Кого з бойових укропів підвищив Порошенко: полковник Олег Мікац

Війна на Донбасі вже виростила нових українських офіцерів, які, блискучо проявивши себе на фронті, отримали підвищення. Саме від них залежить сьогодні майбутнє і українського війська і держави загалом. Depo.ua розпочинає цикл публікацій, присвячений "новому поколінню" українських командирів

Мікац Олег Михайлович. 40 років. Полковник Збройних сил України, екс-командир 93-ї окремої механізованої бригади. Здобув славу як один з керівників оборони Донецького аеропорту, "кіборг". Наразі є керівником "Десни" - 169-го навчального центру, що дислокується у селищі Десна Козелецького району.

Народився 23 жовтня 1975 року у Новоград-Волинському Житомирської області. У 1992 році вступив до Харківського гвардійського вищого танкового командного училища. У лавах Збройних сил України з 1996 року. З відзнакою закінчив Національну академію оборони України.

Проходив військову службу в складі українського миротворчого контингенту в Іраку. Офіцерську кар'єру розпочав на посаді командира взводу, станом на 2001 рік виконував функції командира роти 30-ї гвардійської танкової дивізії. Протягом декількох років обіймав посаду заступника начальника 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. У 2012 році тимчасово виконував обов'язки начальника центру. Восени того ж року був удостоєний військового звання "полковник". У 2013 році Мікаца призначено командиром 93-ї окремої механізованої бригади.

Під час війни на Донбасі бригада Мікаца брала активну участь у протистоянні терористичним угрупуванням ДНР та російським військам. 10 липня 2014 року 93-я окрема механізована бригада у взаємодії з добровольчими батальйонами прийняла бій під Карлівкою, а 24 липня взяла під контроль селища Піски та Первомайське, що дозволило українським військам контролювати дорогу між Донецьком та Дніпропетровськом.

Добровольці "Правого сектора" ведуть обстріл позицій бойовиків із селища Піски під Донецьком

З вересня 2014 року Олег Мікац особисто керував обороною Донецького аеропорту, у якій, окрім його бригади, брали участь бійці 79-ї окремої мехбригади, 3-го окремого полку спеціального призначення, "Добровольчого українського корпусу", батальйону "Дніпро-1" та інших. Саме під його керівництвом захисників аеропорту почали називати "кіборгами".

Окрім безпосередньо оборони об'єкта бійці 93-ї омбр виконували й інші завдання на передовій: 6 листопада 93-я омбр разом з бійцям ДУК повернули під контроль ЗСУ селище Опитне біля Донецька, а 19 листопада брали участь у відбитті в бойовиків стратегічної висоти поблизу аеропорту.

Наприкінці березня 2015 року полковник Олег Мікац був призначений керівником 169 навчального центру, що дислокується у селищі Десна Козелецького району.

Мікац також пробував знайти себе у політиці, але невдало. Так, на парламентських виборах 2014 року він був третім номером у списку політичної партії "Правий сектор", але ця політсила не змогла подолати 5% бар'єр.

Залишки донецького аеропорту

Цитати:

"От тут деякі "товариші" часто мене питають, чи спілкувались ви з представниками іноземної держави? Та звичайно ж спілкувався! От, коли був крайній штурм наших позицій в аеропорту, нашому бійцю відірвало щелепу. Все. Він 300-ий, важкий. Якщо не евакуювати його терміново, то він просто помре. Пробитись до аеропорту я не можу. Ще сніг такий валить, що просто "капець". Зв'язався з ворожою стороною. Вони кажуть по телефону: так, ми тебе знаємо, бійця даємо вивезти. Забрали його в наших і передали мені. Ну не дожив би він до кінця бою! І що тепер робити? Спілкувався, але ж життя людині врятували. Так само й щодо 200-тих сепаратистів. Ми могли б їх просто десь прикопати і все. Але ж там, на тій території залишились наші пацани. І їх, хоч в труні, але треба повернути додому. Поховати по-людськи, як героїв, бо вони того варті".

"Стратегам дивана я б порекомендував не теорією займатися, а прийти і спробувати щось зробити руками, тому що я бачу, що ці люди не можуть відрізнити теорію від практики. Так, можна багато красиво написати, що як робити, але реальність інша. Саме на війні розумієш, як всі наявні засоби та можливості можна використовувати насправді, а не теоретично в нарисах в соцмережах. Повно нюансів: починаючи від погоди, закінчуючи моральним станом особового складу. Війна має величезну кількість деталей, які обивателю не видні. Немає тут чорного або білого. Дуже багато сірого. І ось цим сірим треба управляти, щоб все працювало і давало результат".

"В нас зараз починається мобілізація. Люди на передовій поміняються. Але ми на сьогодні вже маємо головне - підготовлених командирів, які знають, розуміють а головне вміють робити свою роботу. Їх потрібно скеровувати до навчальних підрозділів, щоб вони вчили, тих хто приходить".

"Можу сказати, що тил справляється. Дають все, що належить і в повному обсязі. Але волонтери роблять наше життя тут на передовій набагато комфортнішим і легшим. Однак, і волонтери є різні. Є ті, хто направду сильно нас підтримують, а є ті, хто приїздять просто попіаритись. Є звичайно потужні волонтери, як от Роман Донік, Юра Бірюков, Таня Ричкова. Вони давно працюють з нами, мають свої групи. Допомагають дуже потужно.

Зараз ситуація дещо змінилась. Та й командири змінились теж. От пригнали нам погане паливо, ми склали скаргу і повернули його назад. Прислали нам тушонку, в якій м'яса немає зовсім, одні якісь желваки і жир. Я все зібрав, склав акт - рекламацію і відправив назад. Адже треба міняти цю розхожу позицію, що мовляв армія все з'їсть і все спалить".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна