Великдень і коронавірус: Чи спричинять святкові служби нову хвилю епідемії

Українці панікують: кількість хворих на коронавірус у країні стрімко зростає, і, доки більшість магазинів, ресторани і громадський транспорт не працює, чимало церков все ще відкриті для вірян.  Деякі храми вже стали осередками розповсюдження інфекції.  І, якщо не всі церкви дотримуватимуться карантину, Великодні служби можуть обернутися для країни справжньою епідеміологічною катастрофою… 

Depo.ua розповідає, як церква перетворилася на джерело розповсюдження інфекції, які храми здебільшого ігнорують обмеження, що з цим робить влада та які кроки здійснюють уряди інших країн, аби убезпечити своїх громадян.

Станом на 16 квітня у Києво-Печерській лаврі виявили майже 100 інфікованих коронавірусом, серед них і настоятель монастиря. За тиждень там уже двоє монахів померли, а Лавру рішенням столичної влади закрили на карантин. 

У місті Заліщики Тернопільської області саме священик першим підхопив коронавірус. Його госпіталізували лише через кілька днів, і невдовзі він помер у лікарні. Але перед тим священик контактував приблизно з 500 людьми. Нині Тернопільська область на 3-му місці за кількістю захворювань. 

У Мукачевому 69-річна місцева жителька, у якої першої в області було підтверджено коронавірусну інфекцію, заразила не менше 19 осіб. Жінка з температурою два дні поспіль ходила у Свято-Михайлівський собор і співала в церковному хорі. 

На Миколаївщині COVID-19 підхопили двоє осіб. Як з'ясувалося, вони відвідували спільні богослужіння, на яких були також присутні дві інфіковані жінки, які їх і заразили. 

У Харківській області заражена коронавірусом жінка перед смертю продавала в церкві свічки й контактувала з багатьма людьми.

І це не усі відомі приклади. 

Як реагує на карантин українська церква?

Православна церква України  ще у середині березня заборонила проводити богослужіння з прихожанами, закликавши їх брати участь у заходах за допомогою можливостей віддаленого зв’язку. Втім, ПЦУ також наполягла на продовженні проведення богослужінь лише за участі священнослужителів і тому, що храми мають лишатися відкритими для особистого відвідування вірянами "з дотриманням карантинних норм".

Серед карантинних нововведень на свята передбачається перебування не більше 10 людей у храмах – але не під час служб. Віряни повинні бути в масках і дотримуватися дистанції, що має контролюватися правоохоронцями.

Великоднє служіння ПЦУ можна буде подивитися по теле- та онлайн трансляції. Очільник ПЦУ митрополит Епіфаній зазначив, що хоча вперше у храмах Православної Церкви України великодні богослужіння проходитимуть без велелюдної та особистої присутності мирян, літургійна молитва не переривається – "тому що у час важких випробувань Церква не може і не має права зупинити своє служіння".

Він також написав на своїй сторінці у Facebook наступне: Фізично ми не можемо бути поряд у цей Великдень, проте робимо усе, щоб кожен з вірних Православної Церкви України зустрів це свято з відчуттям турботи, духовного єднання та миру в душі. "Більшість із вас мають залишитися цього дня у своїх оселях, і кожен на своєму місці продовжити підносити свою молитву, звершуючи служіння Богу і людям, попри тягар зовнішніх обмежень. Залишаючись на свято Воскресіння Господнього вдома і переглядаючи богослужіння онлайн, пам’ятайте, що ваша родина – це мала Церква, а ваш дім – малий храм Божий. Наповніть глибиною, сенсом і величчю свята свої оселі, адже любов і благодать Божа ширяться та діють всюди."

Щодо української греко-католицької церкви, то на початку березня УГКЦ закликала не ходити на богослужіння, а використовувати онлайн та телетрансляції. 

"Ми просили всіх наших вірян святкувати цей Великдень вдома. І ми зможемо пережити пасхальну радість разом з вами, не наражаючи ваше здоров'я і життя на небезпеку. Тому молімося разом, молімося онлайн. Освятимо пасхальні кошики вдома", – зазначив у "Праві на владу" Владика Святослав, очільник УГКЦ.

У той же час предстоятель УПЦ МП в Україні митрополит Онуфрій заявив, що українці зможуть потрапити на великодні богослужіння, незважаючи на карантин, тільки проведуть їх на вулиці. 

Теоретично, це вуличне зібрання може виявитися доволі масовим і не надто свідомим – адже можна прогнозувати, що охочих поштовхатися за право бути ближчим до входу і першим освятити паски виявиться чимало, а картинка, де люди слухають службу, зберігаючи дистанцію у півтора метри, навпаки, видається ілюзорною.  

Щоправда, поки писався матеріал, у УПЦ МП змінили бачення Великодньої служби. Митрополит Антоній в ефірі "Свободи слова" закликав вірян бути вдома. При цьому додав, що охочі посвятити Великодні кошики можуть приходити у храми в індивідуальному порядку чи навіть записуватися на певний час у священиків. Але і так дисциплінованість вірян викликає чимало сумнівів. 

На сайті Почаївської лаври РПЦ йдеться про можливість проведення богослужінь на вулиці.

"У разі якщо в храмі присутня більша кількість вірян (ніж 10 людей, – ред), ніж це є допустимим, богослужіння може проводитись на церковному подвір’ї під відкритим небом", – пишуть в одному з повідомлень.

Це при тому, що масові зібрання, в тому числі, вуличні в Україні наразі заборонені, а за пересування групою, більшою ніж дві особи, можуть накласти штраф у 17 тис. грн. 

