"Військова кампанія" прем'єра Яценюка

Звершилось! Безконечна суперечка військових експертів на тему яка армія краща - контрактна чи сформована за призовом, який тягнеться десятиліттями, якщо не століттями, невдовзі буде завершена.

Тарас Паньо
Журналист отдела международной политики
"Військова кампанія" прем'єра Яценюка…

Крапку у ньому доведеться ставити українському міністру оборони. Втім, про все - по порядку.

Історія почалась з фейсбучної арт-підготовки непрофільного міністра. Арсен Аваков заклеймив ганьбою мобілізацію, яка перетворилась на "дебілізацію" - з врученням повісток на вулицях і масовим "постригом" закарпатських контрабандистів у ряди захисників вітчизни.

"Армію потрібно зараз і негайно переводити на професійну контрактну основу, знизивши чисельність військ і збільшивши зарплати реальним кваліфікованим військовим і їх забезпечення, заявив Аваков. - У такого підходу - є майбутнє, у вилову призовників на вулицях і в трамваях - немає"

При тому що нічого радикально дивного чи неправильного міністр внутрішніх справ не сказав. Аваков - чи хто там пише його статуси - відпрацював "домашнє завдання" на "п'ятірку". Запитання викликає лише те, чому ці блискучі ідеї прийшли йому в голову лиш на шостій хвилі мобілізації - але краще вже так.

А потім, відмітаючи здогади про випадковий характер "осяяння" Авакова, в дію вступив його шеф. І це вже було... не так добре.

У промові на користь переваг професійної армії прем'єр зазначив, що уряд пішов по шляху "виключно професійного набору нових поліцейських": "Це навчання, тренування, обмундирування, нові підходи. Тобто це - нова політика". "Вважаю, що таке саме, як зараз відбувається у правоохоронній системі, повинно відбуватися в системі Міністерства оборони України. Для країни також необхідна професійна і якісна армія", - підкреслив Яценюк.

Хтось зі сторонніх міг би подумати, що в Україні донедавна наввипередки з військовими комісарами бігали люди з відділів кадрів МВС і примусово записували всіх охочих і неохочих в ряди міліціонерів. І от за помахом дужої десниці Арсенія Петровича це неподобство припинилось раз і назавжди. Досить йому ще раз нею махнути... І Яценюк фактично махнув - він дав доручення міністру оборони Степанові Полтораку почати "обрахунки переходу України на класичну професійну армію і моделювання нової системи навчання і нової системи мобілізації українських військовослужбовців". Не більше і не менше.

Окрім цих двох флагманів, у хрестовий похід за професійну армію якось підозріло синхронно вступили і менш помітні спікери - на кшталт Сергія Гайдая, але то вже подробиці.


Ми не будемо полегшувати життя Степанові Полтораку, поринаючи в подробиці переваг і недоліків двох типів комплектації армії. Зазначивши, втім, що реальне, а не "фантомне" навчання призовника навіть піхотному бою - не кажучи, приміром, про танкістів - обходиться бюджету в багаторічну зарплату контрактника. Точніше, не обходиться - а "мало би обходитись". Бо його немає. І не будемо наголошувати, що вартість танка, втраченого внаслідок поганої підготовки екіпажу становить сотні тисяч доларів (якщо йдеться про розконсервовану радянську залізяку) чи мільйони доларів (навіть за український "Оплот"). Тому якщо комусь потрібна контрактна армія - це дорого. А якщо потрібна адекватна призовна - то дуже дорого. Дешево буває тільки така, як в нас. Але якщо з компенсаціями родинам за втрачених годувальників - то теж не надто й дешево. При тому в України зараз реально є конкурентна перевага у справі створення контрактної армії. Через війну проходять сотні тисяч людей, і вибрати серед них тих, хто хоче і, головне може воювати - зовсім нескладно. За таку можливість рекрутери інших професійних армій віддали б немало.

Натомість кампанія "Всі на боротьбу за контрактну армію", схоже, не має ні до армії, ні до її боєздатності рівнісінько ніякого стосунку. Складається враження, що є просто одна політична сила, яка відчула раптом неприємну невпевненість у власному рейтингу. І щоб це нездорове почуття подолати, вчинила мудро й завбачливо. Знайшла реально болючу для суспільства тему, і взялась її "вирішувати". Не звертаючи уваги на те, що міноборони перебуває у віданні друзів-конкурентів. Як і парламент, рішення якого теж пригодилось би при радикальних реформах у цій сфері. Врешті, це навіть добре - в разі "невдачі" завше буде нескладно пояснити, хто в ній винен.

При тому, загалом, всім зрозуміло, чому контрактної армії при нинішньому уряді не буде. Бо гроші для її створення треба знайти вже і негайно. Ймовірно, відібравши їх в пенсіонерів та вчителів - що не надто позитивно вплине на багатостраждальний рейтинг. Чи позичивши у зовнішніх кредиторів - якщо такі, звичайно, знайдуться. А "пожинати плоди" у вигляді зниження витрат на навчання армії, і, головне, відміни мобілізації чи призову, доведеться в кращому випадку за кілька років. І пожинати їх, не виключено, буде хтось інший. Ну кому, скажіть на милість, в сучасній українській політиці потрібен такий нежирний варіант?

Больше новостей о событиях в Украине и мире на Depo.ua

Все новости на одном канале в Google News

Следите за новостями в Телеграм

Подписывайтесь на нашу страницу Facebook

deneme