Луценко налякав Путіна до сліз

Відомий майстер політичних афаризмів Юрій Луценко видав черговий перл про те, що можна не повертати Росії борги Януковича допоки на території України є російські танки. Зокрема, коментуючи закон, що дає уряду право призупиняти виплати за деякими зовнішніми зобов'язаннями, очільник президентської фракції зазначив: "Уряд може скористатися цим законом у відносинах з Російською Федерацією, яка за 3 млрд купила Януковича ціною свободи України і тепер вимагає їх віддати без всякої пролонгації... Уряд тепер має можливість сказати дуже просто: поки російські танки на території України - чорна редька вам, а не повернення грошей ".

Загалом звучить дуже патріотично, і на перший погляд начебто логічно. І справді, навіщо нам повертати борги країні, яка з нами воює? До того ж ці гроші брав злочинець Янукович. Але, в реальності всі, в тому числі і сам Луценко, прекрасно розуміють, що всі подібні заяви - це лише звичайний популізм для підвищення власного рейтингу серед вишиватницького електорату та такий собі тролінг Путіна, який, до речі, навряд чи сподівається враз отримати свої три міліарда і вимагає їх повернення теж в рамках тролінгу.

Власне, подібних заяв останнім часом звучить немало. Буквально пару днів тому "кривавий пастор" Олександр Турчинов давав поради по боротьбі з російською загрозою ЄС та США, котрим на думку секретаря РНБО, "варто б було замислитись над тим, щоб додати до санкцій також і блокування проходження їхніх військових кораблів через Босфор, відключення від системи SWIFT російської фінансової системи". Радикали ж Олега Ляшка взагалі в притаманному їм стилі дають поради планетарного масштабу на кшталт змусити Обаму включитися в нормандський формат і могутньою американською рукою навести там лад, бо Меркель і Олланд "нас зливають".

Так, повертати росіянам борги Януковича після того як вони окупували чималу частину нашої території, виглядає, щонайменше несправедливо. Але не варто забувати, що є і норми міжнародного права, які ми, якщо хочемо жити і співпрацювати з цивілізованими країнами, мусимо дотримуватися. І будемо це робити, попри всі заяви ляшків та луценків. До того ж є і інші чинники. За логікою Луценка, ми мусимо відмовитися платити Росії за газ, але тоді взимку муситимемо топити кизяками.

Отже, складні міжнародні питання мають вирішувати спеціалісти з уряду і без непотрібного галасу в ЗМІ. Луценку ж хочеться порадити поменше гратися в популізм, тим більше міжнародний. Так, політична ніша внутрішньоукраїнських популістів міцно зайнята "Батьківщиною", ляшківцями та "Самопоміччю" і встромитися туди, тим більше партії влади, якою є БПП, просто неможливо. Але спроба позагравати з електоратом на грунті популізму міжнародного може мати не надто гарні наслідки. Адже кожне необережне слово в світі міжнародної дипломатії важить значно більше, ніж в Україні, де балакати перш ніж думати вже давно стало нормою ведення політичної дискусії.