Без підтримки і з боргами: Як українці застрягли у Гоа

 

 

Втім, багато наших співгромадян і зараз перебувають за кордоном, витрачаючи останні, або вже і позичені кошти, без роботи та можливості повернутися додому. Ба більше – ще й без якісної підтримки держави, яка прямо каже "покладатися на друзів та родичів" – але не на неї. Зокрема, таку ситуацію можна побачити у одному зі штатів Індії – Гоа, де нині сотні українців застрягли в очікуванні відновлення повітряного сполучення.

Журналісти Depo.ua дослідили питання та поговорили про ситуацію і життя в Індії на карантині з українкою Маріанною Кочевих.

Наша співрозмовниця планувала пробути у штаті два місяці і повернутися до України близько 1 квітня. Зворотнього квитка одразу не брала – за звичайних умов його б без проблем можна було придбати за тиждень чи два до вильоту. Але 17 березня наша держава закрила кордони, а на місці про це дізналися лише за два дні до цього.

Втім, більшості з тих, у кого зворотні квитки були, вони так і не стали у нагоді.

"У більшості моїх знайомих були зворотні квитки на кінець березня та початок квітня, в основному компанії Air Arabia, яка пропонувала зручний план перельоту. І, звісно, ці рейси так і не відбулися. Гроші зависли у авіакомпанії,  їх досі нікому не повернули.  Останній рейс, який відбувся вже за умов закритого неба і летів зі спецдозволами із Гоа, був 21 березня. Частина людей змогла перенести свої квитки на нього, але літак не гумовий. Та і ті, у кого квитки були на останні числа березня і початок квітня, не могли передбачити, що більше варіантів не буде", – розповідає Маріанна.

Спеціальний евакуаційний рейс із Гоа організували лише раз – 6 травня. Частина людей цим рейсом відлетіла. Частина, включаючи Маріанну – ні. 

"Можу сказати, чому не полетіла я. Перша і основна причина – цей рейс був чи не удвічі дорожчим, ніж я розраховувала", – розповідає Маріанна. Вона додає, що усім, хто полетів 6 травня, квитки довелося купувати наново – те, що на руках у людей інші квитки до Києва, нікого не цікавило. Додавалися і проблеми із багажем – його через різницю у правилах авіакомпаній багатьом довелося докуповувати.

Крім того – гроші на ці квитки були далеко не в усіх – декому їх довелося брати у кредит, і лише через ПриватБанк. А це – додаткові 100 доларів до і так чималої вартості квитка: "евакуація" одному пасажиру коштувала близько 540 доларів.

"І це був маленький літак SkyUp, полетіли людей 180. Чому взагалі ця авіакомпанія, чому не можна було використати МАУ, у яких є великі літаки, що вмістили б людей 400 – незрозуміло. Люди просто не помістилися. Якщо я не купувала квиток на цей літак усвідомлено, то купа людей купити ці квитки просто не встигли", – каже Маріанна.

За її словами, причин не встигнути придбати квиток на евакуацію могло бути чимало: люди збирали гроші, з кимось домовлялися, багато кому доводилося отримувати дозвіл на виїзд із країни, адже термін дії їхньої візи закінчився.

І більше у людей немає жодних варіантів.Тобто, гіпотетично, є: евакуаційні рейси курсують із Делі – Індія організовує їх, аби забрати своїх громадян з України. Втім, багато людей цією можливістю скористатися просто не зможе –  полетять хіба що ті, хто безпосередньо знаходиться у Делі, адже транспортного сполучення між індійськими штатами зараз фактично немає.

"Є ще кілька рейсів. Представники посольства і консульства, з якими ми тут всі спілкуємося, нам кажуть: "народ, давайте ми вам зробимо пропуска для проїзду по Індії, ви зможете взяти таксі і приїхати". А шлях із Гоа у Делі – це більше 2 тисяч кілометрів. Скільки це коштуватиме? Чи не дорожче за сам авіаквиток, який і так вартує близько 600 доларів? У нас зараз шляхи закриті. Тим, хто знаходиться у Гоа, залишається хіба що чекати старту регулярного сполучення", – розповідає Маріанна. 

Вартість квитка на рейс від 30.05.2020 Делі-Київ – 45,044 індійських рупій. У перерахунку в національну валюту – 16 тисяч 33 гривні.

Розклад рейсів із Делі активно публікує і українське посольство у Індії. Щоправда, інформації про те, як у нинішніх умовах дістатися самого Делі, не надає. 

Втім, виникає запитання: як людям, щоне змогли повернутися додому, виживати у чужій країні – без роботи та доходів, але із потребою платити як мінімум за житло та харчування? Чи допомагає Україна своїм громадянам фінансово?

За словами Маріанни, таких людей у Гоа зараз дуже багато.

"Я можу сказати, як виживати – це матеріальна допомога від родичів та друзів. Від держави – нічого взагалі.

Моя знайома пара, яка таки змогла вилетіти 6 травня, вони мали повертатися лише зі зворотніми квитками назад на руках, і можливості купити ще одні у них не було. Вони протягом довгого часу зверталися до посольства та міністерств із листами, просили допомоги, але їм відмовили. Тих, кому вона потрібна, тут багато. І всім сказали: "Народ, у вас є родичі і друзі. Вони вам допоможуть.".

У них тепер кредит на рік – потрібно віддавати гроші за квитки. За ті, що вони купували раніше, грошей їм не повернули. От і все", – каже Маріанна. 

Образ "мажорів"

У розмові із журналістами сайту Depo.ua Маріанна згадала пару, що активно висвітлювала проблеми застряглих у Гоа українців, зокрема – і їх самих. Мова про Янів Марію та Олега Тарнавських, про долю яких в тому числі розповідали у сюжеті ТСН.

Марія – вагітна, і повернутися в Україну єдиним евакуаційним рейсом не змогла, адже могла народити із дня на день. 

Втім, під поширеними матеріалами у ЗМІ та соціальних мережах розгорнулося пекло – пару звинувачували, що раз вони змогли полетіти у Гоа, то "із жиру бісяться" і повертати за бюджетний кошт в Україну їх ніхто не має. Чимало подібних коментарів можна прочитати і просто під відеозаписом ТСН у YouTube.

Але, за словами нашої співрозмовниці, у Гоа приїжджають далеко не лише люди із напханими гаманцями: багато хто, маючи можливість працювати віддалено, їде сюди зимувати – сприяє і клімат, і ціни – жити тут можна дешевше, ніж в Україні, навіть враховуючи оренду житла. Та і чимало людей місяцями збирає на омріяні відпустки у той чи інший куточок світу. А для невибагливого відпочивальника найдорожчим елементом подорожі у Гоа може виявитися саме авіапереліт.