати мову навчання.

Скільки російськомовних шкіл в Україні і чому російська мова, як факультативна, була популярною

Станом на 2017 рік в Україні була 581 державна школа з російською мовою навчання, в яких навчалося 227 тисяч учнів.

Найбільше російськомовних середніх навчальних закладів прогнозовано знаходиться на Сході та Півдні України: у Харківській (115), Одеській (111), Дніпропетровській (105), Запорізькій (79), Донецькій (58), Луганській (38) і Херсонській (27) областях. Натомість у Києві таких шкіл лише вісім.

Судячи з усього, наприклад, у Києві, російськомовні школи обирають, насамперед, через гарне розташування і репутацію, прийнятний рейтинг за підсумками ЗНО. Інколи попит величезний, а місць нема. 

При цьому, у 2016 та 2017 роках російська мова була популярною як друга факультативна іноземна мова, яку обирали школярі для вивчення. Звісно ж, першість – у англійської, а ось німецька – на третьому місці. 

Популярність російської мови як другої іноземної можна пояснити дуже просто – наявність фахівців та зручність для батьків. 

Проте останнім часом батьки масово відмовляються від вивчення російської як додаткової іноземної. Окрім патріотичних міркувань, керуються і суто практичними: у старших класах, коли діти готуються до ЗНО, додаткове навантаження у вигляді ще однієї мови – ні до чого. 

Питання про відмову від вивчення російської стали доволі поширеними у мережі.

У Міносвіти пояснюють, що керівництво школи має узгоджувати з батьками дітей внесення російської мови як другої іноземної до навчальних планів. Проте часто школи, які не мають достатньо фахівців з інших іноземних мов, окрім російської, вносять її до навчальних планів без відома батьків або ж запроваджують її вивчення як факультатив, пише DW.

А в деяких школах були і такі проблеми:

Проте боротися із факультативом, який не влаштовує, дуже легко, адже факультативні заняття не є обов'язковою складовою навчального процесу, не мають оцінюватися і не йдуть в атестат. Від батьків потрібна лише заява.

Реакція українців на українізацію російськомовних шкіл: Результат опитування 

Попри очікування, думки українців щодо відмови від російської як мови навчання розділилися приблизно навпіл. 

Згідно з телефонними опитуваннями, які здійснив Київський міжнародний інститут соціології, 49% опитаних українців тією чи іншою мірою схвалюють заяву міністра освіти Ганни Новосад про те, що з вересня наступного (2020 року) всі російськомовні школи України перейдуть на українську мову навчання, 47% – тією чи іншою мірою не схвалюють таке рішення.

КМІС провів опитування методом CATI телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews 9-11 жовтня 2019 року по всій Україні за винятком окупованих Росією територій. Під час опитування проведено 1200 інтерв'ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3,0%, повідомляє "РБК-Україна".

Що думають батьки дітей, які навчають у російськомовних школах: "Народи страждають", "ані холодно, ані спекотно від цього", потрібно зробити російськомовні школи платними", "мовні маніпуляції"

Думки батьків школярів щодо українізації різняться: одні впевненні, що такі зміни на краще, а інші критикують такі нововведення. Також знайшлися і такі батьки, які пожалілися, що у обраній російськомовній школі їхній дитині не вистачило місця. 

Українізація російськомовних шкіл: Політика чи необхідність 

У 2017 році, коли було прийнято закон "Про освіту", у мережі почалися обговорення щодо політичності питання російськомовних шкіл, які з 2020 року мають перейти на українську мову. Проте у прийнятому законі нема жодного натяку на утиск національних меншин, адже не йдеться про скасування вивчення російської чи якоїсь іншої мови, і питання стосується саме мови викладання. Але не кожний "незадоволений" може це зрозуміти. 

Як приклад, можна взяти Німеччину, де мовне питання вирішили запровадженням трьох типів шкіл, які задовольняють усі національності.  Тут є школи з національним профілем (наприклад, японська, англійська, грецька або російська), в яких викладання ведеться мовою обраної країни, другий тип – це двомовні школи, де викладають німецькою та англійською. І третій вид – справжні міжнародні, в яких навчаються представники багатьох національностей (аж до 65), які поділяють спільні цінності. Мова викладання тут – англійська, повідомляє DW.

При цьому мові країни перебування, в даному випадку німецькій, також приділяється велика увага.

А тепер найцікавіше – ціна питання. Навчання у міжнародних школах у Німеччині завжди платне і його ціна становить від 1 тисячі євро на місяць. У середньому рік обійдеться у 15 тисяч.  Це і не дивно, адже здебільшого у таких школах вчаться діти дипломатів чи тих німців, які планують у майбутньому покинути Німеччину. Важливо розуміти, що диплом міжнародної школи дозволить вашій дитині вступити у таку ж міжнародну школи, наприклад, у Токіо, без іспитів. 

Післяслово. У Криму до окупації була одна-єдина українська гімназія, викладання в якій було російською мовою. Що сталося далі, всі ми знаємо...

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"