Європа прямує до нового локдауну: Чи впровадять жорсткий карантин в Україні

Попри попередні обіцянки влади, що нового локдауну не буде, 19 жовтня  на зустрічі з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій президент України Володимир Зеленський назвав критичну цифру виявлених хворих на день, аби знову вводити жорсткий карантин – 9500 нових випадків.

"Критичною для медичної системи України ситуація стане, коли буде від 9,5 тисяч щоденних заражень коронавірусом. Якщо матимемо більше 9,5 тисяч інфікованих щодоби, ми будемо змушені запроваджувати жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни й буде дуже складно всім…

Ми можемо знизити кількість заражених і померлих, якщо зменшимо перебування громадян, особливо похилого віку, в місцях масового скупчення людей. Ідеться не лише про церкву, а й про будь-які приміщення та заходи", – сказав Зеленський.

Тим часом раніше, 17 жовтня Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко стверджував, що у міністерстві охорони здоров’я впораються з кількістю хворих до 10 тисяч.

Втім, система перевантажена вже зараз –  у деяких лікарнях ліжко-місця для хворих на COVID заповнені на 100%, і постійно збільшувати їх змоги немає – медицина не може перейти лише на порятунок заражених коронавірусом, адже усі інші хвороби нікуди не зникли.

Тож наразі перспективи впровадження нових карантинних норм після місцевих виборів вельми реалістичні.  Хоча якими саме будуть нові обмеження, і чи зможуть обрані методи стримати епідемію, наразі невідомо. Але вельми ймовірно, що Україна обере один зі шляхів, які наразі вже тестуються в інших європейських країнах. Depo.ua пропонує поміркувати про українське пандемічне майбутнє, поглянувши на реалії інших країн. 

Так звана "друга хвиля" коронавірусу котиться Європою настільки активно, що деякі країни всерйоз роздумують над новим повним локдауном.

Станом на 19 жовтня смертність від COVID-19 в ЄС та Великій Британії перевалила за 200 000, а кількість заражень наближалася до позначки у 5 мільйонів.

На фоні такого розвитку подій першою країною, яка оголосила повернення до повного "блокування" стала Ірландія: попередньо, воно триватиме протягом шести тижнів з 21 жовтня. Щоправда, ймовірно хорошою новиною для ірландських батьків є те, що школи залишатимуться відкритими.

Суворі обмеження введе Уельс: протягом 17-ти днів починаючи із 23 жовтня усі, крім тих, хто працює у критичних сферах діяльності та/або не має змоги працювати з дому, мають залишатися у місці проживання. Розважальні заклади, кафе, ресторани та бари будуть закриті. 

У Австрії приватні збори людей обмежать 6-ма особами у приміщенні, і 12-ма на відкритому просторі. Тим не менш, для спортивних подій та концертів обмеження будуть іншими: до 1000 людей у приміщенні і до 1500 на відкритому просторі, за умови носіння масок. 

У Франції додаткові обмеження вводять поступово. Так, у Парижі та інших восьми французьких містах ресторани, бари, кінотеатри та інші заклади будуть закриватись не пізніше 21:00, щоб зменшити контакт між людьми. Крім того, уряд додатково спрямує 12 000 поліцейських на відстежування дотримання нових правил. 

Тим часом влада Румунії поновила жорсткі обмеження в Бухаресті, запровадивши локдаун на два тижні. 

Загалом, Європа помалу дивиться у сторону суцільного жорсткого карантину. Подобаються нам такі методи чи ні, але "локдаун" на якийсь час таки зміг стримати епідемію. Лише з тієї причини, що це виявився єдиний ефективний спосіб змусити переважну більшість людей дотримуватися правил безпеки.

І коли суворі обмеження зняли, а за дотриманням соціальної дистанції та носінням масок і досі не слідкують належним чином, показники поповзли вгору.

Щодо українських реалій, то ми бачимо їх у кожному-ліпшому супермаркеті, автобусі чи раптовій кав’ярні – маска лише на роті (або ж її відсутність) і абсолютна байдужість до правил безпеки не лише величезної кількості громадян, але і правоохоронців, які нібито мали б слідкувати за дотриманням вимог.

При цьому жорсткий карантин завдасть потужний удар по українській економіці.  Наша економіка й досі не оговталася від попереднього епізоду, а ще один подібний досвід може стати куди більш критичним.

На думку Павла Кухти, директора з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ), українська економіка зараз дуже погано готова до другої хвилі коронавірусу — і бізнес, і громадяни. 

"Тому що дуже погано пройшли перший карантин. Тому що уряд не спромігся вчасно запровадити програму адекватної підтримки громадян і бізнесу, які не могли працювати в карантин. Відповідно, вони просто проїли заощадження, вони мають дуже поганий досвід з того часу, і в принципі, у них немає тих резервів, щоб самостійно проходити карантин. Тому без ефективної програми підтримки економіки точно неможливо запроваджувати новий локдаун. Втім, наскільки громадяни взагалі довірятимуть спроможності уряду забезпечити таку програму на фоні проваленої і економічної програми минулого карантину, і протидії епідемії, — яка, очевидно, провалена, виходячи з тієї картинки, яку ми зараз маємо, — я не впевнений", – розповів він у коментарі Еспресо.

Альтернативою жорсткому карантину міг би стати суворий масковий режим, коли за неправильне носіння маски або її відсутність людей карали б відчутним штрафом і правоохоронці дійсно слідкували б за дотриманням наявності засобів індивідуального захисту та соціальної дистанціїї.

Це, на відміну від жорсткого карантину, не вбило б економіку (а штрафи могли б ще й попопнити місцеві або державні бюджети) та не загрожувало б суцільним безробіттям. Натомість, замість налагодження ефективної системи комунікації та контролю, влада метушиться між малооефективними ідеями забезпечення зниження кількості заражень (наприклад, обмеження роботи закладів харчування до 24 або 22 години) та спробами не допустити суцільного медичного колапсу.