Ефективність понад 90%: Що за вакцини від коронавірусу дійшли до фінального етапу

Перегони зі створення вакцини проти коронавірусу Sars-Cov-2 тривають, і кілька фіналістів на третьому етапі розробки попередньо показують вельми обнадійливі результати

Ефективність понад 90%: Що за вакцини ві…
Фото: depositphotos.com

Хто їх розробляє? Які показники їхньої ефективності? Чи можна довіряти оприлюдненим даним та як працюють вакцини? Depo.ua пропонує ознайомитися з відповідями на ці та інші питання.

Фіналісти третього кола

Moderna

У невеликий вир хороших новин (які досі існують) гарячого підкинула Moderna, заявивши, що їхня експериментальна вакцина проти коронавірусу захищає від зараження SARS-CoV-2 з ефективністю 94,5%. І це дуже, дуже хороший показник.

Та кричати "перемога" поки що варто з обережністю. По-перше, це не остаточні дані, а лише проміжний результат. Він базується на 95 випадках хвороби COVID-19, 90 з яких трапилися у людей з плацебо-групи. Ще 5 людей захворіли у групі, яка отримувала справжню вакцину. Переводячи у відсотки, група вакцинованих продемонструвала на 94.5% менше випадків зараження за групу на плацебо – от і маємо цифри, які 16 листопада обійняли чільні місця у заголовках по всьому світу. Всього ж у дослідженнях вакцини від даної компанії беруть участь понад 30 000 добровольців, тож варто чекати на подальші результати – і тут показники ефективності вакцини можуть змінитися, про що зазначають і самі розробники.

А що ж по-друге? 

Сам процес розрахунку ефективності вакцин від  коронавірусу, здається, не враховує деяких супутніх факторів, зокрема – людського. І тут варто зрозуміти як саме тестуються вакцини проти Sars-Cov-2.

Ефективність та етика

Отже, як саме вираховують ефективність вакцини? Певну кількість добровольців (залежно від етапу досліджень, від десятків до десятків тисяч) ділять на дві рівні групи: учасники однієї отримують експериментальний препарат, учасники іншої – плацебо.

Згодом учасники з обох груп мають піддатися впливу збудника відповідної інфекції. Після цього очікується, що більшість з плацебо-групи захворіє, але вакцинація захистить певну кількість людей з групи, які отримали препарат. І, власне, ефективність вакцини відображає відсоткове співвідношення числа хворих у вакцинованій та невакцинованій групах.

Втім, тут у гру вступають етичні моменти – навіть застосування плацебо у певних випадках (візьмімо хоча б ВІЛ або Еболу) може бути спірним, враховуючи високий рівень смертності. Не кажучи вже про неприпустимість спеціального зараження людей.

А що ж із коронавірусом? Дослідники покладаються на природну передачу віруса, і на даний момент жодне з досліджень не заражає добровольців SARS-CoV-2 умисне. Власне, тому і результати розрахунку ефективності засновані на відносно невеликій  кількості людей, які захворіли при контакті з іншими інфікованими.

Але. Це породжує безліч запитань, відповіді на які ані у виробників вакцин, ані у інших джерелах ми (принаймні на даний момент) не знайшли.

По-перше, дані показники ефективності, здається, абсолютно не враховують дотримання добровольцями заходів особистої безпеки – правильне носіння маски, використання антисептика, утримання від контактів з людьми, також спосіб життя під час пандемії.

Ймовірно, протиставляти людину, яка усамітнено працює з дому та замовляє продукти доставкою іншій, котра щодня комунікує з людьми наживо та перебуває у громадських місцях, не надто корректно. Звісно, зі збільшенням вибірки подібні питання все більш нівелюються.

Ми не констатуємо, що такий аналіз не проводиться, а також, що подібні умови значно впливають на похибку, а лише припускаємо таку можливість, за відсутності достатньої кількості даних.

По-друге, ми не маємо інформації щодо безсимптомних переносників інфекції. Чи тестуються усі добровольці регулярно на Covid-19? Якщо ні, то з якою ймовірністю вакциновані все ще можуть бути безсимптомними переносниками збудника, та чи взагалі впливає вакцинація на ступінь рознесення інфекції?

