"Євробачення – давай, до побачення". Як не зненавидіти після цього музику

Чому Євробачення-2017 так сильно розчарувало багатьох українців і чи правда, що воно було значно слабше за контентом ніж попередні шоу

"Євробачення – давай, до побачення". Як…

Щойно в Києві закінчився гранд-фінал Євробачення-2017. Переможцем став Сальвадор Собрал, тож наступного року конкурс пройде в Португалії. Вперше, в історії країни.

Перемогло не шоу, а щирі почуття. Не блискучі маринарки, а старенький затишний піджак. Не універсальна англійська мова, а рідна мова співака. Ми за нього переживали - в Сальвадора Собрала дуже хворе серце.

Він корчив пички на своєму іконописному чолі і вдавав, що все це його не стосується.

Власне, перемога Португалії не стала такою уж несподіванкою - букмекери прочили успіх італійцю і представнику Болгарії, але Собрал від першого виступу став улюбленцем публіки. За нього віддала голоси переважна кількість національних жюрі і глядачі.

Ледь не переміг Крістіан Костов з Болгарії, чимало було також голосів за Італію і Швецію. В хвості опинилися Іспанія та Німеччина.

Україна віддала свої 12 балів білорусам. Ті у свою чергу за нас не голосували. Власне, за О.Торвальд взагалі майже ніхто не голосував: 4 бали від національного жюрі Ізраїлю і один бал від Болгарії. 24 бали ми отримали від глядачів, посівши таким чином 24 місце з 26.

Для України на Євробаченні це антирейтинг. Нижче опинялися тільки "Гринджоли", коли ми приймали конкурс в 2005, і тоді це було місце № 19.

Шкода, адже виступ наших приємно відрізнявся на тлі багатьох інших. Власне, цьогорічний конкурс - це взагалі суцільне розчарування. 36 музичних колективів з 36 країн, в основному одинокі солісти чи дуети. В основному поп-співаки, хоча, судячи зі співів, вони щиро вірять, що потягнули б і оперу.

Майже всі – молоді (трьом ще й вісімнадцяти нема), спортивні і ледь не з дитинства мріяли заспівати на Євробаченні. Артисти-невдахи, які вже неодноразово штурмували цей конкурс і колишні бек-вокалісти інших учасників – цього року всі нарешті дорвалися. Таке враження, що девіз Євробачення-2017 – "Сцена все стерпить".

В результаті, замість шоу здійснення мрій вийшло "а шо, може і не треба було туди їхати".

Інші співаки, от як наприклад представниця Чехії, і не мріяли брати участь в конкурсі, але їм запропонували і вони погодилися. Не дивно, що українцям, які жваво обговорювали все, що пов'язано з Євробаченням майже рік, слідкували за кожним нацвідбором (ми зараз про українців, яких Євробачення цікавить) більшість номерів слабкими. Курва, та майже будь хто з нашого Нацвідбору, включно із Сергієм Притулою, за рівнем вищі ніж оце!

Хоча… може інші країни просто не роблять з Євробачення культу? Закордонний паспорт дійсний? Блискучий піджак є? Вітаємо, ю віл гоу ту Кіев. Вміти співати взагалі не обов'язково, правда, Чорногорія?

На фоні інших приємно виділялися з самого початку нинішній переможець Сальвадор Собрал, Джосі Папай з Угорщиниі і дует Naviband з Білорусі – бо співали мовами своїх країн. Потім виявилося, що своїми мовами співають Іспанія, Франція і Італія. А Україна, чия мова вважається однією з найкрасивіших в світі, рок від року спіає англійською!

Чого б не ввести правило, щоб усі учасники співали рідною мовою? Ну і що з того, що їхні тексти ніхто тоді не зрозуміє. Вони все одно частіше за все настільки примітивні, що слухач нічого не втратить.

Чи переклади можна публікувати, на офіційному сайті Євробачення.

Фаворитами української публіки, судячи з соцмереж, були, крім португальця, молдавани Sunstroke Project, вони виступали в першому півфіналі. І з другого півфіналу – білоруси. Дякуємо, хлопці і дівчата, завдяки вам ми хоча б не заснули від нудьги.

В антіфаворити української публіки потрапив болгарин, вірніше представник Болгарії із російським громадянством Крістіан Костов. Чому – можна прочитати тут, тут, і тут.

Гібридні війни у Росії вже були, тепер пішли гібридні виконавці. До речі, Росія – чемпіон з дискваліфікацій на Євробаченні, їх не допускали чотири рази і все з правових підстав. Цікаво, а порушницю кордону-рецидивістку Самойлову до Португалії пустять?

Нічого так собі Бельгія (Элли Дельво), принаймні від пісні не тхне вимученою лірикою. Але все одно чогось не вистачає.

Цікава задумка була в хорвата Жака Худека. Спочатку здавалося, що за ним ховається ще один виконавець, потім виявилося, що це він сам співає на два голоси. Чесно кажучи, від цього було трохи моторошно. Вам який з Худеків більше сподобався - попсовий чи оперний?

