Перепис-2020: Україна випала зі світового циклу, але спробує виправити ситуацію

Відповідна постанова з'явилася на сайті кабміну. Міністр соціальної політики Андрій Рева наголосив, що в нинішній ситуації переписати населення особливо актуально.

"У світі перепис населення практикується раз на десять років. В Україні востаннє це проводилось у 2001 році. Але зараз у нас така ситуація, що ми маємо військові дії на Сході, анексію Криму. Нам варто провести перепис, аби оцінити втрати людських ресурсів та розуміти неконтрольований міграційний рух", - зазначив міністр.

Без даних про населення важко, наприклад, визначити мобілізаційний потенціал, а також з'ясувати, скільки шкіл чи автобусів на маршруті знадобиться певному населеному пункту. Також складно оцінити справжню ситуацію з безробіттям і розробити продуктивні способи боротьби з бідністю.

За результатами перепису обіцяють зробити демографічний прогноз і сформувати політику державного розвитку.

Список питань, які будуть ставити українцям, наразі невідомий. У 2001-му році громадян запитували про місце проживання, міграцію, сімейний стан, зайнятість, джерела прибутків.

У 2010-му році з питаннями вирішили не набридати. Обмежились тим, що з 1 по 14 грудня провели пробний перепис у Дергачівському районі Харківської області. А далі тодішній прем’єр Микола Азаров розвів руками. Мовляв, грошей немає. Перепис перенесли спершу на 2012-й, потім на 2013-й, а згодом на 2016-й рік.

Спершу Азарова звинувачували у кепських управлінських здібностях – за стільки часу уряд не спромігся скопити достатню суму коштів. Згодом почали називати більш глибокі причини. На думку деяких експертів, в ході перепису могли виявитися так звані "мертві душі", які регіонали нібито збиралися використати для підтасовки результатів президентських виборів 2014. Інші казали, що результати перепису змусять по-іншому подивитися на скандальний мовний закон Ківалова-Колєсніченка. Адже якщо переважна більшість респондентів зачислить себе до українців, "необхідність" у популяризації російської мови зникне.

Так чи інакше, нинішня влада збирається виправити огріхи попередників. Втім, як у коментарі depo.ua зазначила соціолог, директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна, зробити це буде нелегко.

"Робити переписи корисно, але питання, чи це треба робити зараз. По-перше, на територіях, які не контролює українська влада переписати населення буде неможливо. По-друге, зі збором та обробкою даних з інших регіонів теж можуть виникнути складнощі. Адже, якщо, наприклад, в регіон переїхали переселенці, важко визначити, чи стануть вони постійними мешканцями", - наголошує Бекешкіна.

Стверджує, що перепис – велика робота.

"Треба зайти в кожну квартиру і переписати десятки мільйонів громадян. На це треба чималі гроші", - каже соціолог, але бодай приблизну суму називати не береться.

За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, перепис відбудеться не зараз, а за чотири роки.

"Якщо зараз створюється робоча група, це починається підготовка до проведення перепису 2020-го року. ООН рекомендує проводити перепис не рідше, ніж раз на 10 років, у рік, який закінчується або на 0, або на 1, або на 9 для того, щоб потім можна було звести дані по Європі чи по всьому світу, провести порівняння", - пояснює Лібанова.

Вчена сподівається, що ініціативу реалізують.

"З циклу 2010-го року ми випали, дай Бог потрапити у цикл 2020. Там колосальна підготовча робота. Потрібне програмна забезпечення, переписний лист, методика. Потрібні попередні списки, щоб розбити роботу на ділянки", - зазначає соціолог.

Додає, що, коли була студенткою, сама брала участь у переписі. Тож аби долучитися до справи, бути дипломованим соціологом необов’язково.

Як вирішать питання з окупованими територіями, Лібанова прогнозувати не береться.

"Звісно, проводити там перепис ми не зможемо, але будемо сподіватися, що до того часу щось зміниться на краще", - наголошує вчена.

Сам перепис зазвичай проводиться 2-3 тижні. Трохи збільшити тривалість процедури можуть задля контрольних обходів – за нормами, 25% людей опитують повторно.

"Тестується ситуація на певний день. Кожну людину питають, де вона перебувала у визначений момент", - пояснює наша співрозмовниця.

А от скільки триватиме обробка результатів, - сказати важко. У Канаді цим займалися сім років. В Україні (після опитування 2001-го – ред.) упоралися за три.

Прогнозувати результати перепису і несподіванки, які можуть виявитися, Лібанова не береться.

"Для цього перепис і проводиться – щоб зрозуміти, як змінилося населення", - наголошує вона.

В ситуації, яка склалася з переселенцями, Лібанова особливих проблем для статистів не бачить.

"Перепис проводиться за місцем проживання, а не реєстрації. Проводиться без документів, переписується стан людини виключно з його слів. Людину запитують "Яка у вас освіта?", "Яка у вас національність", "Якою мовою ви користуєтесь?", "Яка у вас професія?", - каже науковець.

Лібанова зазначена у складі робочої групи з підготовки перепису, але стверджує, що пропозицій від уряду їй ще не надходить. Додає, що охоче б взяла участь у важливому процесі.

Зазначимо, що згідно з українським законодавством, отримані під час перепису дані не можуть бути використані ніде, окрім статистики. Крім того, людина фігурує у переписі анонімно, як статистична одиниця.