Бубонна чума в Китаї і Монголії: Що про неї відомо та чи варто боятися

Depo.ua розкаже про цю хворобу більш і відповість на питання, чи варто українцям боятися цієї недуги.

Що відомо про новий спалах бубонної чуми

4 липня влада Китаю повідомила про шпиталізацію скотаря з міста Байаннур автономного регіону Внутрішня Монголія на півночі Китаю. У нього було зафіксовано бубонну чуму. Ані хворий, ані лікарі не можуть пояснити, як саме сталося зараження. Наразі хворий перебуває у стабільному стані.

Після виявлення хворого у місті оголосили третій рівень небезпеки, попередження про профілактику чуми і боротьбу з нею. Попередження триватиме до кінця 2020 року.

Наразі у місті існує ризик поширення бубонної чуми серед людей, тому жителів закликають суворо дотримуватися вимог з попередження та боротьби із захворюванням. Влада не рекомендує полювати на диких звірів і забороняє вживати м'ясо потенційно небезпечних тварин, які переносять чуму, а при виявленні випадків захворювання або підозри на нього вони мають негайно повідомляти уповноваженим відомствам про ситуацію.

У сусідній з Китаєм Монголії також за минулий тиждень було виявлено три підозри на бубонну чуму, дві з яких підтвердили. В одного з хворих чума перетікає у легеневій формі.

Що таке бубонна чума: Її види та симптоми

Чума – це зоонозна природно-осередкова бактеріальна інфекційна хвороба, яка супроводжується лихоманкою, інтоксикацією, геморагічним синдромом, серозно-геморагічним ураженням легень, лімфатичної системи з утворенням бубонів, нерідким септичним перебігом. Має високу летальність.

Хвороба спричинена бактерією Yersinia pestis, яка живе в організмі гризунів та бліх, що мешкають на них. Від людини до людини чума передається повітряно-крапельним шляхом.

Розрізняють бубонну і легеневу форму захворювання, перша  вважається менш заразною. Назву хвороба взяла від бубонів – хворобливих темно-червоних здуттів лімфовузлів під пахвами і в паху.

Інкубаційний період чуми – 3-5 днів. Проте інколи може тривати і до 10 днів, особливо у людей, у яких є щеплення від хвороби.

Симптоми бубонної чуми

Хвороба характеризується раптовістю симптомів, підняттям температури до 39-40 градусів. Починає боліти голова, можливі запаморочення, набряки всього тіла. Язик також набрякає, людині стає важко говорити. Усі тканини починають сохнути, а обличчя набуває ніби нажаханого виразу. Живіт здувається, усі лімфовузли набрякають, тиск падає, можливі галюцинації. У 80% інфікованих чумою, діагностують бубонний її різновид. Він характеризується лімфаденітом. На тілі утворюються бубони – хворобливі ураження, які приносять хворому дискомфорт.

Часто бактерії потрапляють в кров, що може призвести до сепсису та відмови деяких органів. Легенева форма, коли бактерії вражають легені, вважається найважчою, адже людина буквально задихається від кашлю.

Як заражаються чумою

Основні способи передачі чуми — трансмісивний, контактний, повітряно-крапельний та через їжу. 

Хто переносить чуму?

Гризуни, а саме зайцеподібні і мишоподібні, яких понад 300 видів. Навіть собаки і коти, як і свині, наприклад, можуть заразитися чумою від укусу блохи або з'ївши гризуна.

Бубонна форма чуми передається лише трансмісивно та контактно. Трансмісивний спосіб, це коли блоха накопичує в собі патогенні мікроорганізми, які через смоктання передає гризунам, а інколи – напряму людині. Достатньо одного укусу. Контактно можуть заразитися, наприклад, працівники хутряних ферм – під час здирання шкурок з деяких видів тварин.

Історія найпотужніших епідемій чуми за весь час

Як відомо, вперше про чуму заговорили у Середньовіччі. Ця хвороба відбирала тисячі життів і повторювалася ледь не кожне десятиліття.

Кілька потужних пандемій запам'яталися величезною кількістю летальних випадків та назвами. "Чума Юстиніана", "Чорна смерть" забрали десятки мільйонів життів.

"Чума Юстиніана" розпочалася у 536-му у Єгипті. Потім перекинулася на Візантію, Константинополь і розповсюдилася на Європу.

"Чорна смерть" вирувала в Азії у 1346-му році і тривала декілька років. Вона була дуже потужною і лише у Європі забрала понад 25 мільйонів життів. Згодом ці пандемії повторювалися на Європейському континенті кожні 200 років.

Третя потужна пандемія розпочалася у 1855-му на території Азії, у Китаї.

У період з 2010-го по 2015-й у світі зафіксували 3248 випадків чуми. 584 людини загинуло.

Про останній випадок смерті від чуми у Азії відомо небагато. Це сталося в Китаї у 2014-му році.

Щодо спалаху цієї хвороби, то останній з потужних відбувся у 2017-му на Мадагаскарі. Тоді захворіли 2348 та померли 202 людини.

Як чуму лікували раніше і як зараз

До винайдення антибіотиків від чуми масово помирали. Проте навіть у наші часи головне вчасно діагностувати цю хворобу, аби лікування було ефективним. Для того, аби встановити діагноз, варто здати аналіз крові чи тканин.

Наразі за наявності симптомів чуми, але без результатів аналізів, хворому починають робити етіотропну терапію. Це підвищує шанси на одужання. Основними ліками проти чуми є антибіотик групи аміноглікозидів.

Чи загрожує пандемія чуми людству

Станом на сьогодні у світі існують ензоотичні осередки, в яких існує вірогідність зараження чумою. За останній час чума була виявлена в таких країнах як Демократична Республіка Конго, Мадагаскар. Тоді вчені проаналізували спалахи чуми і зробили висновок, що завдяки швидкому реагуванню і блискавичному розпізнаванню чуми, епідемії вдалося завадити.

Людям слід зрозуміти, що на відміну від коронавірусу, чуму викликає бактерія, від якої є ліки – антибіотики. Тому з впевненістю можна заявити, що пандемія чуми людству не загрожує.

Ризик того, що хвороба з Китаю чи Монголії дістанеться України, наразі вельми незначний.