"Я український". 388 днів губернатора Коломойського

Коломойський і Майдан

Час правління Януковича був не найкращим для Ігоря Валерійовича. Подейкують, що "сім'я" мала певні плани на віджим певних активів Коломойського, а сам олігарх в ті часи проживав переважно у Швейцарії. Тому з початком Майдану у Києві команда Коломойського активно підтримали акції протесту. В січні 2014 року після скандалу з торговим центром "Пассаж", де замість реклами транслювалися новини з київського Майдану (це настільки не сподобалося очільникам області від Януковича, що "Пассаж" відключили від електропостачання) соратники Коломойського Геннадій Корбан та Борис Філатов були змушені виїхати до Ізраїлю, але й звідти продовжували допомагати Майдану. Після перемоги Майдану Корбан і Філатов повернулися в Україну.

Призначення губернатором

Коломойський був призначений на посаду губернатора Дніпропетровщини 2 березня 2014 року виконуючим обов'язки президента Олександром Турчиновим. При чому Коломойський сам попросив для себе цю посаду. Це був надзвичайно складний час Росія тільки починала розпалювати сепаратизм на Донбасі, розраховуючи,  що війна запалає на всьому Південному сході України. Разом з Коломойським губернатороством хотіли наділити і інших українських олігархів. Зокрема називалися прізвища Ахметова як губернатора Донеччини та Ярославського як губернатора Харківщини. Але, посади отримали лише Коломойський та Сергій Тарута на Донеччині. Останній, на відміну від Коломойського, так і не зміг нічого вдіяти з сепаратизмом і в жовтні був замінений на Олександра Кіхтенка. Отже Коломойського можна вважати найуспішнішим олігархом-губернатором

Придушення сепаратизму на Дніпропетровщині

Не секрет, що Путін розглядав Дніпропетровську область як одну з областей так званої "Новоросії" та сподівався на події за зразком Донецька та Луганська, але багато в чому завдяки зусиллям Коломойського та його команди Дніпропетровськ став символом українського патріотизму та організованого опору агресору. Боротьбу з сепаратизмом команда Коломойського почала ще до призначення олігарха на посаду губернатора. В березні 2014 року в Дніпропетровську відбулися нечисельні проросійські мітинги, за допомогою яких пробували розхитати ситуацію, але місцева самооборона, яку активно підтримувала команда олігарха, дуже швидко поставила ватну публіку на місце і друга "ДНР" так і залишилася лише у мріях Путіна.

Виплата премій за сепаратистів

Майже одразу після призначення на посаду губернатора - в квітні 2014 року - Коломойський ініціював нестандартний підхід до боротьби з сепаратизмом. Було оголошено про виплату грошової винагороди за кожного захопленого "зеленого чоловічка" та кожну захоплену одиницю зброї.

"Наши русскоязычные братья с Донбасса. Запутавшиеся. Потерявшие ориентиры. Купившиеся на сладкие посулы негодяев. У нас есть предложение. За каждый возвращенный ствол - выплачивается вознаграждение за автомат 1000 долларов США, пулемет - 1500 долларов США, гранатомет - 2000 долларов США. За каждого переданного "зеленого человечка", он же наемник, ступивший на нашу общую землю и пытающийся столкнуть нас в братоубийственной войне - вознаграждение 10 000 долларов США. За каждое освобожденное здание, переданной МЕСТНОЙ власти и под охрану спецроты "Донбасс" батальона "Днепр" - вознаграждение 200 000 долларов США", - розповів розцінки заступник Коломойського Борис Філатов.

Таке грошове заохочення також посприяло приходу охочих до добровольчих батальйонів, створення яких також багато в чому завдячує Коломойському.

Організація добровольчих батальйонів

 Після захоплення російськими диверсантами на чолі з Ігорем Гіркіним Слов'янська та оголошенням активної фази АТО, стало очевидно що ані збройні сили ані спецпідрозділи міліції та внутрішніх військ поки не можуть ефективно протистояти терористам. Проте в наявності була велика кількість добровольців, що воліли захищати державу зі зброєю в руках. Вони і стали першими бійцями добровольчих батальйонів, які згодом влилися у Національну гвардію МВС та Збройні сили.

Першими були створені батальйони "Дніпро" та "Донбас", і в обох випадках за активної підтримки дніпропетровського губернатора.

Так, комбат "Донбасу" Семен Семенченко писав у квітні 2014-го, що керівництво Донецької області не підтримало ініціативу створення добровольчого батальйону. "Ми зіткнулися з серйозною протидією в нашій області. Губернатор, погоджуючись на словах, нічого не зробив. Тільки в сусідній області ми змогли сформуватися, завдяки Коломойському і його заступникам, Філатову і Корбану". У підсумку "Донбас" сформувався зі статусом структурного підрозділу полку територіального захисту Дніпропетровської області "Дніпро-1", який і надав колегам казарми і харчування.

Загалом, як нещодавно відзначив Юрій Луценко, завдяки активності команди Коломойського Дніпропетровськ став справжнім логістичним центром війни на Донбасі. Саме там формувалися та навчалися батальйони, там лікувалися у шпиталях поранені, з Дніпропетровськ вирушали на фронт колони з пальним та харчами.

Кримінальна справа в Росії

Активність Коломойського у боротьбі з сепаратизмом зробила його другою страшилкою в Росії, після лідера "Правого сектору" Дмитра Яроша, якого до речі також активно підтримує дніпропетровський олігарх.  За великим рахунком Коломойський зусиллями пропагандистських російських ЗМІ став одним із головних "каратєлєй восставшего Донбаса". Як результат - кримінальні справи від Слідчого комітету Російської Федерації та рішення суду про заочний арешт.

