Чим пахне дірка в стіні магазина Порошенка

Історія з вибухом біля рошенівського магазину на вулиці Тимошенка, схоже, викличе масу конспірологічних теорій у соцмережах - про "довгу руку Москви", невідомих патріотів, що борються з олігархатом, чи навіть самого Порошенка, який "робить собі піар вибухівкою". Натомість адекватних результатів ретельного і прозоро проведеного слідства, чекати, схоже, доведеться довго. Міліція вже кваліфікує чималу дірку від вибуху як "хуліганство". Чому?

Не зацікавлений в показовому розслідуванні із зайвим публічним інтересом міністр внутрішніх справ Аваков. Останнім часом його позиції в публічному просторі і так похитнулись через навдивовижу складну для розуміння кадрову політику. А зайвий ентузіазм в розслідуванні збитків, завданих "президентському" магазину, широка громада може потрактувати, як тривіальне бажання продемонструвати власну ретельність перед керівництвом. Хоча широка громада, ясна річ, буде все це називати дещо іншими словами.

Особливо після історії з 17-річним Євгеном Гуріним, який чи то намагався провести під "рошенівським" магазином політичну акцію (як стверджує він сам), чи то розбив вікно і хотів кинути досередини пляшку з запалювальною сумішшю (як стверджують міліціонери, які його затримали і в процесі, кажуть, трохи побили). І судовий процес над яким не викликав захоплення в публічному просторі.

Не потрібен і зайвий розголос всієї історії і самому президенту. Якому просто не хочеться зайвого нагадування про непроданий бізнес - і невиконані обіцянки. Порошенко не хоче продати "Рошен" задешево, не може продати за дорого, і воліє, щоб про його компанію забули всі, крім покупців в магазині.

Таким чином, якщо особливо зацікавлених в розслідуванні "хуліганства з вибухівкою" немає - а є, навпаки, парочка незацікавлених - то не буде, скоріше за все, й самого ретельного розслідування з "публічним викидом" результатів. І якщо мало місце хуліганство в чистому вигляді - то на тому вся історія й скінчиться.

Але якщо в реальності ми маємо справу зі спробою внести в інформаційний простір повідомлення на кшталт "українці повстають проти Порошенка", чи "В Києві стало небезпечно" чи інший подібний месиж, який хочуть "ретранслювати" за допомогою вибухівки наділені ресурсами й бажанням сили, то ситуація може обернутись на гірше.

Побачивши, що безкровні інциденти не дають бажаного ефекту, автори месиджу можуть відмовитись від безкровності. І у випадку, якщо таке трапиться, немала частина вини буде на правоохоронцях, які проігнорували - з політичних чи кар'єрних мотивів - дрібніші злочини, замість того щоб розслідувати їх, як слід, і вийти не тільки на виконавців, але й на замовників. Якщо ті існують в природі.

То як же виходити владі надалі з подібних прикрих ситуацій, коли матеріальні втрати і загроза життю людей, які треба розслідувати, входять в пряме протиріччя з політичними інтересами і преференціями?

Схоже, все, що потрібно - це забезпечити таку якість роботи правоохоронної системи в країні, при якій ретельне і скрупульозне розслідування дірки в стіні "президентського" магазину ніхто б не міг назвати "прислужництвом" чи "показухою". Бо міг би розраховувати на аналогічно ретельне розслідування вибуху в стіні сільмагу хутора Затемного в Богом забутому куточку вітчизни. В такому разі вся історія й цікавила б не всю країну - а максимум однин РВВС, та й то на рівні слідчих, а не начальства. І озвучених результатів роботи того РВВС буде достатньо, щоб поховати - чи підтвердити - версії любителів конспірології.