Зазначимо, що МОЗ наразі підозрює масовий спалах коронавірусу у Почаївській лаврі, але підтвердити підозру не може, бо настоятель монастиря від співпраці відмовляється, передає "Прямий". 

"У нас вчора виникла ситуація по Шумському району, яка тісно пов'язана з Почаївською лаврою, так як священник, який бере участь в хорі в Почаївській лаврі, є священнослужителем на території Збаразького району, а дружина його працює бухгалтером в Шумської лікарні. Відповідно, контакти пішли як по співробітниках бухгалтерії, так і головний лікар у нас позитивний і багато лікарів. Вчора (15 квітня - ред) був 21 позитивний результат, а всього по Шумську 26 позитивних ", – розповіла головна санітарна лікарка Тернопільщини Оксана Чайчук.

Додала, що під час епідрозслідування, з'ясувалося, що саме з цим священиком і хором у Почаївській лаврі пов'язаний спалах і в Дубенському районі Рівненської області. 

При цьому представники силових структур частково покладаються на відповідальність церковників. Так, голова Нацполіції Ігор Клименко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" заявив, що правоохоронці людей з храмів не виганятимуть. 

"Ми в жодному разі не будемо заходити в храм і тим більше когось звідти виганяти", - запевнив Клименко.

При цьому заявив, що з церквами вдалося досягнути домовленостей про те, що у приміщенні не може знаходитися одночасно більше 10 людей.  Їхню кількість контролюватимуть самі церковники, поліція ж забезпечуватиме порядок на вулиці. 

Радник міністра внутрішніх справ Юрій Тандіт акцентував, що на службах вірянам заборонено бути взагалі. Зазначені 10 людей – це ті, хто службу проводить. Парафіяни ж зможуть відвідати храм після служби – максимум по дві людини.  Скупчення біля храмів обіцяє теж не допустити.

"Перший етап – це роз’яснення серед громадян. У разі повторних порушень поліцейські будуть складати протоколи. Ми не дамо провокаторам організовувати масові заходи біля приходів", – зазначив він.

Додав, що у Вербну неділю поліція ретельно працювала і склала 12 протоколів. При цьому агенція "Укрінформ" з посиланням на "очевидців" пише, що службу у Почаєві 12 квітня проводили у присутності 150 вірян і передбачає, що на Великдень їх буде до 2 тисяч. Хоча наразі підозри лікарів і, як наслідок, прискіплива увага влада дає сподівання, що масового зараження вдасться уникнути.  Втім, у випадку храмів менших і не настільки відомих, ситуація все ж видається ризикованою. 

Тим часом у ряді європейських країн храми закрили зовсім. Одним із таких прикладів стала Франція, де по всій території церкви були закриті, а їх відвідування заборонене. Закон - один для всіх, тож обмеження на масові зібрання мають поширюватися також на релігійні обряди. Чому так не зробили в Україні? 

На думку головного санітарного лікаря країни Віктора Ляшка, закриття церков на час карантину в Україні може викликати велике невдоволення в суспільстві. Про це він сказав у інтерв’ю для "Новое время".

За його словами, питання закриття проговорювали на усіх рівнях влади,  зустрічалися з церковним керівництвом і переконували в доцільності закриття або обмеження доступу до церкви на час служби, щоб скоротити інфікування суспільства.

"І що показала нам ця Вербна неділя? Більша частина прислухалася. Порушення були, але безсистемні. Те, що люди збиралися біля церков, – тут вплинути можна хіба що силовими методами. А якби почали впливати силовими методами, то сталися б зіткнення", – сказав він.

Як виглядала ситуація біля деяких храмів в Україні під час Вербної неділі.

(Біля одного із храмів у Чернівцях)

У той же час, Ляшко додав, що є прихильником закриття церков на час карантину.  

"Якщо ви мене питаєте як головного санітарного лікаря України, я вам серйозно скажу: я б заборонив і закрив все, де є можливість для масового скупчення населення. Але багато хто б зненавиділи ще більше. Зараз головне – самоізолюватись. Я закликаю всіх відсвяткувати Великдень вдома", – сказав він.

Що там за кордоном

Цьогоріч католики святкували Великдень 12 квітня, і у Франції, де заборонили відвідування храмів, одну службу таки провели: у соборі Паризької Богоматері Нотр-Дам. Попри масштабну реставрацію, собор мав стати символом надії для людей, що опинилися зачиненими у своїх домівках. Звісно ж, службу проводили без скупченнялюдей і транслювали онлайн: у приміщенні знаходилося лише 7 осіб. 

Проте найбільш яскравим прикладом свідомого підходу до молитов під час пандемії став Папа Римський Франциск, який провів пасхальну службу на порожній площі Святого Петра у Ватикані, як і останні кілька тижнів. 

Не зробили жодних карантинних послаблень на Великдень і у Німеччині, де католицька спільнота взагалі намагалася домогтися дозволу на проведення богослужінь за участі до 50 людей через судові позови.

Можливість відсвяткувати у карантин, як завжди, була у мешканців Швеції: там і досі не запровадили жорсткі обмежувальні заходи. Втім, люди свідомо обмежили себе у пересуваннях, і напливу вірян не було. 

А як щодо країн із церквами східного обряду, де релігія має великий вплив? Там теж не запровадили заборон?

Та ж ні, у Греції богослужіння дозволили лише за зачиненими дверима та з трансляцією для вірян.

Відвідувати церкви там не можна, а проти двох священиків, які надавали причастя попри заборону, порушили кримінальні справи. Шляхом повної заборони також пішли Сербія та Македонія. За закритими дверима проводитимуть служіння Чорногорія та Молдова.