Що побачили люди на Плутоні та Хароні (ФОТО)

Пристрій вагою 650 кілограм, і вартістю в 650 мільйонів доларів вилетів ще в січні 2006 року. І тепер, за масштабом навіть Сонячної системи - пройшов зовсім поряд з Плутоном. 12 тисяч кілометрів - це менше, ніж діаметр Землі. Перед тим апарат пролетів більше 4 мільярдів кілометрів, для порівняння. Людство нарешті змогло поглянути Плутону "в лице".

"Live video", щоправда, не буде - апарат буде надто завантажений фотографуванням цікавинок (у програмі, крім Плутона з Хароном, ще й мікроскопічні супутники), і ресурси на дальній зв'язок витрачати не буде. Та й сигнал від New Horizons долітає до Землі вже за 4,5 години. Тому "найсмачніші" фото Плутона будуть тільки 15 липня, а Харона - 16 липня.

Фото Плутона з відстані 766 000 кілометрів

Втім, навіть наявні фото планети вражають. Як і очікувалося, поверхня Плутона виявилася дуже різнорідною. Яскраві й білі плями змішані на ній з вугільно-чорними. Судячи з усього, Плутон вкритий кригою - азотною, метановою, та з чадного газу. При тому в планети є атмосфера, що утворилась внаслідок сублімації криги - при тому її розмір, як не дивно, збільшується - не зважаючи на те, що планета зараз віддаляється від Сонця.

Хоча, звичайно, не тільки задля ефектних фото New Horizons пролетів таку відстань. Апарат наповнений сучасною вимірювальною апаратурою по максимуму. Крім різноманітних фотокамер, на New Horizons є детектори пилу і плазми, радіочастотні датчики, і все, що треба для спектрального аналізу атмосфери і поверхні небесних тіл.

До речі, вчені відчувають не менший інтерес до дослідження Харона, супутника Плутона. Хоча б тому, що, судячи з інформації, яку вже отримав і передав апарат, вони не схожі один з одним ні за поверхневим складом, ні за геологією. Що якось трохи суперечить популярній гіпотезі про їхнє спільне походження.

Щоправда, весь масив зібраної інформації добереться до Землі ще дуже нескоро. Ширина каналу між Землею і New Horizons - всього 725 б/с. Значно гірше, ніж в телефонних модемів на зорі Інтернету.

Ще задовго до Плутона апарат зумів немало поповнити скарбницю людських знань про Сонячну систему. Сенсаційними, зокрема, стали фото діючого вулкану на Іо, супутнику Юпітера.

Синя хмарка над поверхнею Іо - потік лави. Фото Юпітера на задньому плані додано колажем, він пролетів перед камерою на дві доби пізніше.

На фото вулкан Тшватар викидає лаву далеко в космос - на відстань у мінімум 300 кілометрів.

Прольотом повз Плутона місія New Horizons не завершиться. Вийшовши за орбіту карликової планети, апарат, ймовірно, побачить немало цікавого у поясі Койпера, темному світі далеких і мертвих астероїдів.

Далі шлях космічного апарату проляже в хмару Оорта, а потім - у міжзоряний простір. У Велику Пустку. Проте вже через 15 років польоту радіоізотопний термоелектрогенератор, "серце" New Horizons, остигне назавжди, і подробиці подальшого шляху апарата через вічну ніч залишаться для нас таємницею.

Просторами Всесвіту мандруватиме лише частинка праху першовідкривача Плутона Клайда Томбо, як єдине представництво людства в далекому космосі.

Проте як би не склалась подальша місія New Horizons, своє місце в історії людства він вже собі забезпечив. 14 липня 2015 року назавше залишиться в енциклопедіях як день, коли людство пильно і уважно глянуло на Плутон.