Більше того, персоні Коломойського особливу увагу приділив і сам фюрер російського народу Володимир Путін, який обізвав олігарха "уникальным проходимцем".  "Он даже нашего олигарха Абрамовича надул два года назад", - бідкався Путін.

Цікаво, що росіянам, які чудово поєднують в собі "антифашизм" та "антисемітизм", не дає спокою єврейське походження Коломойського. Спочатку в Росії Коломойського представляли "сіоністом, що наживається на дурних слов'янах", але після конфлікту Коломойського з Порошенком Дмітнрій Кисельов раптом зрозумів, що це "фашистська хунта" в особі Коломойського переслідує нещасних ївреїв.

Одеса

Якщо в Дніпропетроську роздмухування сепаратизму було задавлене одразу і "на корню", то в сусідній Одесі, де Коломойський мав свої бізнес-інтереси, ситуація була значно складнішою. 2 травня 2014 року мирний проукраїнський мітинг намагалися розігнати озброєні сепаратисти, але отримали дуже серйозну відсіч від самооборони Майдану, яку знову ж таки активно підтримував Коломойський. Протистояння в Одесі, хоч і закінчилося трагедією та призвело  до загибелі в палаючому Будинку профспілок більше 30 людей, на довгий час поставило крапку з питанням одеського сепаратизму.

Цьому вочевидь посприяло і те, що одразу ж після трагічних подій - 6 травня Турчинов призначив головою Одеської облдержадміністрації партнера Коломойського Ігоря Палицю. Відтак Коломойський отримав контроль ще й над Одеською областю.

Харків

Мав відношення Коломойський і до ситуації у Харкові, який Путін розглядав в якості чи не головного центру сепаратистського руху. Одразу ж після втечі Януковича з Києва у Харкові відбувся сепаратистський з'їзд під орудою мера міста Геннадія Кернеса та тоді ще губернатора Михайла Добкіна.

На з'їзд одразу ж відреагував Коломойський, звернувшись до Кернеса, з яким мав давні стосунки. "Геннадію Адольфовичу, відкриття саме вами "Українського фронту" я вважаю непорозумінням. Командувати фронтом і вести його в бій ви отримаєте моральне право, коли перш за все самі займетеся своєю бойовою підготовкою, а не велоспортом, і коли почнете ризикувати самим собою або своїми близькими. А сепаратистські заяви вам варто робити тільки в тому випадку, якщо ви свого сина будете відправляти на екскурсію не на Мальдіви, а в Дагестан або на вокзал у Волгограді - нехай подивиться і поділиться враженнями. Може, це протверезить вашу дуже гарячу голову", - заявив Коломойський.

В результаті з'їзд видав досить помірковану резолюцію, а Кернес з Добкіним  одразу ж вирушили до Москви. При цьому Кернес залетів ще й в Женеву до Коломойського.

До того ж в ці дні в мережі розповсюджували начебто повідомлення від Коломойського до Кернеса, в якому олігарх пророкує меру не надто приємну долю у зв'язку з призначенням Арсена Авакова главою МВС.

Проект відгородження від Росії стіною

Ідея проекту побудови "стіни" на кордоні з Росією, на якому зараз активно піариться прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, також належить саме Коломойському. В червні минулого року він запропонував президенту побудувати укріплену лінію вздовж кордону з Росією на території Донецької, Луганської та Харківської областей.

Більше того, Дніпропетровська ОДА надіслала главі держави інженерний проект та техніко-економічне обгрунтування проекту.

"Мирну Фінляндію від Сталіна врятувала "лінія Маннергейма... "стіна на кордоні Ізраїлю дозволяє ефективно відбивати атаки терористів", - нагадував Коломойський.

Проект передбачав установку протягом 5-6 місяців суцільного металевого паркану з високоміцної сталі з колючим дротом. Підходи до загородження повинні перегороджувати ровами і колючим дротом як з російського, так і з українського боку, щоб виключити доступ до загородження мирних жителів і тварин. Ширина ровів і глибина повинні забезпечити їх недоступність для автотранспорту і бронетехніки. Простір між ровами і парканами повинно бути повністю заміноване сигнальними і протипіхотними мінами. По металевому паркану може бути пропущений електричний струм.

Звинувачення у зловживаннях

З персоною Коломойського пов'язані не лише успіхи у боротьбі з сепаратизмом, але й скандали, пов'язані перш за все з зловживаннями навколо тендерних процедур при закупівлі палива для збройних сил. Так, лише в березні ми минулого року структури Коломойського виграли тендери на постачання палива в зону АТО на 369 млн. гривень. При цьому Коломойському нагадували його заяви, про те, що він заправляє бійців за власний кошт.

Крім того, ГПУ часів віталія Яреми навіть порушувалися кримінальні справи стосовно керівництва компанії "Укртранснафта" за "недотримання тендерних процедур при викачуванні технічної нафти".

Але найбільший скандал був навколо управління найбільшою нафтовидобувною компанією України "Укрнафта" та її "дочкою" "Укртранснафтою". Як відомо, контрольним пакетом "Укрнафти" володіє державна НАК "Нафтогаз", а Коломойському належить 42% акцій. При цьому менеджмент компанії складали люди Коломойського, які могли заблокувати будь яке рішення, просто не прийшовши на збори акціонерів.

Скандальний законопроект про внесення змін в закон "Про акціонерні товариства", який одразу ж після відставки Коломойського підписав президент Порошенко, знижував кворум для акціонерних товариств, що дозволяє фактичному власнику контрольного пакету керувати підприємством та змінювати менеджмент.