Чи відгородиться Європа "санітарним кордоном" від дуету Ярош-Порошенко

Події в Мукачево, і, особливо, реакція на них з боку керівництва "Правого сектору" і країни загалом, стали ключовим, стратегічним успіхом російської зовнішньої політики.

По-перше, тезу, яку давно і старанно "продавлював" Путін з Лавровим про "громадянську війну в Україні" "Правий сектор" блискуче підтвердив. Нерозмитнені джипи, кинуті боєприпаси, труп бійця на узбіччі - все це чудесна картинка для демонстрації "жахів в Україні". Точніше "на Україні".

Тим часом чисельні "корисні ідіоти" з соціальних мереж, які хотіли змішати з родючим чорноземом ВВС-шного журналіста, що вжив термін "громадянська війна" в інтерв'ю з Янеком, зараз так само старанно захищають в соцмережах тих, хто наповнив ці слова реальним змістом.

По-друге, колосального удару по міжнародному іміджу країни завдає реакція як "Правого сектору", так і влади на події в Мукачево. Ярош, який "продовжує переговори" і "виводить на вулиці" - і президент, який на все це погоджується. Цей милий дует зараз небезпечніший для України, ніж ймовірний серпневий наступ сепаратистів з російськими військами.

Бо "ганмени", які когось застрелили, а зараз оточені поліцією в лісі домовляються про здачу - це не надто яскрава новина для західних ЗМІ. В них таке трапляється раз на два тижні. Тому й повідомлення про початок всієї історії у західних ЗМІ були лиш у деяких - і то на тисячу знаків. А от право-націоналістична організація, яка пікетами і блок-постами захищає право їздити на джипах і стріляти з кулеметів - це зовсім інша історія. Це Сомалі - з потребою в санітарному кордоні, а не економічній допомозі.

По-третє, наявність "потужного націоналістичного підпілля" в Україні - це чудесний привід для європейських "україноскептиків" полегшено зітхнути - і поставити хрест на всіх євросподіваннях. Надовго. Не те, щоби в Брюселі боялись Яроша. Просто навіщо їм ще одна Греція - але з чимось, що навдивовижу схоже на громадянську війну на додачу?

І якщо до цього романтичний флер українців як борців за європейський вибір вимушував європейців якось зберігати обличчя і йти на поступки, то зараз власне небажання налагоджувати стосунки з відверто "проблемною" країною завжди можна сховати. За червоно-чорними прапорами, і фотографіями джипів з європейськими номерами - і кулеметами.

Таким чином, "Правому сектору" у справі боротьби з євроінтеграцією України вдалося зробити більше, ніж Януковичу. Націоналістам, звісно, то не пече - у ставленні до "Гейропи" вони мало чим відрізняються від російських пропагандистів. Але нам, можливо, варто згадати, що стало приводом - і причиною, хоч і не єдиною, Майдану?

Зрозуміло, що вся подія в Мукачево, ймовірно, і справді була тривіальним переділом сфер впливу між бандитськими угрупованнями. Цілком може бути, що Балога просто заніс грошей "хлопцям", щоб вони "порішали" з Ланьом. А потім все пішло криво.

Але реакція керівництва "Правого сектору" на подію свідчить про готовність - усвідомлену (в окремих осіб) чи неусвідомлену (в решти щирих націоналістів) - стати стратегічним партнером Росії у справі відокремлення України від Європи.

А поки російський олігарх Константин Малофєєв - так-так, той самий, що "за РПЦ і скрєпи" - який, за даними російських журналістів, брав активну участь у спонсоруванні передвиборної кампанії Дмитра Анатолійовича (ні, не Медвєдєва - Яроша) може готувати груди для ордена.

В якийсь момент - чого гріха таїти - і автору здавалося, що "Правий сектор" просто "переріс" московських кураторів. Ну, що там було на зорі - то було, а хлопці вирішили, що вигідніше бути українськими націоналістами з представництвом в парламенті і неслабими політичними та фінансовими можливостями, ніж псами, що їдять з луб'янської миски. Події в Мукачево показали, що ні - не переросли. Їдять. Більше того - виконують команди.

І скинутий "Правим сектором" прапор ЄС під Львівською ОДА - яскраве тому свідчення. Тільки чорний колір на своєму прапорі "ПС" варто замінити. На білий із синім. І перевернути те, що вийшло. Хоча ні - відповідної команди поки не було.