І мабуть також хтось дуже творчий шив для нього той косухо-фрак, що зробив такого симпатичного мушину схожим на пінгвіна, натягнутого на самовар.

"Оскара" за найкращу постановку номеру варто було б віддати Азербайджану , хоч коняча голова і відволікала увагу від співів Діани Гаджиєвой. До речі, голова коня - то ж символ італійської мафії. А у Франческо Габбани в номері була вже голова мавпи. Як все в тому конкурсі заплутано...

Брендан Мюррей (Ірландія) непогано придумав з повітряною кулею, але вона не літала і це трохи розчаровувало. Тому, може, і він поза фіналом пролетів?

Австрієць Натан Трент на своєму місяці в рожеву тумані був схожий на диснеївську принцесу. На світовій естраді вже є така принцеса, її звати Джастін Бібер.

Три сестри з Нідерландів були зворушливі із своєю історією про маму, але ведмежу послугу їм зробив тато цією піснею, яка за стилем спізнилася на 30 років.

І злотий дощ під час кожного третього виступу. Може хоча б після перемоги скромняги Собрала Хоча скінчиться ця "уролагнія"...

"Оскар" за найбільше "мі-мі-мі" відправляється до вагітної Яни Бруческо з Македонії, якій освідчився батько її дитини, безпосередньо в прямому ефірі.

Класичний режисерський хід з озвученням, але все одно це було мило. З фіналу Яна вилетіла, але сподіваймося, те, що вона стала першою в історії Євробачення співачкою, яку позвали заміж в прямому ефірі під час конкурсу стане їй втіхою.

І зрештою, вона може спробувати ще. Валентина Монетта з Сан-Марино он вже, в четверте пробує.

Що до самого шоу, в цьогрічномуЄвроБАЧЕННІ самого бачення, себто видовища, майже й не було. Обидва полуфінали іже з ними фінал не покидало відчуття, що найяскравіший учасник цього дійства – сцена МВЦ. Ну та, яку росіяни охрестили фашистським кашкетом.

Ведучі… о господи, ведучі. Їхні жарти були надто вишуканими, щоб їх зрозуміти людині з усього тільки однією вищою освітою. Якщо правда, що пишуть про розмір їхніх гонорарів за цю роботу - Сашко, Володя і Тимур – геніальні хлопці.

Автори їхніх костюмів - також геніальні хлопці. По тим піджакам в квіточку здавалося, що їх шила Вірка Сердючка, не знімаючи капелюха із зіркою, який страшенно тис їй на голову.

Костюми інших учасників були двох типів – лаконічні чорні (червоні чи білі) чи усіяні стразами, стеклярусом та іншими діамантами.

Враховуючи все вище викладене, до нашого слогану Євробачення-2017 "Святкуємо різноманіття" сміливо можна було додавати "іншим разом в іншому місці". Хоча знаєте, саме українська сторона: Джамала, Руслана, Онука, Вєрка Сердючка, Монатік і навіть ведучі, зробила з цього дійства шоу. Хоч місцями дійство і нагадувало кадри з "Кривого дзеркало".

Не дивно, що українці нинішнім Євробаченням настільки розчаровані. Інші країни не надають цьому конкурсу такого значення. Не обирають, кілька разів посварившись, артиста. І навіть час від часу відмовляються від права проводити конкурс, бо не мають на це зайвих грошей. Наприклад, в 1972 Монако відмовилося через відсутність підходящої площадки. В 1974 через високу ціну проведення відмовився Люксембург, а в 1980 році Ізраїль.

А ми як та бідна родина, що на останні гроші влаштовує весілля на триста гостей і забиває заради цього всю свою худобу. А потім сидить, дивиться на скислий салат, побиті пики і гору брудного посуду та зітхає "і шо?"

Україна вбухала в Євробачення-2017 понад 30 мільйонів євро мільйонів, на десять мільйонів більше, ніш минулого року благополучна Швеція. Ми могли би їх витратити на реабілітацію поранених на війні, чи на житло для вимушених переселенців. Тридцять мільйонів це півтори тисячі квартир, а якщо ще й не в столиці…

Ми могли б капітально відремонтувати дороги. Побудувати дитячі садки, яких постійно не вистачає, побудувати кілька будинків для військових. Зробити щось, що залишилося б і пішло на користь.

Але грець із ними, з тими грошима, витратили вже то й витратили.

Розчарування ж навіть не від того, що так дорого, а від того, що так дорого і… в трубу. Це як із устрицями: купуєш їх за шалені гроші, бо дуже хочеться спробувати, а воно таке гидке, що й проковтнути не можеш. Але в тому винний не кухар, і не якість морепродуктів – устриці завжди такі.

Просто як ви вже зважилися на таку розкіш, то сподівалися на щось більше…

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme