30-кілометрова зона відчуження навколо четвертого енергоблоку ЧАЕС відтепер отримала статус заповідника і матиме назву Чорнобильський екологічно-радіаційний біосферний заповідник. Про це офіційно повідомив голова Державної агенції з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

Фінансуватимуть заповідник поки що з коштів, які виділяються на утримання зони відчуження, попередній штат складає 625 співробітників.

10-кілометрова зона також отримала нову назву — Зона спеціального промислового використання. У майбутньому тут планується збудувати Парк сонячної енергетики, але цей проект лише на стадії тендера, який визначить фірму-будівельника. Перші сонячні батареї у зоні відчуження з'являться не раніше, ніж за півроку, тому сьогодні будемо говорити про найближчі зміни, пов'язані із набуттям статусу біосферного заповідника.

Надання нового статусу означатиме, що відтепер Чорнобильську зону охоронятиме не тільки спеціальний Закон "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", але і природоохоронне законодавство. І все це для того, щоб було більше можливостей досліджувати особливу екосистему території.

На сьогодні 55% Зони відчуження покривають ліси, причому площа їхнього поширення чимдалі більша — за рахунок заростання колишніх сільськогосподарських угідь і колишніх населених пунктів. Крім того, значна частину лісу зазнала суттєвого омолодження. Наприклад, в найбільш радіаційно забрудненому "рудому лісі" свого часу захоронили близько половини дерев. На їхньому місці зараз росте березовий молодняк, проте ходити по землі там категорично не радять — рівень радіації в десятки, а місцями і в сотні разів перевищує максимально припустимий.

Проте така територія є унікальним полігоном для наукових досліджень, пов'язаних із впливом радіації на природу.

У Чорнобильській зоні до аварії не було великої кількості озер і боліт, але внаслідок зміни екосистеми 5% території заповідника зараз заболочені. Причому місцями шар води вкриває землі неподалік 4-го енергоблоку, які зазнали прямого радіаційного впливу. Все це теж дає науковцям унікальне поле для радіоекологічних та радіобіологічних експериментів.

Ще одна причина перетворення території на заповідник — необхідність повнішого дослідження фауни зони відчуження. На сьогодні науковці виявили 299 різних видів тварин, які проживають у 30-кілометровій зоні, проте попередні біологічні дослідження свідчать, що таких видів насправді понад чотириста.

Щонайменше 54 види з тих, чиї сліди зафіксовані на території Зони, належать до "Червоної книги України", але документально доведено постійне проживання на цих територіях лише 17 таких видів. Решту будуть відшуковувати науковці, які приїдуть працювати до радіаційно-біосферного заповідника.

Ось які рідкісні види тварин водяться на території 30-кілометрової зони: рись, борсук, річкова видра, річкова мінога, чорний лелека, рудий шуліка, орлан білохвіст, змієїд, великий та малий підорлик, лежень, кулик-сорока, пугач, сірий сорокопуд тощо.

Один із методів дослідження фауни, який зараз запроваджується, — це використання так званих "камер-пасток", які фіксують пересування тварин через певні території.

Крім того, у 1990-х роках до зони із заповідника "Асканія Нова" завезли невелику популяцію коней Пржевальського. За 15 років їхня кількість збільшилася вдвічі і на 2013 рік складала 60 тварин.

Вовки. Коли йдеться про тварин Чорнобиля, найчастіше спершу згадують про нібито шалену кількість "чорнобильських вовків". Насправді в українській частині зони відчуження проживають лише 5 — 7 сімей цих тварин загальною чисельністю майже 50 особин, що, за словами науковців, не перевищує норму, характерну для українського Полісся.

Тварини-мутанти. Всім відомо, що радіаційний вплив може викликати мутації у живих організмів, і тому інколи вважається, що таких тварин має бути чимало неподалік 4-го енергоблоку. Проте за понад 30 років дослідження фауни чорнобильської зони вчені виявили лише поодиноких тварин із мутаційними відхиленнями. Можливо, це пов'язано з тим, що в природних умовах тварини-мутанти мають низькі шанси на виживання, проте факт лишається фактом — зовні фауна 30-кілометрової зони принципово мало відрізняється від фауни українського Полісся, проте потребує глибшого дослідження і активнішого залучення науковців. Для цього Чорнобильській зоні і потрібен статус заповідника.

Величезні рослини. Вперше факт виростання сільськогосподарських рослин більших, ніж зазвичай, розмірів спостерегли після ядерних бомбардувань японських Хіросіми і Нагасакі 1945 року. Проте, як довели вчені, причина такої активності рослин полягала не в радіації, а в посиленому внесенні добрив. У Чорнобилі ж причина можливої підвищеної активності флори, швидше за все, полягає у невтручанні людини в екосистему регіону, а не в радіації.

Основним напрямком діяльності Чорнобильського екологічно-радіаційного біосферного заповідника буде науковий, проте можливість організації екотуризму в майбутньому керівництво Зони відчуження не заперечує. Тим більше, що за офіційною інформацією, кількість туристів, які відвідали 2016 року територію навколо ЧАЕС, складала 32 тисячі осіб, що вдвічі перевершило показники попереднього року.

Поки що основними об'єктами туризму в Зоні відчуження залишаються нове укриття – захисний конфайнмент на 4-му енергоблоці, покинуте місто Прип'ять та став-охолоджувач ЧАЕС.

Прип'ять з кожним роком все більше заростає лісом, поступово руйнуються будівлі, через що працівники Чорнобильської зони зазвичай не рекомендують заходити всередину місцевих будівель, адже ніхто не знає, наскільки критичним є їхній стан.

Одне з відносно нових віянь — екографіті на стінах, які можна побачити у кількох районах міста. А от серйозною проблемою міста є поширення мародерства — з метою отримання металобрухту або "сувенірів". Після проведення радіаційної дезактивації деякі міські будівлі і споруди використовувалася різними організаціями Зони відчуження, але на сьогоднішній день майже всі з них занедбані. Наразі на території Прип'яті діють лише кілька об'єктів — спецпральня, станція знезалізнення і фторування води, гараж спецтехніки, а також КПП на в'їзді до міста. Крім того, поблизу Прип'яті проходить залізниця, якою курсує електричка зі Славутича до станції Семиходи.

Чорнобильська зона була і залишиться зоною, закритою для вільного доступу людей. Проте майбутнє зони відчуження на сьогодні очевидне — її поступово будуть перетворювати на полігон для унікальних наукових досліджень, видобування сонячної енергії і зберігання ядерних відходів – зауважимо, що наразі йдеться про відходи виключно українських АЕС. Крім того, Зона залишається одним із найперспективніших місць в Україні в плані туризму.