Mountain Breeze на Євробаченні-2018: Наша головна фішка в тому, що ми такі як є

Наймолодші учасники Нацвідбору-2018 – гурт Mountain Breeze розповіли, що прийшли в музику завдяки церкві, а англійською співають, бо хочуть, щоб їх розумів увесь світ

Валентина Емінова
Головний редактор
Mountain Breeze на Євробаченні-2018: Наш…

Depo.ua продовжує цикл інтерв'ю з кандидатами на виступ від України на "Євробаченні-2018".

Mountain Breeze – молодий український поп-рок колектив братів Олександра (вокал, гітара) та Іллі (барабани, перкусія) Біляків і бас-гітариста Михайла Малого. Хлопці почали в 2014 році з виконання кавер-версій відомих пісень, які поширювали в Інтернеті. Популярність до гурту прийшла після сьомого сезону "Х-фактора" - вони дійшли до фіналу і пишаються виступом з Sophie Ellis-Bextor.

По закінченню шоу Mountain Breeze відіграли свій перший концертний тур, виступили на кількох великих фестивальних майданчиках України (Atlas Weekend, Схід-Рок, Woodstock Ukraine і RazomFest) і презентували два треки: "Running Low" і "WWWT" ( "What's Wrong With That"), створених у співпраці зі шведськими музикантами. Зараз працюють над першим студійним альбомом.

Родом гурт з Полтави, хлопцям 18, 19 і 20 років. Міша вчиться на технолога-будівельника, Ілля за освітою - кухар-технолог, а Саша– землевпорядник. Всі троє вчилися, чи досі навчаються в музичній школі. Сашко та Ілля – рідні брати, їхній батько є священиком. Михайло – з родини музикантів.

17 лютого Mountain Breeze виступатимуть на відбірковому півфіналі Євробачення 2018 з піснею про кохання.

- Ваша група створена в дуже знаковому для України 2014 році. Як це було?

Саша: Це було в березні 2014. Я співав в коледжі, коли друг запропонував записати пісню (він мав свою студію). Ми записали кавер, вирішили, що вийшло непогано і почали займатися цим частіше. Публікували свої відео у соцмережах, а згодом до нас приєднався Ілля, він тоді якраз захопився грою на барабанах.

- Як на вашу творчість вплинула Революція, окупація, війна?

Саша: В нас перша авторська пісня, не кавер, була присвячена Майдану. Але це було так наївно, по дитячому, що ми її навіть не стали публікувати на ютубі.

- Всеукраїнська популярність до вас прийшла в 2016 році, після Х-фактора. Як ви до цього пробували завоювати популярність?

Саша: Ми ставили собі за мету співати кавери, вести свій Youtube-канал, самі знімали і монтували відео. До Х-фактору, в нас вже було близько півтори тисячі підписників. В пабах кілька разів грали. Це було кумедно, бо наша музика – трохи не формат для таких закладів.

Міша: В мене тоді також був гурт і ми виступали в кафе. Якось з нами розрахувалися піцею.

Саша: Отак ми поступово росли, тренувалися. Ми з Іллею ще грали в церкві і таким чином теж вдосконалювалися як музиканти.

Ілля: Я й на барабани взагалі пішов за проханням тата, тому що в церкві не було ударника. Наш батько, до речі, пастор.

Саша: Власне через церкву і я повернувся в музику. Я навчався в музичній школі, а потім закинув, бо не вірив, що досягну в цьому успіху, а потім в церкві почав грати і згодом захотілося створити свій гурт.

- Чим ви займалися після Х-фактора і до 2018 року?

Міша: Після Х-фактору вони зустріли мене.

Саша: Ми тоді шукали басиста, Міша дав багато порад щодо того, як правильно записувати музику і запропонував свою допомогу, доки ми не знайдемо собі когось. Ми прийшли до нього додому (батько - музикант, учасник гурту "Солярис" і має свою власну студію, - ред), почали працювати разом. І з часом зрозуміли, що саме він ідеально підходить для нашого гурту.

Ілля: Після Х-фактору ми спочатку хотіли повністю присвятити себе створенню першого альбому, а потім подумали – поки ми на слуху, треба не втрачати цю хвилю і виступати з концертами. І поїхали у тур 9-ма великими містами України.

- Великі майданчики збирали?

