Новим президентом НАН став Анатолій Загородній: Хто це і які реформи чекають на академію

7 жовтня Національна академія наук України отримала нового президента - двома третинами голосів було обрано академіка Анатолія Глібовича Загороднього

Тіма Печерська
Журналіст відділу «Життя» і відділу «Новини»
Новим президентом НАН став Анатолій Заго…
Фото: un-sci.com

Depo.ua розкаже, чим відома постать академіка. 

Біографія Анатолія Загороднього

Загородній народився на Полтавщині у Великій Багачці. Наразі йому 69 років. Навчався на радіофізичному факультеті Харківського державного університету ім. Горького, тепер - ХНУ ім. Каразіна. Фах академіка – теоретична фізика, фізика плазмових процесів. Є професором і доктором фізико-математичних наук. Понад 20 років працював в Інституті теоретичної фізики ім. Боголюбова НАНУ.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки у 2005-му, заслужений діяч науки й техніки України у 2012-му. Має два ордени "За заслуги" другого та третього ступенів і три академічні нагороди за свої праці. Є автором понад 200 наукових праць.

Професор був віце-президентом Національної академії наук протягом дев'яти років і був фаворитом на місце президента НАНУ. До того, як стати віце-президентом, два роки він обіймав посаду головного ученого секретаря НАН України. Коли був живий Патон, він казав, що збирається проголосувати саме за кандидатуру Загороднього на виборах президента Академії. 

Політичних заяв від Загороднього не дочекаєшся, проте в одному з інтерв'ю академік похвалив Кучму і розкритикував Яценюка:

"В суспільстві і в керівництві держави наука не сприймається як щось дуже важливе і потрібне. Досить звернути увагу на те, що в програмних промовах президентів України слово "наука" не згадувалось взагалі. Лише Кучма сказав золоті слова "Україна без науки – Україна без майбутнього" – правда, далі цього справа далеко не пішла. Але ж всі інші навіть слова не згадували. Тільки прем’єр Арсеній Яценюк висловився, дуже принизливо: "Наука це те, що продукує стоси паперів і оплату комунальних послуг".

Внесок до науки

Праці та відкриття Загороднього здебільшого присвячені такій науковій тематиці: теоретичній та математичній фізиці, теорії плазми, статистичній фізиці, фізиці кінетичних явищ.

У тісній співпраці розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем, на основі якої дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації в таких системах. Отримав нові кінетичні рівняння для функцій розподілу вільних й зв'язаних заряджених частинок в обмежених плазмово-молекулярних середовищах, установив явний вигляд інтегралів зіткнень, дослідив вплив межових поверхонь на розподіли електронів, іонів і молекул поблизу межі середовища. Розробив теорію гальмівного випромінювання у плазмово-молекулярних системах, яка враховує всі можливі процеси розсіяння за участю заряджених частинок і молекул, а також розсіяння електронів і молекул на колективних флуктуаціях.

Узагальнив теорію флуктуацій у стійкій стаціонарній плазмі на випадок турбулентної плазми з дифузійно-дрейфовими рухами рідинного типу. Розвинув кінетичну теорію запорошеної плазми. Сформулював рівняння для об'єднаного описання дифузійних процесів на довільних часах еволюції — від балістичної динаміки на початковому етапі до дробової, або звичайної, дифузії на великих часах.

Окрім цього, академік є успішним викладачем. Він є Головою Комісії по роботі з науковою молоддю при Президії НАНУ. З 2011-го відповідає за вивчення та популяризації наукової спадщини академіка В. І. Вернадського. Викладацьку діяльність здійснював у Київському національному університеті імені Тара Шевченка, у Києво-Могилянській Академії та у Харківському національному університеті імені Каразіна. 

Плани на майбутнє у якості президента НАНУ

У жовтні Загородній дав інтерв'ю виданню "Світ", у якому розповів про пріоритети на посаді президента НАНУ.

"Головне завдання я вба­чаю у зміцненні репутації, підне­сенні пре­сти­жу та посиленні ролі Академії в житті суспільства та дер­жави. Це не ста­неться саме собою, авторитет Академії необхідно зміцнювати своїми результатами. І фун­дамен­тальними, і при­кладними", – заявив академік. 

