Чи варто киянам ходити у респіраторах або Шість порад Порошенку

Поки у Василькові догоряють залишки нафтопродуктів, depo.ua вирішив взяти на себе функцію позаштатного радника Кабміну та висловити своє бачення, як потрібно було діяти в цій ситуації. Звісно, ми не можемо давати порад, як правильно гасити нафтопродукти - це компетенція вузькопрофільних спеціалістів. А от що стосується інформаційної політики, то тут цілком можна було мінімізувати неприємні наслідки катастрофи у вигляді загального страху та паніки.

1. Одразу, коли стало зрозуміло масштаби катастрофи, а вони були очевидні з самого початку, влада мала створити спеціальний прес-центр, куди б стікалася вся інформація про пожежу і кожні дві години представник цього прес-центру (наприклад, речник ДСНС) мав давати брифінги, де б повідомляв про перебіг пожежі та боротьби з вогнем. Це б сприяло мінімізації поширенню чуток та пліток в соцмережах і всі охочі могли отримати найсвіжішу офіційну інформацію з перших вуст.

2. Так само з самого початку аварії непогано було б створити гарячу лінію, подзвонивши на яку громадяни могли б отримати відповіді на усі важливі для себе питання. Перш за все, це стосувалося мешканців Київщини, що проживають безпосередньо біля палаючої нафтобази. Їм мали б пояснити, чи безпечно кожній конткретній людині залишатися вдома, чи варто виїхати на якийсь час, а якщо залишатися, то чи безпечно відкривати вікна, гуляти на вулиці, тощо.

3. Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі разом з профільними спеціалістами також мав дати велику прес-конференцію, на якій чітко пояснив би, що саме горить на нафтобазі, які продукти горіння потрапляють в атмосферу і в якій кількості, наскільки це шкідливо або не шкідливо для здоров'я різних груп населення. І що, власне, людям краще робити. Якщо потрібні якісь обмеження, то треба чітко пояснити, які саме, і які можливі наслідки їх недотримання.

4. Меру Києва Віталію Кличку краще було б взагалі не з'являтися на місці аварії і не намагатися пропіаритися на катастрофі. Звісно, враховуючи наближення місцевих виборів, політики мають використовувати усі можливості для того аби продемонструвати себе електорату, але у випадку з пожежою, здається, Кличко собі лише нашкодив. По-перше, присутність Кличка на місці пожежі аж ніяк не була обов'язковою і потрібною. Там мав би бути губернатор Київщини Володимир Шандра, але він, якщо і був, то якось зовсім непомітно. По-друге, коментарі Кличка щодо заборони приготування їжі у столиці просто неба, зроблені після відвідин Василькова, могли хіба що викликати паніку. Як всі ми знаємо, Віталій Володимирович спеціаліст в галузі прямо протилежній медицині.

Та й взагалі, на місці пожежі крутилося забагато чиновників різного калібру від міністрів МВС та оборони до столичного мера. Їхня реальна допомога у боротьбі з пожежею щонайменше сумнівна, а от зайвої паніки та знервованості нагнати, в тому числі і на рятівників, вони цілком могли.

5. Штаб з ліквідації наслідків катастрофи було створено мало не за добу після початку пожежі і лише після прямого доручення президента, а очолив його міністр культури В'ячеслав Кириленко, правда на правах в.о. прем'єра за відсутності в країні Арсенія Яценюка. Реакція вочевидь запізніла, а головування Кириленка хоч і було з формально-чиновницької точки зору правильним, викликало здивування та нерозуміння суспільства, адже гуманітарний віце-прем'єр навряд чи є найкращім вибором для керування штабом по боротьбі з техногенною катастрофою.

6. І наостанок, у подібних випадках влада має зробити все, аби заспокоїти суспільство, і тут криється ще одна небезпека. Ще з радянських часів українці традиційно не довіряють владі, і занадто заспокійливі коментарі цілком можу мати абсолютно зворотній ефект. Мовляв, якщо влада каже що все під контролем та боятися геть нічого, чекай біди. Тому представники влади мають говорити правду та реально оцінювати ризики і небезпеки ситуації. Адже тільки так можна бодай частково і поступово відновити довіру до влади.