Ілля: По-різному. В нашому місті на перший концерт зібралися 323 людини, в Вінниці – близько п'ятдесяти. В Одесі і Харкові – близько 150.

- Так само кавери грали, чи вже свої авторські пісні?

Саша: Кавери і дві-три авторські пісні. "Sweater Weather" – не наша пісня, але ми зробили непоганий кавер. Самі його виконавці, гурт The Neighbourhood, подивилися і їм дуже сподобалося. Це було наше перше велике досягнення, ми стрибали від радощів.

Ілля: Саме цей кавер побачив один з адміністраторів Х-фактора і нас запросили на передачу. А ми відмовилися.

Саша: Це була моя мрія потрапити туди, але я тоді думав поступати у виш в США. Вдруге ми таки приїхали на кастінг, виступили, нам сказали чотири "так". Тоді ми були в розпуці, бо розуміли, що можемо піти далі, але вже прийняте рішення їхати вчитися за кордон, гурт по суті мав розпастись. Потім дещо змінилося, зрештою нікуди не поїхав і ми продовжили участь в конкурсі.

- Данилко говорив, що якби у нього була така популярність у вашому віці, він би з глузду з'їхав. А ви як, тримайтеся?

Ілля: В плані зіркової хвороби? Ні, ми мабуть ще не на такому рівні.

- Данилко ще назвав вас майбутнім української музики. А яке воно, майбутнє в вашому уявленні - чи є там місце українському фольклору, пісням українською мовою? Музикантам, які виступають на Росії під час АТО?

Ілля: Фольклор зараз вливається в музичний простір. Коли це не шароваршина, а народні елементи в сучасному обробленні, це дуже стильно і класно звучить.

Саша: Ми намагаємося докласти максимальних зусиль, щоб наша музика звучала не гріше, а навіть краще за європейську. Щоб Україна була показником якості і ми могли в Європу поїхати виступити, і всі б сказали: вау, ми не очікували, що ви з України".

- Про "не очікували, що ви з України": тобто у вас нема такого прагнення, щоб всім одразу було видно, що ви з України?

Ілля: Якщо чесно, в Україні тривалий час взагалі не було музики, яку нам би хотілося слухати. Однакові комерційні пісні. Тому наша молодь слухає те, що слухають в Європі. А в Європі не слухають українську музику, бо це трохи минуле сторіччя. Хоча зараз ми бачимо, що вже з'являються нові класні команди. The Hardkiss, The Erised…

- Про українських артистів, які зараз їздять виступати на Росію, ви якої думки?

Саша: Ми би швидше за все не поїхали. Сподіваємося, що мир вже скоро настане, а поки між нашими країнами війна – це недоречно.

- Український досвід євробачення показує, що обидва рази переміг фолк. Українські мотиви, в Джамали був ще й рефрен рідною мовою. Ви не боїтеся стати просто ще одним гуртом, який співає англійською мовою на європейський манер?

Саша: Ми хочемо стати гуртом світового рівня і писати пісні, які зрозуміють всі. А якщо ми співатимемо українською, нас зрозуміють тільки українці.

Хоча зараз в нас є мета записати пісню українською. Але це виклик для нас, ми вже звикли писати англійською і співати англійською.

- Чим тоді Mountain Breeze відрізнятиметься від інших команд, які співають англійською? На що ви готові?

Саша: Бути собою. Ми хотіли знайти аналог собі в Україні, якийсь бойз бенд, що працює в стилі поп-рок і не змогли згадати нікого.

Ілля: Ми робимо великі ставки на нашу конкурсну пісню. Вона щира і нам дуже подобається!

Саша: Кожна творчість в чомусь є унікальною. Ми такі як ми є, наша пісня добре характеризує нас, тому вона вже відрізняється від інших.

Багато артистів забобонні. У вас вже є якісь забобони, ексцентричний райдер?

Саша: Ми абсолютно не забобонні. Єдине, що ми завжди робимо перед важливими виступами – молимося.

- Кого вважаєте своїми основними конкурентами на Нацвідборі?

В нашому півфіналі дуже сильні артисти: TAYANNA, MELOVIN, KADNAY – в них дійсно класні пісні, і це ще не всі учасники опублікували свої роботи. Але через конкуренцію ми не нервуємо, голосування глядачів непередбачуване.

Фото: Олександр Хоменко / depo.ua

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme