Підтримка збірної у цьому році стала більш масовою та активною

Таку думку у своїй колонці висловив видавець газети "ПЛЮС" Віталій Усенко, підводячи футбольні підсумки року першої команди країни.

На прикладі першого офіційного матчу збірної у 2017-му, оглядач пояснив, що відсутність впевненості у своїх силах і настрою на перемогу, неможливо компенсувати навіть підтримкою трибун, яка на цій грі була значною.

"Не зумів розбудити гравців і рекордний десант українських вболівальників у Загребі. Перед матчем у Хорватії, новий преміум-спонсор збірної – компанія "Перша приватна броварня" ініціювала створення фан-руху "Вірні збірній", і організувала поїздку для його учасників на гру в Загреб", – зазначає Усенко.

Не дивлячись на загальний досить високий рівень індивідуальної майстерності гравців збірної, разом вони часто виглядають непереконливо.

"Хіба можна домогтися результату, не будучи спрямованим на перемогу? Звідси і гра в півноги, і страх вдарити здалеку або ризиковано прострілити, загострити гру... Ніхто не грає з повною самовіддачею. І це більше, ніж результат розчаровує мене, як вболівальника", – пише видавець.

Допомогти перемогти себе психологічно футболістам можуть вболівальники, посилаючись на зарубіжний досвід, впевнений автор. Зусиль ультрас явно недостатньо, зазначає Усенко. Змінити стан справ взявся преміум-спонсор збірної "Перша приватна броварня". За ініціативою СЕО компанії, Андрія Мацоли, вперше за роки незалежності, частина спонсорських грошей була спрямована на організацію поїздок вболівальників на матчі збірної та виробництво атрибутики для вболівальника. В результаті – неможливо було не помітити жовті сектори на домашніх та гостьових іграх команди.

Фан-рух "Вірні збірній" – не заміна ультрас, які живуть футболом, але істотне посилення трибун, наводитьавтор слова відомого шоумена і амбасадора збірної Сергія Притули:

"Просто відбувається дуже правильний процес викристалізації когорти вболівальників, які не стануть ультрас. Вони не настільки підірвані і радикальні. Вони не будуть заряджати ті заряди, які заряджають ультрас (середньостатистичний активний вболівальник не скандує зарядів, де є матюки чи елементи насильства). Але вони вчаться. Вчаться не відсиджувати матч на кріслах стадіону. Вчаться скандувати і вболівати. І це дає результат. Скільки було ультрас у Тампере чи Рейк'явіку? 50-60 чоловік? А Вірних збірній? 500-600. І вони старались! Вони підтримували! Вони кричали і гнали збірну. Це було чутно і на стадіоні, і в ТБ-трансляції!".

Позитивним моментом вважає видавець і появу традицій у молодому русі – марші вболівальників, єдина форма та ставка на сімейні цінності, що зробили рух помітним навіть для іноземних ЗМІ, зазначає автор.

У цілому, на думку Усенко, який зазначає, що даний матеріал – думка звичайного українця, не фахівця або професійного вболівальника, обидва процеси взаємопов'язані. Чим активніше будуть трибуни, тим легше психологічно буде футболістам, і чим з більшою самовіддачею будуть грати хлопці, тим спекотніше буде на трибунах. Саме тоді, незалежно від результату, ми всі побачимо справжнє свято футболу.

Солідарний з автором і оглядач Нового часу Олександр Пасховер, який головною перемогою футбольного року, що минає, вважає появу руху "Вірні збірній": "Перша команда країни нарешті обзавелася другою командою – Вірні збірній. Цей фан-рух разом з іншими вболівальниками перетворив свято футболу на просто свято".

При цьому підтримка вболівальників з боку Федерації та спонсорів – довгоочікуване і необхідне явище, яке допоможе навчити вболівальників підтримувати команду, а футболістів самовіддано грати для свого глядача.