У Путіна замислилися про виведення своїх військ з Донбасу

Заяви у російських ЗМІ полонених ГРУшників про необхідність завершення війни на Донбасі і появу "афганського синдрому" можуть означати, що "ваті" у Путіна готують сюрприз

У Путіна замислилися про виведення своїх…

Не секрет, що нечисленні російські опозиційні ЗМІ часто мимоволі продукують зручні інформприводи для Кремля. Тут немає "зливів" на кшталт "Путін знову всіх переграв", або "Боїнг збили "укри" - це не ті тези, за допомогою яких можна "працювати" з критично налаштованою до Кремля частиною суспільства. Втім, відстежити, якою буде реакція, можна по-інакшому, запускаючи різноманітні нейтральні "меседжі", і спостерігаючи за тим, чи знаходять вони підтримку. Логіка проста: якщо це "з'їдять" ті, хто не довіряє Путіну, то зазомбованій більшості можна готувати "кісель", який ті проковтнуть та ще й облизнуться.

Інтерв'ю затриманих ГРУшників опозиційній "Новій газеті", не дивлячись на жорстку критику на адресу Кремля, схоже, грає йому на руку. "Хочу сказати, що, перебуваючи тут, прийшов до висновку, що війну пора закінчувати. Розумію, що багатьом кінець війни буде невигідний. Але треба якось знаходити компроміс. Шукати новий формат. Занадто багато хлопців гине. У нас і так їх мало, хороших хлопців, яких уже не повернути. Зрозуміло, що робота така, але це вже зайве", - сказав капітан ГРУ Євген Єрофєєв, якого, в принципі, ця війна вже мало обходить: йому світить довічне ув'язнення в Україні і до своєї роботи - вбивати людей - він вже навряд чи повернеться.

Поява такого матеріалу для російських ЗМІ - річ, м'яко кажучи, непересічна. До того ж інформація у цій статті про те, що російська влада не хоче звільняти своїх військових, розійшлася навіть у прокремльовських ЗМІ. Наприклад, Газета.Ру у зв'язку з цим жорстко розкритикувала владу за небажання звільнити військовослужбовців. "Якщо офіцера і сержанта не поміняти, скажімо, на льотчицю Надію Савченко (про яку та ж Україна не тільки не забуває, але зробила її депутатом Ради і народним героєм) або не знайдуть інших способів зам'яти цю історію, - буде відкритий судовий процес. Такий судовий процес, на якому російські військові розкажуть, хто і який наказ їм віддавав, може стати для міжнародних спостерігачів доказом участі Росії в конфлікті в Україні. Правда, російська влада, можливо, вже усвідомлюють, що світ і без цього процесу не дуже вірить їх заявами про нашу неучасть у цій війні... Історія Єрофєєва і Александрова показує, наскільки деколи нещира наша влада у своїх велеречивих розмовах про "русский мир". Про захист прав росіян за межами країни. Про те, що "своїх не кидають". І наскільки, виявляється, далекі наші політичні декларації від реальності", - нарікає Газета.Ру.  

Така критика на адресу Кремля свідчить про те, що там явно розуміють всю небезпеку проблеми знаходження ГРУшників на території України і розглядають можливість обміну. Водночас теза ГРУшників про необхідність завершення війни на Донбасі фактично стає мало не офіційною позицією усіх російських військових, що беруть участь у війні з Україною. З огляду на "хвилю", яку запустили через провладні ЗМІ, не можна виключати, що у Кремлі таким чином готують підгрунття до виходу з Донбасу.

Саме на це вказує і ще одна знакова цитата з інтерв'ю капітана Єрофеєва. "Приїжджали додому з Афганістану солдати, а їм казали: "Ми вас не посилали ". Результат відомий. Не хочеться, щоб таке було", - розповів капітан спецназу ГРУ РФ Єрофєєв.

Насправді, Єрофеєв якось дуже точно підмітив для простого офіцера влучну історичну аналогію. Путін зараз багато в чому опинився в ролі Горбачова. Нагадаємо, що внаслідок агресії СРСР в Афганістані його спіткали економічні лиха, пов'язані із падінням цін на нафту. Горбачову довелося почати імітувати реформи, щоб отримати фінансову підтримку Заходу. І одною з умов отримання цієї допомоги зрештою стало виведення радянських військ з Афганістану. Путін сам собі і Брежнев, і Горбачов. При цьому зараз знаходиться більше у стані останнього. І хоча можливо сам цього не розуміє, але в його оточенні це вже допетрали: Росія загралася у "супердержаву", не маючи для цього достатніх економічних підстав. А, відповідно, пора імітувати певний відступ.

І в цьому ключі полонені ГРУшники дуже навіть сталися у пригоді. Через них одну частину російського суспільства - "ватну" - готують до того, що можливо все ж не варто повторювати афганські помилки. З іншого боку, кидають кістку і ліберальній частині - мовляв, ми замислилися над ціною життя російського солдата. А тій загалом більше нічого і не треба, плювати російським лібералам на те, що гинуть там якісь українці, виття вони підняли тільки тоді, коли почали приходити труни псковських десантників.

Отже, вимальовується наступний сценарій, який зараз розглядається в оточенні Путіна його друзями-бізнесменами і Сурковим. Готуємо суспільство, що дехто загрався у війну. Не Путін звичайно, а, наприклад, "махровий мілітарист" Шойгу, мовляв, ви ж знаєте цим генералам одне в голові - війна, а на життя російського солдата їм плювати. Далі починаємо подавати сигнали Заходу, мовляв, помилки зрозуміли і по тихому російську армію з Донбасу виводимо. І реально її починають виводити, адже, в умовах, коли наступ довелося відкласти і перейти до позиційної війни, регулярні частини армії РФ там не потрібні. Тим часом, Україні активно намагаються "втюхати" ЛНР та ДНР під "особливим соусом" чи пак статусом, але тим таки "народним республікам" тихо надається зброя та інструктори для того, щоб постійно турбувати Україну. Нагадаємо, що подібної тактики щодо режиму Наджибули в Афганістані Радянський Союз дотримувався поки сам існував.

Яка буде реакція Заходу? Хочеться дуже сподіватися, що побачивши виведення російських військ з Донбасу, він не почне аплодувати, як це робив "Горбі". І не кинеться займатися новим "перезавантаженням". Адже самого виведення частин армії РФ недостатньо, щоб конфлікт на Донбасі вирішився на користь України. Для цього потрібно закрити кордон для російської зброї, добровольців та інструкторів. Нагадаємо, що Наджибулу повісили тільки в 1992 році, коли сконав СРСР. І, між іншим, життя афганському диктатору подовжив сам Захід, який почав фінансово допомагати Горбачову, впавши у ідіотський захват від "перебудови". Якщо б тоді Захід не повівся на Горбі, то Радянський Союз, а з ним і всі прорадянські режими сконали би набагато швидше.

Утім, Захід не може і проігнорувати знаки Путіна, а точніше його оточення, і повинен буде дати їм надію, що ви, мовляв, ще півкроку зробіть назустріч, ну, не постачайте на Донбас важких озброєнь, наприклад. Обмежтесь стрілецькою зброєю. Ну і так далі. А час гратиме проти Росії. А Україна має бути через кілька років готова до остаточної швидкої ліквідації маріонеток Кремля на Донбасі.

 

Больше новостей о событиях в Украине и мире на Depo.ua

Все новости на одном канале в Google News

Следите за новостями в Телеграм

Подписывайтесь на нашу страницу Facebook

deneme