5-річний онук Героя АТО: «Діда застрелили на війні погані дяді»

55-річний Олександр Черненко, командир відділення 3-го механізованого батальйону, загинув 8-го листопада під Донецьком. На війну пішов добровольцем. У військоматі Олександру Івановичу відмовляли двічі: через вік та проблеми зі здоров'ям. У загиблого солдата України залишилися дружина, діти та двоє онуків

5-річний онук Героя АТО: «Діда застрелил…

ДеПо продовжує серію публікацій про українських солдатів, загиблих під час боїв з терористами та російськими загарбниками на Сході України

На фото - похилий чоловік, зморшки в куточках очей та сиві скроні. До війни Олександр Черненко працював у сільській школі Новоборисівки Одеської області. Викладав уроки праці та ДПЮ.

- Він вимогливий, але дуже добрий, в школі його поважали і любили, він ніколи не кричав, завжди пояснював спокійно та зрозуміло, - згадують його учні.

Попрощатися з Олександром Івановичем у сільську школу прийшли випускники, односельчани та вчителі. Стояли в шкільному дворі: місця в будівлі не вистачало. Труну, покриту українським прапором, несли на руках бойові побратими. Під час церемонії пролунав останній дзвоник для загиблого вчителя та солдата України.

- Ми його вмовляли не їхати на війну, а він відповідав: «Як я можу сидіти вдома, коли там діти гинуть?» І нишком їздив у військкомат, просив, щоб його взяли на фронт, - згадує донька загиблого солдата України Наталя. - Йому двічі відмовляли - він давно втратив пальці на лівій руці, інвалід. Потім йому все-таки вдалося якимось чином записатися в добровольці.

Односельчани розповідають, що Олександр Іванович займався бджільництвом, захоплювався полюванням та любив столярувати.

- Це людина слова, якщо попросиш - він свою роботу по дому кине і прийде допомагати, - згадують сусіди. - Руки у нього були золоті. І серце.

В останній раз додому Олександр Іванович приїхав 4 жовтня: побув кілька днів, а потім знову почав збиратися: «Там мої хлопці, я повинен бути з ними».

- Про війну він нам нічого не розповідав, - згадує донька загиблого солдата України Наталя. - Не хотів, щоб ми переживали, не хотів нас лякати. Казав, що все нормально, служить в спокійних місцях, де не стріляють, де немає війни...

Вже після смерті батька Наталя дізналася, що він воював у найгарячіших точках АТО. Загинув під Донецьком, коли вів своїх хлопців у розвідку. Українські солдати нарвалися на снайперську засідку терористів: командира Черненка застрелили пострілом в груди.

- Мій син, Максимко (5 років, - ДеПо), коли бачить фото батька, каже: «Діда застрелили погані дяді», - плаче Наталя. - Знаєте, батько служив в Радянській армії, десь на Півночі, розповідав, що ніколи не міг подумати, що росіяни підуть на нас війною... Він вчив мене читати по військовим книгам про Велику Вітчизняну війну.

Дружина Олександра Черненка від спілкування з журналістами відмовляється: «Стільки років прожили разом, а тепер його немає. Мені дуже важко».

Фото з сімейного архіву родини Черненків.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme