Текст: Марія Король, Віталій Руденко
Фото: Віталій Руденко
Там, де людина вчилась літати
На Вінниччині можна побувати у розкішних панських маєтках, відвідати музей авіації та космонавтики та побувати в краях, які надихали геніїв зі світовими іменами
Попри те, що цікавість до Вінниці у українських туристів останнім часом зростає, в глибинку регіону натовпи мандрівників поки що не їздять. І дарма, адже на території Вінницької області є чимало незаслужено забутих та обділених увагою цікавинок. І якщо нині Вінничина для пересічного українця – лише одна з багатьох українських областей, то в минулі часи тут вершилась історія країни, ухвалювались доленосні рішення, народжувались і жили геніальні митці, письменники, науковці, громадські та політичні діячі. Пам'ятки архітектури і садово-паркового мистецтва, стародавні поселення та містичні місця – на Вінниччині є на що подивитись і чим здивувати найвибагливіших туристів. Тож Depo.Мандрівник вирішив навідатися до цього регіону, аби привідкрити його скарби, що досі лишаються недооціненими.
На території області нараховується 18 палаців та старовинних маєтків. Вважається, що більше старовинних будівель, які мають історичну та архітектурну цінність, є лише в Криму – хоча західноукраїнські сусіди з цим твердженням, напевне, посперечалися б. На жаль, майже всі палаци нещадно понівечив час – з них не лише обсипається вишукана ліпнина та штукатурка, а й руйнуються дахи та обвалюються стіни. І жоден місцевий бюджет не може взяти на себе витрати з капітального ремонту чи бодай реставрації цих будівель. Тож, враховуючи вірогідність повної руйнації більшої частини вінницьких палаців, варто встигнути на власні очі побачити їхню вишуканість, розкіш та красу.
Depo.Мандрівник для початку пропонує маршрут по найбільших палацах південно-східної частини області. Населеними пунктами, де розташовані ці старовинні комплекси, ми також прогуляємося.

Звісно, в подорож краще вирушати власним автомобілем – це найзручніший та найшвидший варіант. Але є і альтернатива – з Центрального автовокзалу Віннниці до кожного населеного пункту активно курсують автобуси та маршрутки.
Першою зупинкою нашої мандрівки стане селище Вороновиця, що за 24 кілометри від Вінниці. Тут жив і працював Олександр Можайський – морський офіцер, морський офіцер, капітан І рангу, який прославився як винахідник літального апарату важчого за повітря, побудованого в натуральну величину. Саме літак Можайського – паровий аероплан – називають другим в світі літаком, що відірвався від землі з людиною на борту.
Жив Можайський в розкішному вороновицькому палаці – палаці Грохольського, побудованого на місці старішого панського маєтку наприкінці XVIII століття. Цей комплекс, зведений у стилі раннього класицизму німецьким архітектором Лоренцом Гедоном, розташований на найвищому пагорбі місцевості. Колись він міг похизуватися вражаючою колекцією з 519 картин відомих французьких, голландських, фламандських та італійських художників та затишним парком.
Цьому маєтку, можна сказати, пощастило: нині він перебуває на фінальному етапі капітальної реконструкції за кошти Євросоюзу.
Другою зупинкою стане відоме місто Немирів. Його не дарма називають горілчаною столицею України, і справа не лише в "розкрученому" бренді: виробництво алкогольних напоїв в Немирові – це традиція, яка нараховує більше двох з половиною сотень років. Тут жили гурмани, які вигадали цілу "алко-абетку", а "Кальвадос" виробництва Немирівського спиртзаводу за радянських часів був відомий на весь Союз.
Немирів відомий і завдяки непересічним постатям, які свого часу народились, навчались, жили та працювали в цьому подільському містечку. Тут народився поет Максим Некрасов, навчався письменник та журналіст Микола Трублаїні, жила і творила письменниця Марко Вовчок, квартирував національний герой Польщі, США, Литви та Білорусі, почесний громадянин Франції Тадеуш Костюшко. І це не повний перелік відомих імен, пов'язаних з Немировом.

Одним з найцікавіших немирівським об'єктом для мандрівників – особливо для пошановувачів старовини – є резиденція княгині Щербатової. Нині тут функціонує санаторій, тож палац та парк збереглись у досить доброму стані. А місцеві старожили зберегли та переповідають легенди, пов'язані із життям вельмож у Немирові.
Крім фантастичного палацу тут варто оглянути і кілька старовинних культових споруд: костел, синагогу та монастир, а також одну з перших в Україні електростанцію.

Третя зупинка – Брацлав. Маленьке та, на перший погляд, непримітне селище свого часу було столицею Брацлавського воєводства Речі Посполитої, тобто фактично центром Східного Поділля. Брацлавська фортеця, що височіла на узбережжі Південного Бугу, відіграла неабияку роль у визвольній війні українського народу.
Гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, полковник Данило Нечай, кошовий отаман Іван Сірко – важко навіть перерахувати всіх історичних діячів, які в той чи інший спосіб були причетні до історії брацлавської фортеці. На жаль, до наших днів від неї не залишилось навіть руїн, однак сама лише погулянка схилами Бугу допоможе уявити, якою одна з найпотужніших фортифікаційних споруд тої епохи.

В Брацлаві є й інші туристичні цікавинки: комплекс водяних млинів і пакгауз, пивоварний завод, збудований наприкінці ХІХ століття, який тривалий час перебував в запустінні, а згодом був відданий єврейській громаді для облаштування синагоги.
А ще Брацлав відомий серед хасидів. Адже тут жив правнук засновника хасидизму цадик Нахман та похований найближчий послідовник і учень Нахмана – цадик Натан Штернгарц.

Нарешті, четверта зупинка – місто Тульчин. Розкішному палацу землевласника Станіслава "Щенсного" Потоцького, творця відомого дендропарку "Софіївка", не було рівних в Україні. Його називали "Подільським Версалем" та порівнювали з королівськими резиденціями. Сьогодні палац має статус пам'ятки архітектури XVIII століття і не перестає захоплювати своєю архітектурою. Не залишать байдужими і імена усіх видатних гостей тульчинського палацу: Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан, граф Тадеуш Грабянка, Павло Пестель, який зробив Тульчин своєю резиденцією. В Тульчині якийсь час мешкала муза Шопена – Дельфіна Потоцька, італійський художник Лампі, а також великий композитор та піаніст-віртуоз Ференц Ліст.
За часів розквіту Російської імперії місто відзначилося тим, що тут розташовувалася ставка фельдмаршала Олександра Суворова – за 12 км від міста досі є криниці, вириті його солдатами. Знамениту книгу "Мистецтво перемагати" Суворов написав саме в тут.

А ще Тульчин місто "українського Баха", видатного українського композитора, класика Миколи Леонтовича. Тут він викладав музику і спів у єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. Саме у тульчинський період створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний "Щедрик".
І це – лише один невеличкий маршрут, який відкриє малу частину того, що переховує у собі Вінничина.
В матеріалі використані світлини з відкритих джерел.