Як екс-регіонал Марков заробляє на премію Дарвіна

В середу, 12 серпня, з спекотної Італії на терена України прийшла блага звістка - ще неофіційна, але від того не менш приємна для справжнього "укропа": Інтерпол затримав одіозного одеського депутата, лідера такої ж безтолкової партії "Родіна", згодом - члена парламентської фракції "Партія регіонів", а віднедавна - ще й співзасновника азарівського "Комітета спасіння України в Москві" Ігора Маркова.

Деякі українські користувачі в соцмережах тут же взялися з'ясовувати, чи не знак це Російській Федерації, яка своїм вставанням з колін вже замахала якщо не весь, то півсвіту - точно. Втім, продукування конспірологічних версій - справа, може, і приємна, але в даному випадку безглузда. Тому що Марков - не та фігура, якою можна робити ходи на кремлівській шаховій дошці (тим більше, що грають на ній в "Чапаєва"). І в лапи міжнародного правосуддя він потрапив виключно через власну дурість.

Справа в тому, що Марков - бовдур, причому бовдур в кубі. І комфортабельний італійський "курорт" в компанії з наркоділером-міжнародником чи бойовиком якогось ІДІЛу на сусідній шконці - не найгірше, що могло з ним трапитися.

Його геройства 1990-х можна навіть не брати до уваги: у одеського "Марадони" чи то "Челентани" (схоже, пацан вже тоді нерівно дихав до Італії, тож те, що Італія нині надихала на нього, можна вважати кармою) ніколи не було ні розуму, ні фантазії, ні масштабу, ні елегантності. Не побільшало "от цього всього" і коли Марков "вибився в люди". У 2009-му - кримінальна справа і переховування від слідства - ой, вибачте, "лікування в підмосковній клініці" - за побиття активістів "Свободи" у 2007-му. Наступного року - "подарунок долі" у вигляді закриття справи (щоправда, у Генпрокуратури на це була своя думка, що згодом аукнеться). Здавалося б, насолоджуйся життям, верши тихенько свої справи, але ні: в 2012-му Марков стає фігурантом скандалу з "Ураловлікс", коли була зламана "електронка" політтехнолога Семена Уралова, і там знайшлася переписка з Марковим з такими словами, що за них і під "Межигір'ям" могли прикопати.

Того ж року Маркову, здавалося б, нарешті таки підфартило - він став народним депутатом, що в ті часи означало фактичну індульгенцію. Але недовго музика грала - вже за рік проти "Марадони" відкривають справу за фальсифікацію результатів виборів (схоже, "Батя" таки образився), в жовтні пригадують старий грішок з 2007 року і одразу ж запроторюють під варту до грудня, а далі - до лютого. 25 лютого 2014 року, в часи найбільшої нестабільності в країні, Приморський суд - зненацька! - Одеси пробачає Маркову всі гріхи, звільняє з-під варти, і той благополучно тікає кудись в рубльовські ліси за поребріком.

І знову: сиди собі, не висовуйся, чхай на міжнародний розшук, в який тебе оголосила Україна... Бо ж Росія, слава Гундяєву, класово близьких бандюків не видає, і місця в ній вистачить на всіх: хочеш - в Ростові живи, хочеш - в Барвісі, влітку можна навіть в Крим без черги змотатися. Але Маркову там було чи то холодно, чи то сиру заморського з недавленими персиками захтілося, і він, втративши залишки інстинкту самозбереження і посвітивши на прощання мармизою в "Комітеті спасіння України" Азарова, рвонув в спекотну Італію - замість того, щоб, як казав класик, взяти в руки лопату і не скігліть. Де цілком очікувано був взятий за зябра підступними Інтерполом. Словом, як кажуть в народі, "Марков - ето судьба!".

Проте слід визнати, що Марков - не один такий обдарований. Був принаймні ще один герой, який нині перебуває в подібному пансіонаті з харчуванням за розкладом, тільки іспанському - екс-міністр фінансів Юрій Колобов. Йому теж не сиділося в дружній Росії - точніше, як свого часу розповідати джерела depo.ua, його дружині. Якій, бачте, було нудно в "немодному" Криму, то ж вона вмовила чоловіка перебратися до куди більш фешенебельної Іспанії. Де екс-міністра згодом і "накрили".

Довідка Depo

Премія Дарвіна - віртуальна нагорода, яка щорічно дістається "лауреатам", які померли або втратили можливість розмножуватися - тобто позбавили генофонд людства своїх безцінних генів - у найбільш безглуздий спосіб. Тут варто зауважити, що Марков поки що живий і навіть встиг розмножитися, але з такими успіхами не слід виключати, що нагороду він таки отримає - колись в перспективі.