Багатоклітинне життя стало можливим завдяки генній мутації, - вчені

До такого висновку прийшли вчені з Орегонського університету в США, що вивчали одноклітинних еукаріотів під назвою хоанофлагелати (комірцеві джгутиконосці), повідомляє depo.ua з посиланням на  ТАСС.

”Це було шоком, - сказав виданню один із співавторів відкриття біохімік Кен Прехода. - Якби ви запитали будь-якої людини в нашій команді, допускають вони, що за все це відповідає одна мутація, вам би відповіли, що це неможливо”.

Насправді, за словами вчених мутація була необхідною, але не достатньою. Тобто сама по собі вона не могла б забезпечити стрибок у розвитку від найпростіших до багатоклітинних організмів, але без неї такий стрибок не міг би статися. І тепер, згідно публікації, вона присутня ”в геномах всіх тварин та їхніх близьких одноклітинних родичів”, включаючи еукаріоти - живі організми, клітини яких містять ядро.

Суть мутації полягала в перепрограмуванні протеїнів певного типу. Ті спочатку виконували функції ферментів, що прискорюють хімічні реакції в клітинах, а стали, за сучасною термінологією, ”доменами взаємодії”.

Тобто вони набули здатності комунікації та отримали зв'язки з іншими протеїнами, що надалі і проклало шлях до об'єднання клітин в складні системи.

”Будь-які подальші приклади клітинної взаємодії - від трилобітів 500 млн років тому до динозаврів, шерстистих мамонтів і нас з вами, - ймовірно, покладалися на цю чи іншу таку ж мутацію”, - повідомили науковці.

Звіт про роботу опублікований в мережевому науковому виданні eLife.