Власне, усі ці запитання – які, в дійсності, жодним чином не нівелюють досягнення розробників вакцин, справедливо можна віднести і  до наступного "фіналіста" – вакцини від Pfizer / BioNTech, які за тиждень до публікації від Moderna продемонстрували схожий за ефективністю результат.

Вакцина Pfizer / BioNTech

У випробуванні Pfizer / BioNTech взяли участь майже 44 000 учасників, з яких 21 999 були вакциновані.

Наразі показник ефективності цієї вакцини – 90%. І так, ці результати також проміжні і базуються на відносно невеликій вибірці заражених добровольців.

На момент публікації результатів, було зареєстровано 94 випадки хвороби. 86 із них прийшлися на плацебо-групу, і ще 8 – на групу вакцинованих людей. Відповідно, ці дані дали показник ефективності у 90%. 

Moderna vs Pfizer / BioNTech

Що цікаво, обидві "героїні" нашого матеріалу – вакцини від коронавірусу, є першопрохідцями по самі своїй суті, адже базуються на технології, яка досі не використовується у жодній з затверджених вакцин у світі, – основі матричної РНК (мРНК або mRNA).

Однак, здається, одна з них може мати суттєву перевагу через температуру свого зберігання.

Препарат від Pfizer та BioNTech вимагає зберігання за наднизьких температур: від -70 ° C до -80 ° C. І так протягом усього ланцюжка транспортування, від виробництва до пацієнта.

Тим часом у компанії Moderna заявили, що покращили стабільність своєї вакцини, і протягом шести місяців вона може зберігатися за температури -20C , а протягом 30 днів може бути придатна за умови зберігання у класичних температурних режимах – від 2C до 8C.

Кінцева ефективність

Показники ефективності вакцин будуть змінюватися по мірі надходження нових даних про добровольців, які захворіли на COVID-19.

Кінцева ефективність, можливо, буде нижчою, оскільки вакцинація може ускладнюватися тим, що препарати на основі мРНК потрібно зберігати та транспортувати при низьких, а подекуди і дуже низьких температурах.

І якщо технічно це забезпечити ще більш-менш можливо, то від помилок при транспортуванні та зберіганні вакцин у самих медзакладах ніхто не застрахований – адже мова йде, про, м’яко кажучи, незвичні для більшості медиків умови. А вакцина, яку зберігають при неналежній температурі, може зіпсуватися.

У попередніх статтях ми детально розповідали про етапи розробки вакцин та всі кола Данте, які ті мусять пройти, аби потрапити на ринки і гарантувати людям безпеку їх застосування. Інформацію про те, які ще препарати розробляються а також деталі про дію вакцинації ви можете переглянути у даному матеріалі.

Як працюють мРНК вакцини

Стандартна основа традиційних вакцин – ослаблені або мертві віруси чи їхні білки, які викликають імунну відповідь організму. На відміну від них, генетичний матеріал мРНК-вакцин вчить клітини самим будувати вірусні білки.

Відбувається це так: замість того, аби брати ослаблений (чи мертвий, чи пошматований, тощо) вірус у лабораторних умовах вчені створюють шматок його РНК (генетичний код, така собі інструкція зі створення білків), і його вводять в організм людини.

При цьому якщо ввести весь РНК-код, то наші клітини почнуть активно продукувати коронавірус самостійно за наданою інструкцією. Натомість, мРНК вакцина вимагає від них лише створювати певні білки коронавірусу – його "присоски", які той використовує, аби прикріпитися до клітини. Чим, власне, організм і починає займатися – продукувати  ті самі "щупальця". Втім, самі по собі вони геть не шкідливі.

Імунна система помічає чужорідний білок, і починає створювати антитіла – такі ж, як і при використанні традиційної вакцини. І тепер, коли реальний коронавірус у своєму повному форматі потрапить в організм, то по-перше, не зможе прикріпитися до клітин, по-друге отримає на горіхи – розпізнавши давно знайомі щупальця, імунна система його знищить.

Головне фото: depositphotos.com

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"