На думку Загороднього, потрібно переглянути структуру Академії наук, здійснити атестацію і сприяти прозорому фінансуванню установ у структурі НАНУ.

"Потрібно переглянути струк­туру Академії. Прозоро. З широким обговорен­ням. Ми маємо вио­кре­мити наші най­кращі резер­ви за рахунок пев­них змін в струк­турі й організації внутрішнього жит­тя Академії. Ус­танови, які за результатами дер­жав­ної ате­с­тації отримали 3-й або 4-й рівень, мають бути рес­т­рук­туровані або ліквідовані. Це рекомен­дації Національ­ної ради Ук­раїни з питань роз­вит­ку науки і тех­нологій. Бе­зумов­но, Академія має виконати їх. Проте, наголошую, до цьо­го потрібно підійти вкрай виважено. Ми маємо взяти все най­кра­ще, що є в таких колек­тивах, вио­кре­мити най­кращі підрозділи таких установ і потім інте­г­рувати їх з інши­ми установами, не втрачаючи потенціалу. І наголошую, що все має відбу­ватися про­зоро та з мак­симально широким залучен­ням науко­вої спільноти. По-дру­ге, важ­ливо забез­печити про­зорий та об’єктивний роз­поділ базового фінан­суван­ня між установами. Я вва­жаю, роз­робити нові принципи роз­поділу коштів мог­ли б відділен­ня НАН Ук­раїни з широким залучен­ням науковців відповідних галузей науки. В межах окремого відділен­ня або секції мож­на роз­робити сис­тему рей­тин­гуван­ня ефектив­ності роботи науко­вих колек­тивів. Вкрай важ­ливо вра­ховувати і здо­бут­ки інститутів у попередні роки. Го­ловне – створити такі умо­ви, щоб той, хто кра­ще пра­цює, отримував більше. І, звісно, необхідно збільшувати кон­курсну час­тину фінан­суван­ня. Ба­зове фінансування має бути обов’яз­ково, на рівні 60-70% загального обсягу, а реш­ту тре­ба виборювати на кон­курсних засадах, як це, власне, практикується в усь­о­му світі. На­при­клад, саме так було роз­поділено кош­ти бюд­жет­ної про­гра­ми 6541230 "Підтрим­ка пріори­тет­них напрямів науко­вих досліджень" у 2019 році", – розповів Загородній, додавши, що окрім цього, важливо провести інвентаризацію та оцінку нерухомості.

"На­гальним також є питан­ня про­веден­ня вичерпної інвентаризації та оцінки нерухомості і земельних ділянок, які перебувають у віданні Академії. Очевид­но, що наразі не всі з них викорис­товуються ефектив­но. То­му, як­що буде зро­зуміло, які активи не можуть бути викорис­тані – необхідно порушувати питан­ня про їх при­ватизацію або передачу дер­жаві. Але вкрай важ­ливо робити це лише тоді, коли вітчизняне законодав­ство буде доз­воляти кош­ти, отримані від їх реалізації, залишати в Академії та викорис­товувати їх для її роз­вит­ку", – заявив він.

Також Загородній розуміє, що без талановитої молоді, існування Академії наук неможливе. 

"І, зви­чай­но, для того, щоб стабільно роз­виватись і мати май­бутнє, необхідно кар­динально змінити ставлен­ня до про­бле­ми попов­нен­ня ака­демічних інститутів талановитою молод­дю. І не тільки на дер­жав­ному рівні, але й на рівні самої Академії. Потрібно мак­симально викорис­товувати всі мож­ливості для залучен­ня й підтрим­ки науко­вої молоді. Зо­к­рема, ми маємо не лише про­дов­жити, а й суттєво роз­ширити кон­курсну про­гра­му зі створен­ня молодіжних дослідниць­ких лабораторій і груп. Маємо забез­печити умо­ви для кар’єрно­го зро­с­тан­ня молодих науковців. І, безумов­но, над­зви­чай­но дошкуль­ною і склад­но вирішуваною є про­бле­ма забез­печен­ня молодих уче­них жит­лом. Нині ми намагаємось поновити про­гра­му будівництва службового жит­ла для праців­ників Академії, і в пер­шу чер­гу для молодих науковців", – розповів Загородній.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme